Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №712/3858/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Вирок

Іменем України

Справа № 712/3858/26

Провадження № 1-КП/712/760/26

07 серпня 2026 року Соснівського районного суду м. Черкаси у складі колегії:

головуючий ОСОБА_1

суддя ОСОБА_2

суддя ОСОБА_3

секретар ОСОБА_4

за участі прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22023250000000375 від 06.11.2023 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харцизьк Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території Донецької області, громадянин України.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , будучи обізнаним про незаконність дій зс рф та збройних підрозділів терористичної організації «днр», які увійшли до складу зс рф, будучи громадянином України, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, реалізуючи прямий умисел, направлений на вчинення державної зради, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати незалежність та територіальну цілісність України, бажаючи допомогти у проведенні підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території Донецької області у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.03.2022, перейшов на бік ворога – російської федерації, в період збройного конфлікту, а саме – збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої 24.02.2022 президентом російської федерації володимиром путіним, вступив до складу т.зв. «1 армійського корпусу «днр»» (з 30.12.2022 входить до складу 8 загальновійськової армії південного військового округу збройних сил російської федерації), та проходив службу на посаді гранатометника відділення протитанкового взводу стрілецького батальйону НОМЕР_1 окремого стрілецького полку НОМЕР_2 армійського корпусу НОМЕР_3 загальновійськової армії південного військового округу збройних сил російської федерації.

У подальшому, у період з 07.03.2022 по невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.10.2025, ОСОБА_7 , діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України, в умовах воєнного стану, надавав допомогу російській федерації у проведенні підривної діяльності проти України, а саме – брав активну участь у бойових діях проти Сил оборони України в районах населених пунктів Херсонської та Донецької областей.

Вина ОСОБА_7 підтверджується зібраними по справі письмовими доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:

-витягом з ЄРДР від 06.11.2023, згідно якого громадянин України ОСОБА_7 у березні 2022 року добровільно вступив до лав « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де по даний час проходить військову службу та бере участь у бойових діях на стороні держави-агресора російської федерації проти Сил Оборони України, тим самим, в його діях вбачаються ознаки діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, а саме: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту та надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану ( т.1 а.м.к.п. 1;

-рапортом оперуповноваженого Черкаського РВ УСБУ України в Черкаській області від 02.11.2023, згідно якого у встановленому законом порядку отримано інформацію про те, що в діях громадянина України ОСОБА_7 наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України «Державна зрада». В ході перевірки отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_7 , 6 березня 2022 року добровільно вступив до лав так званого 1-го армійського корпусу им днр, у складі якого приймав участь у бойових діях па Південному напрямку. Станом на сьогоднішній день, ОСОБА_7 проходить службу в регулярних частинах зс рф за контрактом, та бере безпосередню участь у збройній агресії рф проти України. Таким чином, у діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України «Державна зрада», а саме перехід громадянина України на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

З огляду на викладене, вважаю за доцільне направити наявні матеріали щодо обставин вчинення ОСОБА_7 (т.1 а.м.к.п.4);

-актом огляду соціальної сторінки у соціальній мережі «VK» від 26.10.2023 та додатків до нього, згідно якого проведено огляд сторінки «користувача в соціальній мережі «VK» із нік-неймом « ОСОБА_8 » за результатами огляду вищезазначеної сторінки було з`ясовано, що вищевказаний користувач є користувачем соціальної мережі «VК», останній візит був у березні 2023 (останній пост розміщено в 13 год.12 хв. 25 серпня 2022). У розділі «Докладніше» зазначено номер мобільного терміналу (071-368- день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), неодружений, місто (Харцизськ), друзі (2285 осіб), підписників (30 осіб), підписки (413), спільноти (453). В ході огляду сторінки вказаного користувача з`ясовано, що користувач із нік-неймом « ОСОБА_8 » 25.08.22 розмістив у себе на сторінці час: 13 год.11 хв. та 13 год.12 хв.) свої особисті фотографії у військовій формі Угодних сил росії. На одній із фотографій (1 шт, розміщена в 13 год. 11 хв.) він знаходиться разом 6 невстановленими особами у військовій формі зсрф на фоні військових польових укриттів. На інших фотографіях (3 штуки, розміщені в 13 год. 12 хв.), користувач знаходиться у літній формі зсрф із символікою «Z» із двома неповнолітніми особами у дворі приватного помешкання (т.1 а.м.к.п. 5-14);

-протоколом огляду від 15.04.2024 та додатків до нього, згідно якого оглянуто соціальну сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте» під ніком « ОСОБА_8 », наявні фотографії особи у військовій формі(т.1 а.м.к.п. 41-49);

-протоколом огляду від 21.07.2025 та додатками до нього, згідно якого оглянуто диск, на якому містяться: колективне фото осіб у військовій формі та одинарне особи у військовій формі ( т.1 а.м.к.п. 60-63);

-згідно листа заступника керівника Офісу Президента України від 27.08.2025, згідно якого матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_7 , згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили (т.1 а.м.к.п. 59);

-листом ГУР МОУ від 03.10.2025, згідно якого ОСОБА_7 , гранатометник відділення протитанкового взводу стрілецького батальйону НОМЕР_1 окремого стрілецького полку НОМЕР_4 (з 30.12.2022 р.),рядовий. Особистий номер військовослужбовця зс рф: НОМЕР_5 . 17.03.1975 р.н., уродженець м. Харцизьк Донецької області, УРСР. Освіта: Донецький металургійний технікум ( т.1 а.м.к.п. 69)

-протоколом огляду від 12.12.2025, згідно якого оглянуто сторінку з інформацією щодо «116 окремий стрілецький полк рф» ( т.1 а.м.к.п. 86-95);

-переглянутим в судовому засіданні запису з аудіо-відео диску з допитом свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що ОСОБА_7 це його рідний брат, якого він останній раз бачив 22.09.2015 коли виїздив з м. Донецька. Під час телефоних розмов його батько розповідав, що брат ОСОБА_10 служить під Волновахою, Донецький перший армійський корпус, він особисто бачив фото брата у військовій формі ( т.1 а.м.к.п. 74-78)

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Відповідно до ст. 297-1 ч. 2 КПК України передбачено порядок проведення досудового слідства по окремим статтям КК України, зокрема за ч. 2 ст.111 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена в повному обсязі.

До такого висновку суд дійшов із того, що Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі – рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент рф владімір путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі - зс рф) на територію України.

О 04 год. 30 хв. 24.02.2022 президентом рф володимиром путіним оголошено початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України».

У той же час, тобто о 04 год. 30 хв. 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.

Із вказаного часу зс рф спільно зі збройними підрозділами «днр», діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосовують засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, вчиняють військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з вбивствами цивільних осіб, а також здійснюють обстріли об`єктів військової та критичної інфраструктури, чим фактично ведуть повномасштабну війну проти України та українського народу.

Того ж дня, тобто 24.02.2022 представники зс рф та російських спецслужб на території рф, представники терористичних організацій «днр» та «лнр», використовуючи засоби масової інформації, соціальні мережі та месенджери, через українофобів та прихильників військового вторгнення зс рф на територію України розпочали залучати на свій бік громадян України та здійснювати активний збір інформації про місця постійної дислокації підрозділів Збройних Сил України (далі – ЗСУ), Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також їх укомплектованість, обороноздатність та передислокацію, з метою їх подальшого знищення та реалізації вказаної підривної діяльності проти України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_11 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Після цього на підставі Указів Президента України ОСОБА_11 від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, № 235/2025 від 15.04.2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, № 40/2026 від 12.01.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України неодноразово продовжувався та наразі він діє строком до 04.05.2026

Установлено, що ОСОБА_7 , будучи обізнаним про незаконність дій зс рф та збройних підрозділів терористичної організації «днр», які увійшли до складу зс рф, будучи громадянином України, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, реалізуючи прямий умисел, направлений на вчинення державної зради, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати незалежність та територіальну цілісність України, бажаючи допомогти у проведенні підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території Донецької області у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.03.2022, перейшов на бік ворога – російської федерації, в період збройного конфлікту, а саме – збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої 24.02.2022 президентом російської федерації володимиром путіним, вступив до складу т. зв. «1 армійського корпусу «днр»» (з 30.12.2022 входить до складу 8 загальновійськової армії південного військового округу збройних сил російської федерації), та проходив службу на посаді гранатометника відділення протитанкового взводу стрілецького батальйону НОМЕР_1 окремого стрілецького полку НОМЕР_2 армійського корпусу НОМЕР_3 загальновійськової армії південного військового округу збройних сил російської федерації.

У подальшому, у період з 07.03.2022 по невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.10.2025, ОСОБА_7 , діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України, в умовах воєнного стану, надавав допомогу російській федерації у проведенні підривної діяльності проти України, а саме – брав активну участь у бойових діях проти Сил оборони України в районах населених пунктів Херсонської та Донецької областей.

Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_7 сповіщався про день і час слухання справи через засоби масової інформації та шляхом направлення повістки, інтереси ОСОБА_7 захищались адвокатом, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були. При цьому, суд вважає, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченої та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено. Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за обставин, викладених у даному вироку знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_7 суд, кваліфікує: за ч. 2 ст. 111 КК України – державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту та надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинених в умовах воєнного стану.

Суд, при призначенні ОСОБА_7 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

На підставі викладеного, призначаючи покарання ОСОБА_7 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, які мали місце в умовах складної суспільно-політичної обстановки в Луганській, Донецькій областях та мав суттєвий вплив на охорону державної і громадської безпеки у цих регіонах держави, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, суспільна небезпека яких полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності, безпеки життя, здоров`я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеки інших цінностей суспільства, особу винного, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого та приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2 ст. 111 КК України з конфіскацією майна, оскільки, з урахуванням вказаних обставин, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 неможливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання.

Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Колегія суддів: