Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №212/12368/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №212/12368/26

Суддя: Козлов Д. О.

Справа № 212/12368/26

3/212/1671/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу, Козлов Д. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Представниками поліції ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, на підставі складеного протоколу від 26 липня 2026 року, в якому зазначено, що 26 липня 2026 року об 9-44 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ Т13110» н. з. НОМЕР_2 по вул. Електрозаводській 27 у Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, маючи ознаки наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя; звужені зіниці очей, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду в повному обсязі на стан сп`яніння в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився, оскільки не пройшов повний огляд, що підтверджується висновком № 775, що було зафіксовано на відео реєстратор та нагрудні камери поліцейських, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Розгляд справи було призначено під час складання протоколу за ст. 130 ч. 1 КУпАП у приміщенні Покровського районного суду міста Кривого Рогу на 12 серпня 2026 року об 10-00 год., про що ОСОБА_1 був повідомлений під відео фіксацію та під розпис. Однак ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився за невідомих суд причин, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відеофіксація, долучена до справи.

На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який був обізнаний про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, який перебуває на розгляді Покровського районного суду міста Кривого Рогу, однак, незважаючи на належне повідомлення про виклик ОСОБА_1 до суду не з`явився за невідомих причин.

Крім того особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз`яснені під відео фіксацію вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, однак ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень.

Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 скористався своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, щодо ненадання пояснень з приводу складеного відносно нього протоколу про виявлене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене вмотивування, суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами.

Суд зазначає, що за п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно із п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно із п. 3, 4 Розділу І «Інструкції» вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння, зокрема, є неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; звужені зіниці очей, які не реагують на світло.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вивчивши наявні матеріали справи, суд не може погодитись із доведеністю перебування ОСОБА_1 під час керування ним 26 липня 2026 року транспортним засобом «ЗАЗ Т13110» н. з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння та його відмови у проведенні огляду на стан такого спяніння, виходячи з наступного вмотивування.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд вказує, що здолученого до протоколу про виявлене правопорушення направлення та рапорту поліцейського вбачається, що 26 липня 2026 року було зупинено транспортний засіб «ЗАЗ Т13110» н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, однак пройти огляд у повному обсязі на стан сп`яніння останній відмовився, не надавши біологічний матеріал, внаслідок чого не пройшов медичний огляд.

В той же час суд зазначає, що рапорт та направлення працівників поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення певною особою такого адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.

Також суд зауважує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи та відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, тому з огляду на своє нейтральне становище свідок здатен об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Отже, у даному випадку рапорт працівника поліції, який був напарником поліцейського, який безпосередньо склав відносно ОСОБА_1 протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП від 26 липня 2026 року не може бути визнано допустимим доказом для підтвердження скоєння правопорушення особою за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 161/5372/17.

Суд вказує, що у протоколі за ст. 130 ч. 1 КУпАП та направленні поліцейського вказано, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння.

Натомість, на оглянутому судом відео з нагрудних камер поліцейських, долучених до справи, взагалі не вбачається проведення працівниками поліції будь-якого огляду ОСОБА_1 на предмет виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, оскільки працівники поліції зупинили його транспортний засіб, маючи претензії саме до його пасажирів, яких він перевозив, в діях яких поліцейські вбачали ознаки правопорушення.

В той же час ОСОБА_1 займається перевезенням пасажирів, як таксіст, якому працівники поліції після спілкування із ним дали можливість знову сісти за кермо та переставити свій автомобіль на інше місце, не вбачаючи у його діях ознак спяніння.

Лише після того як було проведено огляд пасажирів ОСОБА_1 та його автомобіля поліцейські повідомили, що виявили у нього ознаки спяніння, які їх йому просто перелічили.

Так на оглянутому судом відео з нагрудних камер поліцейських вбачається, що неприродна блідість обличчя ОСОБА_1 була зумовлена тим, що він з 5-00 год. ранку займається перевезенням людей на своєму транспорті.

При цьому ОСОБА_1 на відео заперечував вживання будь-яких заборонених речовин, а під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, чітко відповідаючи на питання, висловлюючи свої заперечення, внаслідок чого його поведінка цілком відповідала обстановці.

Також на оглянутому судом відео вбачається, що у ОСОБА_1 не було виявлено вираженого тремтіли пальців рук, оскільки його переглядом встановлено, що такий водій тримав у руках увесь час свій мобільний телефон, в ході чого ознак вираженого тремтіння пальців рук судом не було виявлено, враховуючи, що такі ознаки на місці зупинки працівники поліції також не перевіряли.

Крім того суд вказує, що перевірити, чи були у ОСОБА_1 звужені зіниці очей, які не реагують на світло, наразі взагалі неможливо, оскільки такого огляду працівниками поліції на місці зупинки водія не було проведено, тому суд вважає такий факт також не доведеним.

На підставі викладеного вмотивування суд вважає, що посилання працівників поліції на те, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння є недоведеними, враховуючи сукупність зібраних доказів по справі, перевірених судом, які у свою чергу спростовують наявність у водія ознак, на які посилались працівники поліції.

У цьому сенсі суд вказує, що закон, як підставу для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вимагає наявність підстав (ознак), що такі водії перебувають у стані алкогольного чи іншого спяніння.

Таким чином встановлення ознак спяніння водія на місці зупинки транспортного засобу покладається на працівників поліції, які, в разі встановлення таких ознак, повинні направити разом із складеним протоколом про виявлене правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП докази на підтвердження наявності таких ознак, тобто підстав вважати, що водій має ознаки перебування у стані алкогольного чи іншого спяніння.

Натомість, розглядом справи та вивченими доказами в суді не було підтверджено наявність 26 липня 2026 року у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного спяніння, на які посилались у протоколі за ст. 130 ч. 1 КУпАП працівники поліції.

На підтвердженням відмови ОСОБА_1 від проходження у передбаченому законом порядку огляду на стан сп`яніння у справі мається висновок медичного огляду № 775 від 26 липня 2026 року КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги», з якого вбачається, що 26 липня 2026 року об 11-00 год. при проведенні огляду ОСОБА_1 останній відмовився від проходження медичного огляду в повному обсязі.

У цьому сенсі суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Згідно із ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому за ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 6, 7, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 6, 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

При цьому згідно із ст. 6 Закону України «Про нормативно-правові акти» закон - нормативно-правовий акт, який регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом встановлення статусу, загальнообов`язкових правил поведінки суб`єктів таких відносин та відповідальності за порушення зазначених правил. Натомість, підзаконний нормативно-правовий акт - нормативно-правовий акт суб`єкта нормотворення, який приймається (видається) на основі Конституції і законів України, міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію.

Отже, вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

Враховуючи наведене правове обґрунтування, суд зауважує, що за законом (ст. 266 КУпАП) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан будь-якого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При цьому огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Натомість, визначена «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» градація того, коли проводиться огляд водія на виявлення стану алкогольного спяніння на місці зупинки поліцейськими за допомогою спеціальних технічних засобів, а при іншому сп`янінні – в медичному закладі суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, яким є ст. 266 КУпАП, яка визначає, що огляд водія проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, незалежно від ознак спяніння, а лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином працівники патрульної поліції повинні були запропонувати ОСОБА_1 спочатку пройти огляд на місці зупинки відповідно до змісту положень ст. 266 КУпАП.

Оглядом відеозапису з нагрудних камер поліцейських судом не зафіксовано відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці його зупинки з використанням спеціальних технічних засобів.

Також суд наголошує, що за п. 7-13 Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п. 12 цього Розділу.

Отже, за матеріалами справи та оглянутою відео фіксацією проведення огляду ОСОБА_1 у медичному закладі судом було встановлено, що у останнього були спроби відібрати лише біологічне середовище у вигляді сечі.

Натомість, у порушення наведених положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у водія не було намагань відібрати зразки крові, хоча останній наполягав на цьому через неможливість надати зразки сечі.

Отже, суд встановив, що в порушення п. 13 «Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у ОСОБА_1 для дослідження його біологічного середовища не було взято його кров, оскільки неможливо було взяти зразки його сечі.

При цьому ОСОБА_1 погоджувався від самого початку на проведення його медичного огляду на стан спяніння, що підтверджується оглянутим судом відео.

Таким чином суд дійшов висновку, що доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку як на місці його зупинки, так й у медичному закладі матеріали справи не містять.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року по справі № 759/6646/22.

Отже, судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 26 липня 2026 року на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі не були проведені відповідно до визначеного законом порядку не з вини ОСОБА_1 , тому посилання працівників поліції на ухилення останнього від проходження такого огляду суд не приймає.

Таким чином суд не приймає до уваги висновок медичного огляду № 775 від 26 липня 2026 року про те, що ОСОБА_1 не пройшов повною мірою медичний огляд у встановленому законом порядку, оскільки провини ОСОБА_1 у цьому не було доведено.

Виходячи з наведеного обґрунтування, суд вважає, що суб`єктивне сприйняття обставин події поліцейськими щодо факту керування ОСОБА_1 автомобілем «ЗАЗ Т13110» н. з. НОМЕР_2 26 липня 2026 року з ознаками наркотичного сп`яніння також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не було доведено об`єктивними доказами перед судом.

Суд вказує що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-р/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належні та допустимі докази провини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки у судовому засіданні не було доведено поза розумним сумнівом порушення ним п. 2.5 ПДР, як водієм транспортного засобу, як наслідок не було доведено у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На підставі викладеного обґрунтування виключається провадження у вказаній справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за положеннями якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту проголошення.

Суддя: Д. О. Козлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua