Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №211/7730/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7730/26

Провадження № 3/211/1836/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності 17.06.2026 за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративної справи на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №118630 від 09 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу, 09.07.2026о 21 год. 15 хв за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме: умисні дії, які полягали у стусанах, штовханнях, що не завдало тілесних ушкоджень, та психологічного харктеру, а саме: умисні дії, які полягали в ображанні нецензурною лайкою, чим завдав йому психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення повторно протягом року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно мав конфлікт з батьком через відсутній з його боку догляд за хворою матір`ю. Стверджує, що 09 липня 2026 року саме він викликав поліції, адже батько, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, застосовував щодо нього домашнє насильство. З протоколом не погоджується.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановила таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За ч.3 статті 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

На підтвердження вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до суду надано протокол про адміністративне серії ВАД №118630 від 09.07.2026, терміновий заборонний припис сосовно кривдника, рапорт, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відеозапис, відомості щодо притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою. яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також, працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки. відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Верховний суд у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 752/5417/19 вказав, що факт складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про фактичну вину. Протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказами на доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які можуть підтвердити або спростувати факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як вбачається з відеозапису, працівники поліції не повною мірою встановили обставини події та не вжили достатньо заходів, щоб встановити, хто саме здійснив виклик на лінію "102" та хто є потерпілою особою від вчинення домашнього насильства.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р.. заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р.. заява №36673/04).

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що провадження в даній справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, тому що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Л. Гонтар