Суд: Горохівський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №155/1336/26
Суддя: Яремчук С. М.
Справа №155/1336/26
Провадження №3/155/436/26
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року місто Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №429468 від 29 липня 2026 року, ОСОБА_1 27 липня 2026 року близько 23 години 40 хвилин, в селі Бужани по вулиці Центральній ухилилася від виконання від покладених на неї батьківських обов`язків, передбачених ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», а саме: малолітній онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 27 липня 2026 року не втримав рівновагу та впав із власної необережності, тим самим ОСОБА_1 не забезпечила належний контроль за поведінкою онука ОСОБА_2 , що призвело до вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 27 липня 2026 року перебувала вдома. Близько 23 години 00 хвилин їй в телефонному режимі повідомили, що її онук на вулиці впав з велосипеда. Після цього вона пішла на місце події, звідки їх каретою ШМД доставили в лікарню для надання медичної допомоги.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених ч. 3 або ч. 4 ст. 173-4 цього Кодексу.
Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Отже, обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, є вчинення особою у віці від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Підставою адміністративної відповідальності є наявність у вчиненому особою діянні всіх ознак складу правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як адміністративне правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу адміністративного правопорушення.
Відтак, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях неповнолітнього ОСОБА_2 ознак конкретного адміністративного правопорушення.
Диспозицією ч. 1 ст. 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Одночасно, уповноважена особа під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, кваліфікуючи діяння ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не вказала, яке саме правопорушення вчинив неповнолітній ОСОБА_2 , відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 178 КУпАП (не вказано суті вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, яке вчинено неповнолітнім) і за яке має нести відповідальність його законний опікун ОСОБА_1 . Саме по собі зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що неповнолітня особа вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП без зазначення часу, місця, суті скоєння правопорушення не утворює об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Тобто, фабулу протоколу слід викласти так, щоб було зрозуміло, які конкретні дії правопорушника містять склад адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Суддя має розглядати справу в межах висунутого особі обвинувачення та позбавлена можливості надавати діям особи іншу правову оцінку ніж та, що зазначена в протоколі, оскільки виходячи з системного аналізу положень ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Козинець проти України» (заява №75520/01) від 06 грудня 2007 року суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з неї стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 184, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua