Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №216/6137/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/6137/26

провадження 3/216/1601/26

ПОСТАНОВА

іменем України

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Маланюк О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 725554 від 21.07.2026 року, водій ОСОБА_1 11.06.2026 року о 20 год. 30 хв. у м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, по вул. Святомиколаївська біля буд. 43, нібито керував транспортним засобом «Skoda Octavia Tour», номерний знак НОМЕР_2 , у стані бензодіазепінового сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря КЗ «КПНД» ДОР № 632, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав. Пояснив, що автомобілем у стані сп`яніння не керував, жодних психоактивних речовин чи лікарських засобів, які б знижували увагу чи швидкість реакції, не вживав. Особливо наголосив, що під час спілкування з працівниками поліції та медичними працівниками взагалі не розумів суті претензій, оскільки не знає, що таке «бензодіазепіни», та ніколи їх не купував і не приймав. Просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Захисник Цівань Н.І. підтримала доводи підзахисного, просила провадження у спарві закрити за відсутністю складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, безпосередньо переглянувши та всебічно проаналізувавши наявні в матеріалах провадження відеозаписи з портативних відеореєстраторів (бодікамер) працівників поліції, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступних мотивів.

За змістом ст. 130 КУпАП, суб`єктом даного адміністративного правопорушення є виключно особа, яка безпосередньо керує транспортним засобом у стані сп`яніння. Обов`язаною умовою для притягнення до відповідальності за цією статтею є беззаперечне доведення самого процесу руху (керування) автомобілем, що становить об`єктивну сторону даного проступку.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, докази судом оцінюються на основі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Подія правопорушення, відповідно до протоколу, мала місце 11.06.2026 року о 20:30, тоді як сам протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 725554 був складений лише 21.07.2026 року о 21:01:28, тобто через 40 днів після виявлення начебто вчиненого діяння. Такий тривалий розрив у часі вимагає від суду безумовного дотримання процесуальних критеріїв оцінки доказової бази, наданої органом поліції.

Порядок, процедура та імперативні вимоги до технічної фіксації адміністративних правопорушень працівниками поліції чітко врегульовані:

Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376;

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів і приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Інструкції № 1376, при складанні протоколу поліцейський зобов`язаний збирати та долучати докази, що підтверджують факт правопорушення. Згідно з пунктом 4 Розділу ІІ Інструкції № 1026, під час фіксації правопорушення відомості про технічний засіб, на який здійснювався фото-, кінозйомка або відеозапис, обов`язково зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення. У протоколі відносно ОСОБА_2 у графі № 10 поліцейським формально виконано цю вимогу та зазначено: «Фіксація БК 475142, 475611» (однак матеріали справи містять таку фіксацію події тільки від 21.07.2026 року та не містять будь яких відеозаписів від 11.06.2026 року).

Разом з тим, ключовою вимогою законодавства є правовий режим використання цих технічних засобів. Так, відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026, включення портативного відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення.

Дана норма покликана забезпечити об`єктивність, повноту доказової бази та унеможливити вибіркове фіксацію або маніпулювання фактами з боку правоохоронних органів. Усталена судова практика Верховного Суду щодо оцінки доказів технічної фіксації (зокрема, правові позиції, викладені у постановах від 26.04.2018 у справі № 334/9233/15, від 15.11.2018 у справі № 489/4301/16-а, а також в контексті обов`язковості безперервного запису за Наказом № 1026 - у постанові ВС від 14.03.2024 у справі № 420/20611/21) чітко вказує на те, що відеозапис, який є дискретним, фрагментарним або відображає лише заключну стадію оформлення матеріалів (процес складання протоколу), не може вважатися беззаперечним, належним та допустимим доказом вини особи, якщо він не зафіксував саму подію правопорушення - безпосередній факт керування та руху транспортного засобу.

Суд безпосередньо у судовому засіданні переглянув відеозаписи з вказаних бодікамер БК 475142, 475611 (4 відеофайли) та встановив, що вони повністю суперечать вимогам безперервності та повноти фіксації. Надані відеофайли відображають виключно статичний процес спілкування працівників поліції з ОСОБА_2 (який перебував на вулиці поруч із компанією молодих людей а не в автомобілі чи біля такого) та безпосередній процес складання адміністративних матеріалів через 40 днів після події (21.07.2026).

На відеозаписах взагалі відсутній факт керування ОСОБА_1 автомобілем, відсутній момент руху транспортного засобу по вул. Свято-Миколаївській та відсутній сам факт його зупинки патрульними під час руху. Щобільше, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 виявляє повну розгубленість, прямо вказує, що не знає, що таке «бензодіазепіни», та жодним чином - ні усно, ні письмово - під відеозапис не визнає себе водієм, який керував автомобілем у стані сп`яніння.

Оскільки органи поліції у порушення п. 5 Розділу ІІ Наказу МВС № 1026 не забезпечили безперервну та повну фіксацію події від 11.06.2026 року, надані фрагменти відеозапису не містять фактичних даних про рух автомобіля під керуванням ОСОБА_2 . Самі лише паперові рапорти поліцейських та письмові пояснення (відібрані за відсутності відеопідтвердження) за наявності у справі суперечливих пояснень іншого громадянина ОСОБА_3 (який перебував поруч і стверджував, що авто було припарковане), не можуть вважатися достатніми доказами події. З огляду на ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності факту керування ТЗ тлумачаться виключно на користь особи, що повністю нівелює обвинувачення за ст. 130 КУпАП в частині його об`єктивної сторони.

Щодо Висновку закладу охорони здоров`я, суд зазначає наступне.

Порядок проведення огляду водіїв з метою виявлення стану сп`яніння регламентований ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Дослідивши Висновок КЗ «ДБКЛНПД» ДОР № 632 від 16.06.2026 року, суд виявив порушення пунктів 7, 16 розділу III Інструкції № 1452/735.

Пункт 16 розділу III Інструкції містить вичерпний перелік із чотирьох станів, які лікар має право зафіксувати у висновку. Натомість лікар ОСОБА_4 у пункті 10 Висновку № 632 власноруч зробив запис «бензодіазепінами» у графі «перебуває у стані... сп`яніння».

Чинне законодавство України не передбачає стану «сп`яніння бензодіазепінами». Оскільки бензодіазепіни є лікарськими препаратами, лікар, у разі підтвердження їх клініко-лабораторного впливу, мав законне право вказати виключно: «перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Самовільна зміна встановлених державою медико-юридичних дефініцій є неприпустимою.

Враховуючи, що медичний документ складений з порушенням пунктів 7 та 16 розділу III Інструкції № 1452/735, суд, керуючись ч. 5 ст. 266 КУпАП, визнає даний огляд недійсним, а Висновок № 632 - неналежним та недопустимим доказом, який не може бути покладений в основу визнання особи винною за ст. 130 КУпАП

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права та презумпції невинуватості. Обов`язок збирання та надання доказів покладається на уповноважених осіб (поліцію). Оскільки поліцією не надано жодного доказу безпосереднього керування автомобілем ОСОБА_1 , а єдиний медичний висновок про стан сп`яніння є юридично нікчемним (недійсним) через відсутність обов`язкових лабораторних досліджень та використання вигаданої лікарем термінології, суд констатує повну відсутність доказової бази вини особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 251, 252, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником або органом поліції протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК