Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №216/8184/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8184/25

провадження 3/216/94/26

ПОСТАНОВА

іменем України

11 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гайтко Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2025 року інспектором 3-го взводу роти № 1 батальйону № 1 ППП в м. Кривому Розі Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Андрюк Д.Є. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №482336 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з даним протоколом, 13 жовтня 2025 року о 17:35 год. у мрн. Військове містечко-35, 25 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем “DAF ТЕ95XF430”, державний номерний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами тесту приладу Drager Alcotest , тест 1636 о 17 год. 30 хв, результат огляду позитивний (0,42 %проміле). Огляд проводився на місці зупинки тз у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя, чим порушив п. 2.9 ПДР – керування тз особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції брав участь повноважний представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Ігнатов Є.Є. та підтримав раніше подане Клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в якому вказує, зокрема, щодо відсутності складу правопорушення, порушення з боку поліції при здійсненні огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно всі обставини справи в їх сукупності в межах наявних матеріалів і давши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від установленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Разом з тим статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який складається на спеціальному бланку уповноваженою на те посадовою особою у разі вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та в якому з дотриманням установленого порядку фіксуються всі істотні обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Відтак, складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Системний аналіз наведених положень закону дає достатні підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, про що свідчить і відповідна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується як джерело права.

За усталеною практикою ЄСПЛ визначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено, а саме - презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин (рішення ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»). Також ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (рішення ЄСПЛ у справі «Маліга проти Франції»).

Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення має відповідати встановленим до нього вимогам закону, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей покладається на особу, яка уповноважена на оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Водночас стаття 280 КУпАП покладає обов`язок на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

При оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, поліцейські, окрім іншого, зобов`язані суворо дотримуватися Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395), та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція № 1376).

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), затвердженою наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція № 1413/278580).

Вказаними нормами чинного законодавства регламентовано, що огляд, проведений з порушенням передбачених ними вимог, вважається недійсним.

Відповідно до наведених нормативних актів огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними в пунктах 3, 4 Розділу І Інструкції № 1413/278580 (п. 2 Розділу І цієї Інструкції).

Підозра у поліцейського щодо перебування водія транспортного засобу у стані сп`яніння

може виникнути лише у разі наявності відповідних ознак, які чітко прописані в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Як вбачається з відеозапису, долученого працівниками патрульної поліції до матеріалів справи, працівник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Drager, на що він погодився, після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці, працівники патрульної поліції не запитали водія ОСОБА_1 чи згоден він з результатами огляду та не запропонували йому проїхати до медичного закладу, після визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Також на відеозаписі зафіксовано, що водій ОСОБА_1 повідомляє працівникам патрульної поліції, що у нього болить зуб та він їде від лікаря-стоматолога після лікування.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори "Drager Alcotest", реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Газоаналізатори "Drager Alcotest" сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.

Настановою з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510 визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог експлуатації.

Відповідно до Настанови з експлуатації Drager Alcotest 7510 границі допустимої похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 10°С до +40°С складають: для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (?): ± 0,06 ‰ (проміле) у діапазоні від 0 до 0,8 ‰ (проміле).

Крім того, при будь-якому використанні приладів Drager Alcotest необхідно повністю розуміти і суворо дотримуватись настанови (інструкції) з експлуатації.

Офіційні дистриб`ютори виробника, вказують на наявність у пристроїDrager Alcotestдопустимої виробником абсолютної похибки± 0,06 ‰, яка, на думку суду, повинна бути врахована при проведенні огляду працівниками поліції, так і судом при розгляді справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 р., яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974р., визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх

випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,5 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що пробний забір повітря перед здійсненням вимірювання рівня алкоголю працівниками патрульної поліції проведено не було, що є порушенням вказаної Інстукції, працівниками поліції не було роз`яснено водію ОСОБА_1 право проїхати до медичного закладу, оскільки в закладах охорони здоров`я огляд проводиться не тільки шляхом продуванняDrager Alcotest, але й за допомогою лабораторних досліджень біоматеріалу та інших досліджень.

З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, виражене тремтіння пальців рук.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Отже, коли у водія були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, він заперечував вживання спиртних напоїв, показники технічного приладу 0,42 проміле, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.

Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.

Оскільки під час розгляду справи в суді встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130т КУпАП відсутні, а згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.А. Гайтко