Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №295/11056/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11056/26

Категорія 146

3/295/2697/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульньої поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст.124, 122-4 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 29.05.2026 о 17:00 в м. Житомирі, вул. Львівська,2/8 водій ОСОБА_1 керуючи т/з BMW н.з. НОМЕР_2 не забезпечив безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на т/з Chevrolet1 н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП т/з отримали механічні пошкодження.

Крім того, 29.05.2026 о 17:00 в м. Житомирі, вул. Львівська,2/8 водій ОСОБА_1 керуючи т/з BMW н.з. НОМЕР_2 скоїв наїзд на т/з Chevrolet1 н.з. НОМЕР_3 та в порушення п.2.10а залишив місце події.

Оскільки справи стосуються однієї особи, справи підлягають об`єднанню.

В судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. За погодженням з його захисником, розгляд справи проводиться у відсутність ОСОБА_1 .

Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, додаткові матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.

У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні письмового пояснення на адресу суду іншого учасника ДТП водія ОСОБА_2 , вона не була очевидцем події, відомості про т/з, який здійснив наїзд їй стало відомо із записки, яку знайшла прикріпленою на лобовому склі свого т/з. В подальшому, з нею зв`язався власник т/з і повідомив, що в день події т/з керував не він, а інший водій ОСОБА_3 , який в подальшому в повному обсязі відшкодував заподіяні матеріальні збитки.

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано скріншот з бази АРМОР про реєстрацію т/з і його власника.

Однак при цьому, суду не надано доказів про те, що в день події вказаним т/з керував саме власник ОСОБА_1 .

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів, шкоду за заподіяні збитки відшкодовано ОСОБА_3 на банківську картку водія ОСОБА_2 , це також підтверджено її письмовими поясненнями на адресу суду.

Отже судом встановлено, що 29.05.2026 т/з BMW н.з. НОМЕР_2 керував не власник ОСОБА_1 , а інший водій ОСОБА_3 .

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в :

Об`єднати в одне провадженняч справи № 295/11056/26 та № 295/11058/26.

Справі присвоїти № 295/11056/26.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя С.М.Костенко