Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №922/2300/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/2300/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Крестьянінов О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: Горгуль Н.В., посвідчення від 01.03.2023;

від позивача: не з`явилися;

від відповідачів: не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№1447 Х/2)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/2300/26 (суддя Трофімов І.В.)

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК АКВА", м. Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ІГНІС", м. Харків,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК СТИЛ", м. Харків,

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ТЕРРА", м. Харків,

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК НОВА ВІТА", м. Харків,

про витребування земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звернулась (далі - прокурор) до Господарського суду Харківської області з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК АКВА", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ІГНІС", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК СТИЛ", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ТЕРРА", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК НОВА ВІТА", в якій просить суд:

- витребувати від ТОВ "ЖК АКВА" земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради;

- витребувати від ТОВ "ЖК ІГНІС" земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради;

- витребувати від ТОВ "ЖК СТИЛ" земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради;

- витребувати від ТОВ "ЖК ТЕРРА" земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові, на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради;

- витребувати від ТОВ "ЖК НОВА ВІТА" земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради. Cудові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.

Крім того, разом із позовною заявою прокурор подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) накласти арешт шляхом заборони відчуження на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК АКВА" (код ЄДРПОУ 44349559);

- 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК ІГНІС" (код ЄДРПОУ 44350559);

- 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК СТИЛ" (код ЄДРПОУ 44398496);

- 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК ТЕРРА" (код ЄДРПОУ 44394732);

- 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК НОВА ВІТА" (код ЄДРПОУ 44205766).

2) заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/2300/26 у задоволенні заяви Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що наведена в ній мотивація ґрунтується лише на припущеннях щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник (прокурор) звернувся до суду. При цьому, за висновками суду, прокурором не доведено та не підтверджено документально те, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд першої інстанції зауважив, що факт наявності або відсутності вчинення неправомірних дій сторонами має установити суд під час розгляду відповідної судової справи по суті. Для задоволення вимоги прокурора про накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборону вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно, - суду необхідно частково зробити висновки щодо правомірності/неправомірності дій позивача у справі щодо передачі спірних земельних ділянок до ОК "ЖБК "Кіпербуд", що фактично буде частковим задоволенням позову.

Оскільки матеріали заяви не містять, а прокурором не надано будь-якого документального підтвердження щодо вчинення відповідачами дій, які направлені на відчуження спірного нерухомого майна, або таких, що свідчать про можливе ускладнення ефективного захисту, суд першої інстанції зазначив, що самі лише посилання та припущення прокурора на те, що наявність у відповідачів зареєстрованого права власності на нерухоме майно вже свідчить про реальну можливість власників (відповідачів) вільно розпоряджатися останнім, а також на те, що подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду, зміна їх цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений прокурором спосіб.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/2300/26 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі, а також здійснити перерозподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги прокурора обґрунтовані наступним:

- приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.05.2025 у справі №922/3220/24, про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення;

- у разі задоволення позовних вимог відповідач у справі втрачають право власності на спірне майно, водночас своєчасне невжиття заходів забезпечення може призвести до відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що в свою унеможливить у подальшому виконання рішення суду. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичні власники спірного нерухомого майна - можуть розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час;

- прокурор звертає увагу на те, що спірне майно вибуло з власності територіальної громади внаслідок активних протиправних дій ОК "ЖБК "Кіпербуд", яким всупереч передбаченої процедури подано із клопотанням про надання у власність земельної ділянки, достеменно знаючи, що відповідні правові підстави для набуття безоплатно земельної ділянки – відсутні. Така недобросовісність свідчить про те, що як ОК "ЖБК "Кіпербуд", так і відповідачі, які є з ним пов`язані, вже переступили законодавчі обмеження та можуть повторно, будучи обізнаними про наявність спору, здійснювати свої права недобросовісно, на шкоду інтересам територіальної громади. У свою чергу, подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

- також прокурор доводить, що з моменту надання у власність земельної ділянки ОК "ЖБК "Кіпербуд", вже здійснено її поділ на 5 (п`ять) земельних ділянок та передачу у власність пов`язаним юридичним особам – ТОВ "ЖК ТЕРРА", ТОВ "ЖК АКВА", ТОВ "ЖК ІГНІС", ТОВ "ЖК СТИЛ", ТОВ "ЖК НОВА ВІТА", які відповідно до установчих документів створені з метою одержання прибутку;

- у зв`язку з цим, наявність у відповідачів правомочностей власників майна вказує на можливість у будь- який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. Зокрема, відповідачі, знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо можуть здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власники може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами;

- з огляду на викладене, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду чи в іпотеку, подальше звернення стягнення на іпотечне майно тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України прокурор у цій справі вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/2300/26; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/2300/26 на 28.07.2026 о 15:00год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 оголошено перерву у розгляді справи № 922/2300/26 до 30.07.2026 о 11:00 год.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження доставлені 09.07.2026 о 12:22 год, а ухвали про оголошення перерви – 29.07.2026 о 14:08 год, до електронних кабінетів прокуратури, позивача та відповідача-4 в підсистемі "Електронний суд", користувачами якої вони є.

Оскільки відповідачі (1, 2, 3, 5) не зареєстрували електронні кабінети у підсистемі "Електронний Суд", копії ухвали апеляційного суду про відкриття провадження від 09.07.2026 направлялась апеляційним судом цим учасникам справи поштовою кореспонденцією на наявну в матеріалах справи поштову адреси відповідачів (вул. Космічна, 12, оф. 118, м. Харків, 61165), яка кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулись до суду неврученою з довідкою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18).

До початку розгляду апеляційної скарги позивач та відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

У судових засіданнях апеляційної інстанції 28.07.2026 та 30.07.2026 приймала участь прокурор Харківської обласної прокуратури, яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву прокуратури про забезпечення позову.

Уповноважені представники інших учасників справи у судові засідання 28.07.2026 та 30.07.2026 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутної у судовому засіданні прокурора, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до 1) ТОВ "ЖК АКВА", 2) ТОВ "ЖК ІГНІС", 3) ТОВ "ЖК СТИЛ", 4) ТОВ "ЖК ТЕРРА", 5) ТОВ "ЖК НОВА ВІТА", в якому просить суд:

- витребувати від ТОВ "ЖК АКВА" (код ЄДРПОУ 44349559) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від ТОВ "ЖК ІГНІС" (код ЄДРПОУ 44350559) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від ТОВ "ЖК СТИЛ" (код ЄДРПОУ 44398496) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від ТОВ "ЖК ТЕРРА" (код ЄДРПОУ 44394732) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові, на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від ТОВ "ЖК НОВА ВІТА" (код ЄДРПОУ 44205766) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243).

Звертаючись до суду першої інстанції із даним позовом прокуратура зазначила, що під час проведення перевірки встановлено незаконне вибуття з володіння територіальної громади міста Харкова спірних земельних ділянок.

Так, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.12.2016 №32794925 за Харківською міською радою 06.12.2016 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 5.4515 га, кадастровий номер 6310136300:12:001:0020, яка знаходиться по пров. Буковому у м.Харків.

У подальшому, вказану земельну ділянку передано безоплатно у власність ОК "ЖБК "Кіпербуд" на підставі ст. 41 Земельного кодексу України (у відповідній редакції), відповідно до якої безоплатно набувати земельні ділянки у власність можуть окремі організаційно-правові форми юридичних осіб, зокрема, житлово-будівельні кооперативи.

В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:0001:0020, площею 5,4515 га, що розташована за адресою: м. Харків, пров. Буковий, 4, утворилось 5 (п`ять) нових земельних ділянок та у зв`язку з реорганізацію ОК "ЖБК "Кіпербуд" актами приймання-передачі від 19.05.2021 та 11.08.2021 було передано у власність відповідачам.

Натомість, як зазначає прокурор, що ОК "ЖБК "Кіпербуд" не є житлово-будівельним кооперативом у розумінні вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР; спірну земельну ділянку передано ОК "ЖБК "Кіпербуд" із порушенням вимог закону. ОК "ЖБК "Кіпербуд" отримало спірну земельну ділянку без мети будівництва житла для забезпечення ним членів кооперативу та членів їхніх сімей, які насправді цього не потребували - засновники не перебували на обліку бажаючих вступити до ЖБК та не були внесені до єдиного державного реєстру громадян, яка потребували поліпшень житлових умов.

Крім того, Статут ОК "ЖБК "Кіпербуд" не відповідає нормам Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту – рішення про створення цього Кооперативу та список членів кооперативу не було затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради; Кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст. 137 ЖК.

В порушення вимог ст. 41 ЗК України ОК "ЖБК "Кіпербуд" не обґрунтувало містобудівною документацією необхідного розміру земельної ділянки, яку просив передати у власність. Також, на думку прокуратури, вбачається очевидна невідповідність площі спірної земельної ділянки потребам ОК "ЖБК "Кіпербуд" (5 га), до складу якого входять лише сім осіб, докази потреби поліпшення житлових умов яких відсутні.

З огляду на викладене прокурор стверджує про незаконність первісної передачі Харківською міською радою земельної ділянки у власність ОК "ЖБК "Кіпербуд", її подальший поділ на 5 (п`ять) спірних ділянок та передача у власність відповідачів земельних ділянок, а тому наявні підстави для заявлення позовної вимоги про витребування майна (земельних ділянок) з незаконного володіння ТОВ "ЖК АКВА", ТОВ "ЖК ІГНІС", ТОВ "ЖК СТИЛ", ТОВ "ЖК ТЕРРА", ТОВ "ЖК НОВА ВІТА", на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України.

Разом з позовною заявою прокурором було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) накласти арешт шляхом заборони відчуження на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК АКВА" (код ЄДРПОУ 44349559);

- 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК ІГНІС" (код ЄДРПОУ 44350559);

- 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК СТИЛ" (код ЄДРПОУ 44398496);

- 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК ТЕРРА" (код ЄДРПОУ 44394732);

- 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК НОВА ВІТА" (код ЄДРПОУ 44205766).

2) заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/2300/26 у задоволенні заяви Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову відмовлено.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.

При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватися до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватися для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, предметом позову є витребування з незаконного володіння відповідачів наступних земельних ділянок:

1) у ТОВ "ЖК АКВА" - земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові;

2) у ТОВ "ЖК ІГНІС" – земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові;

3) у ТОВ "ЖК СТИЛ" – земельної ділянки з кадастровим номером- 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові;

4) у ТОВ "ЖК ТЕРРА" - земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові;

5) у ТОВ "ЖК НОВА ВІТА" – земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові.

Витребування майна за своїм змістом є майновою вимогою власника, який не володіє майном, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його в натурі, тобто, позивачем заявлено майнову вимогу.

Як вже зазначалося, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що в обґрунтування викладених у заяві обставини прокурор посилається на те. що у разі задоволення позовних вимог відповідачі у справі втратять право власності на спірне майно (земельні ділянки) та повинні будуть повернути це майно. Водночас без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичні власники спірного нерухомого майна (відповідачі) можуть розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Прокурор вважає, що вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Таким чином, наявність у відповідачів правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.

До того ж, відповідачі, знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо можуть здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власники можуть ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Більш того, як вказує прокурор, з моменту надання у власність у 2016 році земельної ділянки ОК “ЖБК “Кіпербуд”, вже 16.09.2020 було здійснено її поділ на 5 земельних ділянок та передано у власність іншій юридичній особі – ТОВ “Реком ЛТД”, яка відповідно до установчих документів створена з метою одержання прибутку. Через короткий проміжок часу, після реорганізації ТОВ "Реком ЛТД", яке виступило засновником ТОВ "ЖК АКВА", ТОВ "ЖК ІГНІС", ТОВ "ЖК СТИЛ", ТОВ "ЖК ТЕРРА", ТОВ "ЖК НОВА ВІТА", спірні земельні ділянки було внесено до статутного капіталу відповідачів.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 27.10.1993 по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі – у розумінні “справедливого балансу” між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Як вбачається із заяви прокуратури про забезпечення позову, останній додав до вказаної заяви лише копії інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів – власників спірних земельних ділянок та правових підстав переходу права вланості на земельні ділянки від ТОВ «Реком ЛТД» до відповідачів.

Разом з цим, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що із вищевказаних документів не вбачається, що майно (земельні ділянки), яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обставини, на які посилається прокурор в позові, зокрема щодо неправомірного первісного набуття у власність земельної ділянки ОК "ЖБК "Кіпербуд" - 02.12.2016, подальшої реорганізації цього Кооперативу та створення ТОВ "Реком ЛТД" - 05.04.2021, створення суб`єктів господарювання – відповідачів та поділ земельної ділянки на 5 (п`ять) окремих ділянок як об`єктів матеріального світу, стосувалися подій, які мали місце у 2016 – 2021 роках, проте позов в даній справі подано прокурором у червні 2026 року, що не може свідчити про актуальність такої інформації.

Судом встановлено, що починаючи з серпня 2021 року по червень 2026 року єдиними власниками та користувачами спірних земельних ділянок були саме ТОВ "ЖК ТЕРРА", ТОВ "ЖК АКВА", ТОВ "ЖК ІГНІС", ТОВ "ЖК СТИЛ", ТОВ "ЖК НОВА ВІТА", і будь-яких доказів, які б свідчили, що вказані особи вчиняють або мають намір вчиняти дії, пов`язані з поділом, об`єднанням, передачею в оренду або інше користування, чи у власність, а також інше відчуження щодо земельних ділянок, прокурором до матеріалів справи не надано.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що поведінка відповідачів протягом тривалого часу (з 2021 по 2026 роки) не свідчить про наявність у останніх реального наміру відчужити спірне майно чи іншим чином ускладнити виконання можливого судового рішення.

Отже, Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова не було надано суду жодних інших належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову за вимогами майнового характеру.

Судова колегія враховує, що прокурором не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин вчинення відповідачами дій, направлених на відчуження земельної ділянки або передачу її в користування іншим особам, або ж доказів на підтвердження підготовки до вчинення вказаних дій. При цьому, сама по собі можливість розпоряджатися відповідачами як власниками своїм майном жодним чином не свідчить про те, що ними будуть вживатися відповідні заходи.

Сама по собі наявність у відповідачів такої можливості, а також припущення прокурора про намір відповідачів вчинити певні дії з огляду на наявність спору між сторонами, проте без надання будь-яких доказів реальності відповідних намірів в обґрунтування такого припущення, не може слугувати достатньою підставою для вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

Водночас забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 3 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідачів на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів у розумінні ст. 76 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, подана прокурором заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить будь - якого обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, колегія суддів враховує, що прокурором не було наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на всі спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га; 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га; 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га; 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га; 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові, право власності, на які зареєстровано за відповідачами, 08.05.2026 (тобто ще до звернення прокурора з позовом до суду) вже накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 06.05.2026 у справі №638/8042/26.

Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.05.2026 у справі №638/8042/26 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42021000000000511 від 10.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. Накладено арешт шляхом заборони відчуження на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 6310136300:12:001:0044, площею 1.0891 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК АКВА" (код ЄДРПОУ 44349559);

- 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК ІГНІС" (код ЄДРПОУ 44350559);

- 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК СТИЛ" (код ЄДРПОУ 44398496);

- 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК ТЕРРА" (код ЄДРПОУ 44394732);

- 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності, на яку зареєстровано за ТОВ "ЖК НОВА ВІТА" (код ЄДРПОУ 44205766).

Крім того, цією ухвалою заборонено будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

У свою чергу, як станом на момент подання прокурором заяви про забезпечення позову, так і станом на сьогоднішній день вказана ухвала слідчого судді є чинною, в зв`язку із чим у господарського суду в цій справі відсутні будь-які підстави вважати, що відповідачі як власники можуть вільним чином розпоряджатися земельних ділянок, у тому числі вживати будь-які заходи на відчуження, поділ, об`єднання та/або передачу у користування третім особам належним їх земельних ділянок.

Тобто, на даний час вже є чинне судове рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням предмета та підстав позову, які існують станом на момент звернення прокурора із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність у відповідачів, як власників спірних земельних ділянок, права розпоряджатися ділянками на власний розсуд, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачі ухилятимуться від виконання рішення в даній справі у випадку задоволення позовних вимог, тим більше за наявності чинної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.05.2026 у справі №638/8042/26, якою застосовано та встановлено аналогічні заборони на відчуження та проведення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок.

Що стосується посилання скаржника на висновки Верховного Суду у постанові від 28.05.2025 у справі № 922/3220/24, про те, що " можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін ", - суд виходить з наступного.

Колегія суддів зауважує, що у цій справі позиція суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову ґрунтується не на обов`язковості надання прокурором конкретних доказів вчинення відповідачами активних дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна, а на тому, що за наведеного прокурором обґрунтування взагалі не вбачається обґрунтованого припущення, підтвердженого будь-якими доказами, що спірні ділянки можуть зникнути чи бути відчуженні іншим особам, оскільки єдиними аргументами прокурора є незаконність набуття у власність, подальший поділ земельних ділянок (що може бути перевірено та встановлено лише під час розгляду справи по суті, а не під час забезпечення позову), а також те, що відповідачі є власниками спірних земельних ділянок, а відтак мають необмежену можливість їх відчужити. Тоді як господарським судом з`ясовано, що відповідачі протягом тривалого часу з 2021 по 2026 роки таких заходів не вживають та на даний час взагалі позбавлені можливості вживати заходи щодо відчуження чи проведення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок у зв`язку з накладенням на них арештів в межах кримінального провадження.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі № 922/2300/26 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/2300/26 – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2026 у справі №922/2300/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 10.08.2026.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.О. Крестьянінов