Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №356/676/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/252/26

Справа № 356/676/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 5236 від 15.06.2026 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 , обіймаючи по 12.06.2023 посаду державного виконавця Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В», являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII, несвоєчасно 29.05.2025, без поважних причин, подав декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період з 01.01.2023 по 12.06.2026, неохоплений раніше поданими деклараціями.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз`яснено.

02.07.2026 ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому вказував, що відповідна декларація була фактично подана ним 29.05.2025. З моменту фактичного надіслання декларації у систему НАЗК інформаційно-телекомунікаційна система автоматично зафіксувала факт її подання з пропущенням строку. Таким чином, уповноважені державні органи мали повну можливість встановити факт порушення, а отже, днем виявлення правопорушення є день подачі декларації — 29.05.2025. Оскільки Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП передбачений законом 6-місячний строк для накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення закінчився 29.11.2025. Однак протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою посадовою особою департаменту лише в червні 2026 року. За таких обставин, просив суд провадження у справі за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо нього закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.36).

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, вказав, що дійсно не подав вчасно декларацію при звільненні, оскільки не відслідковував зміни у законодавстві. Однак вказав, що на момент розгляду справи закінчився строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення, тому провадження у справі має бути закритим.

Прокурор в судовому засіданні вказав на вину правопорушника, яка доводиться сукупністю зібраних в матеріалах справи доказів. Наголосив на тому, що строк накладення адміністративного стягнення не сплив, тому просив суд вирішити питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Так, частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки до вказаної статті, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої тадругої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, державні службовці.

За визначенням статті 1 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України "Про запобігання корупції" № 1700-VII.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» від 08.07.2022 № 2381-IX, що набрав чинності 03.08.2022, Розділ XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII доповнено пунктом 2-7, яким встановлено, що суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-IX, що набрав чинності 12.10.2023, здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону № 1700-VII (зокрема, подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та пункт 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII викладено в новій редакції, якою передбачено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 № 987/36609 (далі – Порядок), декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу ІІ Порядку декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Отже, пунктом 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII (в редакції Закону від 20.09.2023 № 3384-IX) визначено строк, протягом якого ОСОБА_1 мав подати декларацію при звільненні за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, який починається з 00 год. 00 хв. 12.10.2023 по 23 год. 59 хв. 31.01.2024 (граничний строк).

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених у протоколі обставин підтверджується його поясненнями, наданими в судовому засіданні, а також сукупністю наступних наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності.-к від

Так, наказом в.о. начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дібрової К. № 1818-к від 09.08.2022 ОСОБА_1 призначено на посаду державного виконавця Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 12.08.2022, тимчасово, до призначення на посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом та встановленням випробування строком на два місяці з присвоєнням 13 рангу державного службовця (а.с.18).

12.08.2022 ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця, підписаний текст якої додано до адміністративного матеріалу (а.с.19).

Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 2402-к від 11.10.2022 ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби з 11.10.2022, як такому, що успішно пройшов випробування (а.с.20).

Згідно особової картки державного службовця № 473, ОСОБА_1 з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» ознайомлений та зобов`язався їх дотримуватись, що засвідчив своїм власноручним підписом 12.08.2022 (п. 10) (а.с.22-23).

Відповідно до посадової інструкції державного виконавця Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), затвердженої начальником ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Міненком К., до основних посадових обов`язків , між іншим, відноситься дотримання етики державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків , постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації (п.п. 3.1) (а.с.24-26).

Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 2112-к від 06.06.2023 ОСОБА_1 звільнений з займаної посади з 12.06.2023 за взаємною домовленістю відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби (а.с.21).

Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, був суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII, що є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

За таких обставин, ОСОБА_1 при звільненні з посади державного виконавця Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 12.06.2023, зобов`язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, з урахуванням положень п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII (в редакції Закону від 20.09.2023 № 3384-IX) не пізніше 31.01.2024.

Відповідно до інформації на офіційному сайті НАЗК за посиланням: https://public.nazk.gov.ua/, що є відкритою та публічно доступною, декларацію при звільненні ОСОБА_1 подав лише 29.05.2025 о 19 год. 48 хв., тобто несвоєчасно та без поважних причин, що підтверджується також доданою до матеріалів справи послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 за період 11.10.2023-30.05.2025, та було визнано ОСОБА_1 у судовому засіданні (а.с.9-16).

Згідно рапорту оперуповноваженого 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Київській області ДСР Національної поліції України Тернового І., в ході перевірки інформації стосовно можливого порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» колишнім державним виконавцем Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 було здійснено опитування засобами телефонного зв`язку та в телефонній розмові ОСОБА_1 пояснив, що не відслідковував змін у законодавстві, тому прострочив подання декларації (а.с.17).

Обставин, які б свідчили про наявність поважних причин для пропуску встановленого законом строку на подачу вказаної вище декларації ОСОБА_1 не наведено та в ході судового розгляду їх не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не відслідковував змін у законодавстві, тому прострочив подання декларації, вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення не спростовують, оскільки з матеріалів справи достеменно вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином попереджений про встановлені Законом України «Про запобігання корупції» № 1700-VII вимоги та обмеження.

Крім того, таке усвідомлення презюмується, адже суб`єкт декларування, допущений у встановленому законом порядку до виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має бути обізнаним з необхідністю дотримання законодавчих вимог щодо фінансового контролю.

Більше того, у відповідності до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За таких обставин, вказані вище пояснення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не спростовують, та відхиляються судом як позиція захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою уникнення покарання.

Також суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо спливу на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 зазначила, що в чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом із цим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення. Тобто протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначено строку, а продовжує тривати доти, доки не будуть встановлені обставини, які дозволять визначити, чи були дотриманні приписи закону в точному його розумінні (п.п. 61-63 постанови ВП ВС від 06.02.2025 у справі № 990/29/22).

Бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (п. 59 постанови ВП ВС від 06.02.2025 у справі № 990/29/22).

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону (висновки Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, від 03.05.2018 у справі № 487/2854/17).

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 489/4756/16-а, від 11.11.2019 у справі № 487/4899/15- а, від 30.01.2020 у справі № 133/1173/17, від 28.04.2020 у справі № 822/973/17, від 15.05.2020 у справі № 361/6571/16-а.

Отже, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є триваючим, яке розпочалось у формі невчинення дії (дій), яку(і) останній зобов`язаний був і міг вчинити, та днем його вчинення є день виконання установлених обов`язків, а саме подача декларації при звільненні 29.05.2025.

Водночас, виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Вказане підтверджується висновками Верховного Суду (лист від 09.04.2021 №1089/0/2-21, від 21.09.2021 №701/0/158-21).

Окрім того, відповідно до роз`яснень НАЗК, в листі за вих. № 47-09/27771/21 від 26.04.2021, початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, проте факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складенні протоколу.

З урахуванням викладеного, датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних, який збігається з моментом складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки лише після отримання таких даних можливо встановити всі необхідні ознаки складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в даному випадку слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 15.06.2026, оскільки саме на момент його складання були зібрані та проаналізовані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши тим самим всі дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.

Отже, станом на дату розгляду справи у суді не сплинув строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений статтею 38 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що уповноважені державні органи мали можливість встановити факт порушення строків подання декларації раніше, оскільки інформаційно телекомунікаційна система автоматично зафіксувала факт її подання, та днем виявлення правопорушення є день подачі ним декларації 29.05.2025, помилкові та не грунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки приписи ч. 4 ст. 38 КУпАП повязують початок строку накладення адміністративного стягнення саме з моментом фактичного виявлення уповноваженою посадовою особою адміністративного правопорушення, а не потенційною можливістю такого виявлення або роботою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Отже, доводи ОСОБА_1 щодо необхідності закриття провадження у звязку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення безпідставні та необгрунтовані, тому клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження задоволенню не підлягає.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка вину визнав частково, його майновий стан, і вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: І. О. Капшученко