Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №526/2431/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №526/2431/26

Суддя: Максименко Л. В.

Справа № 526/2431/26

Провадження № 3/526/591/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., за участі представника неповнолітнього - матері ОСОБА_1 , розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від ВП № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ручки, Миргородського району, громадянина України, учня 3 курсу Гадяцького ПАЛ, жителя: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1, 5, 6 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в:

11 липня 2026 року о 12:23 год. у м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 22 ОСОБА_2 керував мопедом Sabur 50, без номерного знаку, при цьому не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив п.2.1а ПДР України

В цей же час та за тих же обставин, ОСОБА_2 керував мопедом Sabur 50, без номерного знаку, який мав технічні несправності т/з, відсутні дзеркала заднього виду, чим порушив п. 31.4.7 ПДР та який не зареєстрований в законному порядку, чим порушив п. 30.1 ПДР України, не користувався мотошоломом, чим порушив п. 2.3 г ПДР України.

11 серпня 2026 року справи об`єднано в одне провадження.

ОСОБА_2 підтвердив факт вчинення правопорушення та пояснив, що продав мопед.

Представник неповнолітнього ОСОБА_1 пояснила, що провела з сином профілактичні бесіди.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 5, 6 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення, довідці про не притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Вважаю, що в діях ОСОБА_2 є склад правопорушень, передбачених ч.1, 5, 6 ст.121 КУпАП – керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, порушення правил користування мотошоломами та керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в Україні в установленому порядку, та ч. 2 ст. 126 КУпАП – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Вважаю, що саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому та враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП щодо накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із вчинених.

Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 13, 36, 401, 121 ч.1, 126 ч. 2, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в:

- визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 5, 6 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 121 ч.1 КУпАП в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.;

- за ст. 121 ч.5 КУпАП в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.;

- за ст. 121 ч.6 КУпАП в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

- за ч.2 ст. 126 КУпАП в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накласти остаточно на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Стягти з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення та судовий збір вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.

Штраф має бути сплачений особою, що притягнута до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу – 6800 грн, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд, строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Л. В. Максименко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua