Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №216/5996/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/5996/26

провадження 3/216/1588/26

ПОСТАНОВА

іменем України

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Агурейчевої А.М.,

прокурора – Голуба П.А.,

особи яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка, громадянки України, яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої секретарем суду (дію трудового договору призупинено), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу надійшов протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з протоколом, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду секретаря суду та відповідно до підпункту «і» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом декларування, несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік. Замість визначеного законом строку до 23 год. 59 хв. 31 березня 2026 року, декларацію було подано 01 квітня 2026 року о 09 год. 04 хв., чим порушено вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Прокурор – підтримав дані протоколу, просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, накласти штраф, через канцелярію суду перед судовим засіданням подав висновок (відповідно до ст. 250 КУпАП) в якому просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, повязаноо з корупцією за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні та у наданому суду письмовому клопотанні про закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вину у вчиненні правопорушення не визнала. Пояснила, що не мала жодного умислу на приховування доходів чи затягування строків. Процес декларування розпочала завчасно 30 березня 2026 року, створивши чернетку та надіславши запити до системи НАЗК. Проте завершити та надіслати декларацію в межах дедлайну 31 березня 2026 року виявилося технічно неможливим через обставини непереборної сили - масований ракетно-дроновий обстріл м. Кривий Ріг з боку РФ, руйнування об`єктів енергетичної інфраструктури, тривалу повітряну тривогу та повне аварійне відключення електропостачання і мережі Інтернет. Разом із двома малолітніми дітьми вона тривалий час перебувала в укритті. Щойно вранці 01 квітня 2026 року подачу світла та зв`язку було частково відновлено, вона о 08:55 зайшла в систему та о 09:04 негайно відправила документ. Затримка склала лише 9 годин. Просила провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, вказала, що така форс мажорна ситуація у її житті виникла в перше.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи та оцінивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка засягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною і передбачає відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, без поважних причин.

Таким чином, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони даного правопорушення є вина особи (у формі умислу чи необережності), а об`єктивної сторони - відсутність поважних причин пропуску встановленого законом строку. За наявності об`єктивних, непереборних та незалежних від волі особи перешкод, які унеможливили виконання обов`язку у визначений строк, вина особи повністю виключається, а отже, відсутній склад адміністративного проступку в цілому.

Судом ретельно досліджено та проаналізовано доданий до матеріалів справи витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи НАЗК (смуга дій користувача щодо активності суб`єкта декларування). Даний документ чітко й беззаперечно підтверджує добросовісну, послідовну та активну поведінку ОСОБА_1 , яка була спрямована на своєчасне виконання свого законодавчого обов`язку:

-30.03.2026 у період з 18:22 по 18:23 вона успішно авторизувалася в системі за допомогою КЕП та надіслала офіційні запити на отримання даних для декларації щодо себе та членів своєї родини;

-30.03.2026 у період з 18:27 по 18:30 послідовно заповнила розділи з 1 по 11 та о 18:30:19 успішно зберегла чернетку декларації, очікуючи на повне формування відповідей від інтегрованих державних реєстрів.

Наведені хронологічні дані свідчать, що станом на кінець дня 30 березня 2026 року (тобто за добу до завершення граничного строку) ОСОБА_1 виконала понад 80% технічних дій, необхідних для декларування, що повністю спростовує версію сторони обвинувачення про її недбалість, пасивну поведінку чи свідоме зволікання.

Логи системи НАЗК за 31.03.2026 не містять жодних записів про активність декларанта. Суд зазначає, що це повністю узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 та об`єктивною безпековою ситуацією та долученими нею до клопотання про закриття провадження витягами з інтернет ресурсу щодо повітряних тривох.

На підставі ст. 251 КУпАП судом враховуються як загальновідомі факти військової агресії проти України, так і критичний стан енергетичної системи у Дніпропетровській області, зокрема у м. Кривий Ріг, станом на кінець березня 2026 року. Спричинені масованими ракетно-дроновими ударами руйнування критичної інфраструктури, тривалі режими повітряних тривог, аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії й повне зникнення зв`язку офіційно визнані Торгово-промисловою палатою України як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Перебування ОСОБА_1 , яка є внутрішньо переміщеною особою з окупованої території, разом із двома малолітніми дітьми (5 та 10 років) в укритті під час тривалої повітряної тривоги та відсутності світла, пріоритетність захисту життя і безпеки дітей над будь-якими іншими обов`язками повністю відповідає природному праву людини та ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з витягом НАЗК, 01.04.2026 о 08:55, ОСОБА_1 негайно повторно авторизувалася в системі, у період з 09:01 по 09:03 завершила фінальну перевірку заповнених розділів і о 09:04:32 наклала електронний підпис та офіційно подала декларацію. Загальний пропуск строку склав лише 9 годин 4 хвилини.

Суд підкреслює, що правопорушення, передбачені главою 13-А КУпАП, спрямовані на захист суспільних відносин у сфері запобігання корупції. Натомість у діях ОСОБА_1 повністю відсутня суспільна небезпека чи намір приховати свої статки, оскільки документ було надіслано державі за першої ж об`єктивної технічної можливості.

Суд зазначає, що додана органом поліції до матеріалів справи постанова Дніпровського апеляційного суду від 01.10.2025 року є абсолютно нерелевантною до даних правовідносин. У зазначеному рішенні суду йшлося про пропуск строку декларування на 9 місяців без наявності безпекових та інфраструктурних чинників, тоді як у цій справі затримка вимірюється годинами й зумовлена виключно наслідками бойових дій.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях (зокрема, від 02.11.2004 № 15-рп/2004 та від 26.05.2015 № 5-рп/2015) неодноразово наголошував, що юридична відповідальність (зокрема адміністративна) має відповідати принципам справедливості, пропорційності та індивідуалізації. Притягнення особи до відповідальності за невиконання обов`язку, реалізація якого була фізично унеможливлена зовнішніми обставинами непереборної сили (зокрема, в умовах воєнного стану), прямо суперечить конституційному принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України). За відсутності вини та реальної можливості діяти правомірно, каральна функція держави втрачає свій легітимний сенс та перетворюється на свавілля.

Оскільки несвоєчасне подання декларації відбулося з поважних причин через обставини непереборної сили, у діях ОСОБА_1 повністю відсутня вина як обов`язковий елемент суб`єктивної сторони правопорушення, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 172-6, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК