Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №542/1416/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №542/1416/26

Суддя: Афанасьєва Ю. О.

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1416/26

Провадження №3/542/341/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Афанасьєва Ю.О., розглянувши матеріали, які складені та надійшли з Відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И Л А :

28.06.2026 року о 18 год. 17 хв. в с.Забрідки, вул.Перемоги, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу ALCOTEST DRAGER 6810 та в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР м.Полтава, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився.

Так, у поштових повідомленнях про вручення судової повістки про виклик в судові засідання на 20.07.2026 року та 11.08.2026 року були проставлені відмітки про те, що адресат відсутній за вказаною адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-16, 18-19).

Згідно з інформації Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №02-01-26/1105/1 від 22.07.2026 року (а.с.20), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказану адресу ОСОБА_1 вказаував особисто й при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, що зафіксовано на відеозапису (а.с.10).

Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя вважає, що справу можна розглянути за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП України виражається зокрема у формі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є :

-наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

-почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю наявних доказів.

А саме:

-даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705387 від 28.06.2026 року, зі змісту якого вбачається, що 28.06.2026 року о 18 год. 17 хв. в с.Забрідки, вул.Перемоги, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу ALCOTEST DRAGER 6810 та в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР м.Полтава, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.4);

- направленням на огляд водія транспортного засобу, в якому відображені ознаки алкогольного сп`яніння, які виявлені у ОСОБА_1 (а.с.6);

- рапортом поліцейського СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області сержанта поліції Григор`єва Є., з якого встановлено, що під час патрулювання с.Забрідки 28.06.2026 року о 18:17 год., згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» пункт 3 було зупинено автомобіль марки ВАЗ 2199, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що водій відмовився. В подальшому відносно водія було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705387 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 8);

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 9).

Так, зі змісту протоколу вбачається, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився.

Дослідивши наданий відеозапис, вбачається, що на ньому зафіксовані рух та зупинка працівниками поліції двух транспортних засобів, з яких один буксирував інший на гнучкому зчепленні. При цьому ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля, який буксирували. У зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою DRAGER Alcotest як на місці зупинки, так й в медичному закладі, на що останній відмовився. Працівником поліції було роз`яснено відповідальність за таку відмову. Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, оскільки його транспортний засіб буксирували.

Разом з тим, суд зазначає, що під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом або за допомогою буксирування.

Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає його використання за призначенням, тобто з метою керування.

Відповідно до п. 1.10 ПДР буксирування - переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації автопоїздів (транспортних составів) на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування.

У відповідності до п. 23.5 ПДР України буксирування механічного транспортного засобу на жорсткому або гнучкому зчепленні повинно здійснюватися лише за умови, що за кермом буксированого транспортного засобу перебуває водій.

Згідно з п. 23.8 ПДР України, перед початком буксирування водії механічних транспортних засобів повинні узгодити порядок подачі сигналів, зокрема для зупинки транспортних засобів.

Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що особа яка перебуває за кермом буксированого транспортного засобу є водієм і відповідно суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення ПДР передбаченої ст. 130 КУпАП.

Отже, досліджені судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до довідки інспектора САП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Семирод В., відповідно Інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , не має посвідчення водія (а.с.7).

Згідно з відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), відсутня інформація щодо отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія, відповідно до Єдиного державного реєстру МВС (а.с.14).

Разом з тим, об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 04.09.2023 року (справа №702/301/20) звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Обґрунтовуючи доводи наведені у вказаній постанові Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду дійшла висновку, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд вважає релевантним посилання на практику Касаційного кримінального суду Верховного суду, оскільки в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, відтак, вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення потрапляє під дію кримінального аспекту.

При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлено.

З метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 40-1, ч. 1 ст. 130, 276-280, 283, 285 КУпАП суддя, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua