Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №571/1527/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1527/26

Провадження № 3/571/628/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Комзюк А.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №384198 від 03.07.2026: «гр. ОСОБА_1 03.07.2026 о 13 год 35 хв був зупинений п/н КРП «Залав`я» на неодноразову наполегливу законну вимогу прикордонного наряду надати документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи відмовився їх надавати чим порушив п.10 «Положення про прикордонний режим» затверджений ПКМУ від 27.07.1998 та ст.34 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 2003 р, чим порушив ч.1 ст.185-10 КУпАП».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Згідно заяви від 03.07.2026, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи щодо якої складені адміністративні матеріали. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Тобто, диспозиція даної статті передбачає відповідальність за вчинення умисних дій, спрямованих на злісне невиконання законної вимоги військовослужбовця, працівника ДПС України або члена громадського формування, який бере участь в охороні державного кордону України, під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У абзаці 2 пункті 7 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992 року (з змінами) роз`яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Водночас, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів у підтвердження того, що правопорушення мало місце.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора 12 прикордонної застави ОСОБА_2 не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя А.Ф.Комзюк