Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №922/1002/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/1002/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Мартюхіна Н.О.

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суд в порядку письмового провадження (без виклику учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. 1236 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі № 922/1002/26, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Погореловою О.В. (повне рішення складено 18.05.2026)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

до Малого приватного підприємства "Суздаль", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Малого приватного підприємства "Суздаль", в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь:

- пеню у розмірі 287,82 грн за період з 15.02.2022 по 23.02.2022,

- 3% річних у розмірі 681,01 грн за період з 15.02.2022 по 31.07.2022

- інфляційні втрати у розмірі 6 778,78 грн за період січня 2022 року, нарахованих з квітня 2022 року по липень 2022 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №059549 від 01.01.2021 щодо повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії за січень 2022 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі №922/1002/26 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд дійшов висновку, що оплата вартості спожитої електричної енергії за січень 2022 року була проведена відповідачем без порушення встановлених договором строків; станом на 07.02.2022 (дата проведення спірного платежу у розмірі 58 358,41 грн) розрахунковий період за лютий 2022 року не закінчився, рахунок за лютий 2022 року не був виставлений позивачем, строк оплати за лютий 2022 року об`єктивно не настав.

За висновком суду, відсутність факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати спожитої у січні 2022 року електричної енергії, свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачем відповідачеві пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі № 922/1002/26 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує таким доводами:

- згідно з переданими ОСР даними ПрАТ «Харківенергозбут» для МПП "Суздаль" було сформовано рахунок за електричну енергію за січень 2022 року на суму разом з ПДВ 20 % - 108 358,40 грн;

- відповідачем за січень 2022 року спожито 21244 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року були направлені Споживачу за допомогою Інформаційного WEB-сервісу “Paperless”. Строк оплати рахунку 14.02.2022 року. Від Споживача на погашення даної заборгованості були здійсненні наступні оплати:

- згідно платіжної інструкції від 28.01.2022 року №1119 за січень 2022 року було сплачено 49 999,99 грн;

- згідно платіжної інструкції від 06.04.2022 року №1145 за січень 2022 року було сплачено 6 679,03 грн;

- у квітні 2022 року була погашена заборгованість за січень 2022 року у сумі 5020,44грн.

- згідно платіжної інструкції від 23.06.2022 №1153 за січень 2022 року було сплачено 46658,93 грн;

- згідно платіжної інструкції від 12.07.2022 №1160 за січень 2022 року було сплачено 0,01 грн;

- повна оплата рахунку за січень 2022 року була здійснена Споживачем лише 12.07.2022 року;

- за висновком суду сума коштів у розмірі 58 358,41 грн згідно платіжної інструкції від 07.02.2022 №1131 була сплачена за електричну енергію за січень 2022 року, але у призначенні платежу вищезазначеної платіжної інструкції було чітко зазначено, що оплата здійснюється за спожиту електричної енергії за лютий 2022 року;

-відповідно до ст. 49 Закону України “Про платіжні послуги”, пункту 37 Постанови Національного Банку України Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг №163 від 29.07.2022 відповідальність за правильне заповнення платіжної інструкції покладається на платника;

- відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції № 1П від 01.01.2021 (яка діяла під час виникнення спірних відносин) розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період; попередня оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем до 01 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий рахунок на попередню оплату; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення;

- дотримуючись умов договору № 059549 від 01.01.2021 та додатків до нього, Правил роздрібного ринку електричної енергії, Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг №163 від 29.07.2022 кошти, які надійшли від відповідача за платіжною інструкцією №1131 від 07.02.2022 були зараховані згідно з їх призначенням, вказаним у платіжній інструкції;

- визначення судом суми оплати у розмірі 58 358,41 грн згідно платіжної інструкції №1131 від 07.02.2022 як оплата за спожиту електричну енергію за січень 2022 року є порушенням норм матеріального права та умов договору № 059549 від 01.01.2021;

- судом повністю проігноровано та безпідставно відмовлено у вимогах про стягнення 3% річних за інші періоди прострочення платежів по рахункам за лютий, травень та червень 2022 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі № 922/1002/26. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі № 922/1002/26 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження). Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1002/26.

16.06.2026 від Малого приватного підприємства "Суздаль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує та вважає, що ключовим фактом, який скаржник ігнорує, є те, що сукупна сума платежу №1119 (49999,99 грн) та платежу №1131 (58 358,41 грн) становить 108 358,40 грн, що повністю відповідає сумі рахунку за січень 2022 року.

Зазначає, що скаржник визнає існування платежу №1119 від 28.01.2022 на суму 49999,99 грн з призначенням "за січень 2022", а також визнає існування платежу №1131 від 07.02.2022 на суму 58 358,41 грн. Однак, визначаючи порядок погашення заборгованості за січень 2022 року, скаржник виключає платіж №1131 з переліку платежів, які погашали січень 2022 та наполягає, що цей платіж є оплатою за лютий 2022 року.

Сукупна сума платежу №1119 (49 999,99 грн) та платежу №1131 (58 358,41 грн) становить 108 358,40 грн, що повністю відповідає сумі рахунку за січень 2022 року. Обидва платежі здійснені 28.01.2022 та 07.02.2022, тобто до настання строку оплати (14.02.2022).

Замість того, щоб визнати платіж №1131 оплатою за січень 2022 року, скаржник стверджує, що заборгованість за січень 2022 року погашалась іншими платежами (№1145, №1153, №1160) та не підтвердженим жодним доказом платежем у сумі 5 020,44 грн. Сума цих "інших" платежів (6 679,03 + 5 020,44 + 46 658,93 + 0,01 = 58 358,41 грн) є точною сумою платежу № 1131, що свідчить про штучний розподіл Скаржником суми платежу № 1131 між іншими платежами з метою створення видимості заборгованості.

Наголошує, що твердження апелянта про платіж у сумі 5 020,44 грн у квітні 2022 року не підтверджене жодним доказом. Відсутня платіжна інструкція на вказану суму, виписка з рахунку або будь-який інший документ.

Зазначає про ігнорування апелянтом факту того, що сукупна сума платежу №1119 (49999,99 грн) та платежу №1131 (58 358,41 грн) становить 108 358,40 грн, що повністю відповідає сумі рахунку за січень 2022 року. Таким чином, заборгованість за січень 2022 року була повністю погашена 07.02.2022, тобто до настання строку оплати (14.02.2022). Прострочення виконання грошового зобов`язання за січень 2022 року відсутнє.

Зазначає, що платіж №1153 від 23.06.2022 погашав заборгованість за січень 2022 року у сумі 46 658,93 грн, однак, суд першої інстанції правильно встановив, що ця сума є точною сумою заборгованості за лютий-квітень 2022 року.

За твердженням апелянта платіж №1160 від 12.07.2022 погашав заборгованість за січень 2022 року у сумі 0,01 грн. Однак згідно з цією платіжною інструкцією було сплачено 37 604,87 грн, що збігається з рахунком за травень 2022 року.

Наголошує, що не зважаючи на відсутність у графі «призначення платежу» посилання на конкретний період, сплачені відповідачем суми до копійки відповідають вартості фактично спожитої електричної енергії за травень та червень 2022 року, зокрема, платіж №1160 у сумі 37604,87 грн повністю відповідає рахунку за травень 2022.

Щодо посилання апелянта на Постанову НБУ №163 від 29.07.2022 зазначає, що вона регулює виключно відносини між платником, банком та отримувачем коштів у сфері надання платіжних послуг, але не регулює та не може регулювати цивільно-правові відносини сторін за договором постачання електричної енергії.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №917/1283/21, на яку посилається апелянт, Суд зробив два висновки: перший – платник має право визначати призначення платежу; другий – уточнення призначення платежу можливе за взаємною згодою сторін. Скаржник свідомо ігнорує другий висновок, наполягаючи лише на першому. Разом з цим, скаржник отримав два звернення відповідача про коригування технічної помилки (листи від 27.02.2026 та 20.03.2026) та відмовив у коригуванні, що свідчить про його недобросовісність та зловживання правом.

Щодо доводів апеляційної скарги про ігнорування судом вимог про стягнення 3% річних за лютий, травень, червень 2022, зазначає, що всі нарахування 3% річних у позовній заяві (стор. 9) є похідними від заборгованості за січень 2022 року у розмірі 58 358,41 грн. Оскільки основне зобов`язання за січень 2022 було відсутнє (погашене 07.02.2022), то й похідні нарахування є безпідставними.

Щодо доводів про те, що спірна сума була передплатою за лютий 2022 року, зазначає, що відповідно до пункту 4 Комерційної пропозиції № 1П (чинної на момент платежу), попередня оплата розраховується виключно на підставі фактичного обсягу споживання за попередній період. Попереднім періодом перед лютим 2022 є січень 2022 з обсягом споживання на 108 358,40 грн.

Порядок здійснення попередньої оплати скаржником не був дотриманий: в матеріалах справи відсутній рахунок на попередню оплату за лютий 2022 року, сформований позивачем на суму 58 358,41 грн. Скаржник не надав жодних доказів того, що він розраховував таку суму авансу чи направляв відповідний документ відповідачу. Разом з цим, відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції №1П, будь-який платіж (як авансовий, так і остаточний) здійснюється виключно на підставі виставленого Постачальником рахунку.

Зазначає, що сума 58 358,41 грн є точною різницею між вартістю спожитої у січні 2022 року енергії (108 358,40 грн) та частковою оплатою 28.01.2022 (49 999,99 грн), що доводить її приналежність саме до погашення заборгованості за січень 2022 року. Такий абсолютний математичний збіг за відсутності окремого рахунку на передоплату повністю спростовує твердження Скаржника та доводить, що наявність у призначенні платежу слова "лютий" є виключно технічною опискою, яка не змінює реального змісту господарської операції - повного розрахунку за січень 2022 року. Суд першої інстанції правомірно встановив цю обставину та дійшов законного висновку про відсутність прострочення.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 у зв`язку із відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Відповідно до ч. 1, 10 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи, направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку письмового провадження (без виклику учасників справи в судове засідання), а також створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “Харківенергозбут” є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 №505.

ПрАТ “Харківенергозбут”, як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ “Харківенергозбут”.

АТ “Харківобленерго” виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. (ч. 2 ст. 56 Закону).

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до п. 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Згідно п. 3.2.10 за наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на веб сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу.

Публічний договір постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному сайті ПрАТ “Харківенергозбут” www.zbutenergo.kharkov.ua.

Шляхом підписання заяви –приєднання МПП "Суздаль" приєдналось до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції № 1П - договір про постачання електричної енергії споживачу №059549 від 01.01.2021 (далі - Договір №059549 від 01.01.2021)

16.03.2021 сторонами укладено Угоду щодо електронного документообміну за Договором №059549 від 01.01.2021, згідно якої сторони домовились здійснювати електронний документообмін між Постачальником та Споживачем через Інформаційний WEB-сервіс “Paperless – сервіс для компаній та підприємців по обміну документами між собою в електронній формі” (далі — Інформаційний WEB-сервіс “Paperless”).

Відповідно до п. 8 Угоди щодо електронного документообміну за Договором №059549 від 01.01.2021 електронні документи вважаються отриманими Стороною з моменту відправлення такого електронного документу іншою Стороною.

3 01.01.2023 відповідачу по договору №059549 від 01.01.2021 було змінено на Комерційну пропозицію №133/23 Ф-П «Оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем через Постачальника)» (далі — Комерційна пропозиція №133/23 Ф-П).

Розрахунки з ПрАТ “Харківенергозбут” за електроенергію спожиту МПП "Суздаль" проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ “Харківобленерго”.

Порядок розрахунків за Договором №059549 від 01.01.2021 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №1П від 01.01.2021 та Комерційної пропозиції №133/23 Ф-П від 01.01.2023, які є невід`ємними додатками до Договору.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору розрахунковим періодом за цим Договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за Договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з п. 5.7 Договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції №1П від 01.01.2021 (яка діяла під час виникнення спірних відносин) розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується Споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції № 1П від 01.01.2021 рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Рахунок на попередню оплату надається Споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з п. 4 даної комерційної пропозиції.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору.

В разі неотримання Споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції №1П від 01.01.2021 звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між Споживачем та Постачальником “Акту прийому-передачі електричної енергії”, сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

Згідно з умовами п. 8 Комерційної пропозиції № 1П від 01.01.2021, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції, Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу,

-3 % річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Суми пені, 3% річних, інфляційних оплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

17.12.2025 ПрАТ “Харківенергозбут” звернулось до МПП "Суздаль" із претензією №05/12 від 17.12.2025 за договором про постачання електричної енергії споживачу №059549 від 01.01.2021, в якій зазначало, що в порушення п. 6.2. Договору споживач свого грошового зобов`язання з оплати за використану (спожиту ) електроенергію не виконав, у зв`язку з чим, станом на 17.12.2025 сума пені, 3% річних та інфляційних втрат складає 13899,81 грн, яку просив відповідача перерахувати на поточний рахунок ПрАТ “Харківенергозбут”.

У відповідь на претензію ПрАТ “Харківенергозбут” від 17.12.2025, МПП "Суздаль" повідомив про свою незгоду з вимогами позивача та зазначав, що не погоджується із нарахуванням пені (6 440,02 грн), як такого, що здійснено в порушення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, якою на період дії воєнного стану заборонено нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну оплату електроенергії.

Також відповідачем викладено уточнення призначення платежів за січень 2022 року та повідомлено, що споживання за січень 2022 року у сумі 108 358,40 грн було повністю оплачено платежами від 28.01.2022 (50 000,00 грн) та 07.02.2022 (58 358,41,00 грн). Через технічну помилку у призначенні платежів було вказано «лютий 2022р».

Відповідач зазначав, що цією заявою МПП "Суздаль" офіційно уточнює призначення вказаних платежів та просив вважати їх оплатою за січень 2022 року. Відповідач наполягав, що оскільки кошти в сумі 58358,41 грн надійшли на рахунок ПрАТ “Харківенергозбут” в сумі, яка збігається з сумою заборгованості за січень 2022 року, прострочення платежу за січень відсутнє. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 108358,40 грн після 07.02.2022 на підставі ст. 625 ЦКУ вважав безпідставним та зазначав, що кошти вже перебували у розпорядженні ПрАТ “Харківенергозбут”, а розрахунковий період за лютий ще не почався.

20.03.2026 відповідачем до ПрАТ “Харківенергозбут” надано заперечення щодо неправомірного нарахування штрафних санкцій, які отримано ПрАТ “Харківенергозбут” 20.03.2026 за вх.№РС/3964. У запереченні відповідачем надано пояснення з приводу технічної помилки у призначенні платежу у платіжному дорученні №1131 від 07.02.2022 на суму 58358,41 грн та викладено вимогу про зарахування платежу у розмірі 58358,41 грн як оплату за спожиту електроенергію за січень 2022 року.

25.03.2026 позивач звернувся до суду з позовом до Господарського суду Харківської області, посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем спожитої електроенергії за Договором.

В обґрунтування позову зазначав, що згідно з переданими операторами системи розподілу даними ПрАТ “Харківенергозбут” для МПП "Суздаль" було сформовано наступні рахунки за електричну енергію за період з січня 2022 року по червень 2022 року:

- за січень 2022 року на суму разом з ПДВ 20 % - 108 358,40 грн.

Відповідачем за січень 2022 року спожито 21244 кВт*год.

Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року були направлені Споживачу за допомогою Інформаційного WEB-сервісу “Paperless”. Строк оплати рахунку 14.02.2022. Рахунок у встановлений строк не сплачено.

Згідно платіжної інструкції від 28.01.2022 №1119 за січень 2022 року було сплачено 49999,99 грн;

- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 20 % - 81 679,38 грн.

Відповідачем за лютий 2022 року спожито 19188 кВт*год.

Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року були направлені Споживачу за допомогою Інформаційного WEB-сервісу “Paperless”. Строк оплати рахунку 21.03.2022. Рахунок у встановлений строк не сплачено.

Згідно платіжної інструкції від 07.02.2022 №1131 за лютий 2022 року було сплачено 58358,41 грн.

Згідно платіжної інструкції від 06.04.2022 № 1145 за січень 2022 року було сплачено 6679,03 грн; за лютий 2022 року - 23 320,97 грн;

- за травень 2022 року на суму разом з ПДВ 20 % - 37 604,87 грн.

Відповідачем за травень 2022 року спожито 8011 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2022 року були направлені Споживачу за допомогою Інформаційного WEB-сервісу “Paperless”. Строк оплати рахунку 15.06.2022. Рахунок у встановлений строк не сплачено.

- за червень 2022 року на суму разом з ПДВ 20 % - 39 280,01 грн.

Відповідачем за червень 2022 року спожито 8963 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2022 року були направлені Споживачу за допомогою Інформаційного WEB-сервісу “Paperless”. Строк оплати рахунку 13.07.2022. Рахунок у встановлений строк не сплачено.

Позивач доводив, що згідно платіжної інструкції від 23.06.2022 №1153 за січень 2022 року сплачено 46658,93 грн; за травень 2022 року - 0,01 грн.

Згідно платіжної інструкції від 12.07.2022 №1160 за травень 2022 року було сплачено 37604,85 грн; за січень 2022 року - 0,01 грн; за червень 2022 року - 0,01 грн.

Згідно платіжної інструкції від 21.07.2022 №1165 за травень 2022 року було сплачено 0,01 грн; за червень 2022 року - 39 279,99 грн.

Згідно платіжної інструкції від 08.08.2022 року №1178 за червень 2022 року було сплачено 0,01 грн.

Також позивач повідомляв, що предметом розгляду не є заборгованість за спожиту електричну енергію за вказані періоди (заборгованість за спожиту електричну енергію була добровільно погашена Споживачем), наведені пояснення вказані лише для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Поряд з цим, за порушення строків оплати за договором у відповідача станом на 01.02.2026 наявна заборгованість у розмірі 7 747,61 грн, з яких: 287,82 грн – пені, 681,01 грн - 3% річних, 6 778,78 грн – інфляційних втрат, які позивач просив суд стягнути на свою користь.

Рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено, є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина перша статті 638 та частина перша статті 640 ЦК України).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Існування між сторонами договірних правовідносин позивачем та відповідачем не заперечується. Також позивач зазначає, що предметом позову не є заборгованість за спожиту електроенергію. Спірним є питання щодо правомірності здійснених позивачем нарахувань господарських санкцій за порушення споживачем строків розрахунків за Договором.

Так з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем для оплати сформовано рахунок за електричну енергію за січень 2022 року по споживачу МПП «Суздаль» на загальну суму 108 358,40 грн.

Згідно даних рахунку, оплачено за електричну енергію всього – 85 208,05 грн, в т.ч.: за січень 2022 р. – 49 999,99 грн; за попередній період 35 208,06 грн.

Сума до сплати за електричну енергію за січень 2022 згідно вказаного рахунку - 58358,41 грн. Строк оплати рахунку за січень 2022 – 14.02.2022.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення №1119 від 28.01.2022 на суму 50000,00 грн з призначенням платежу "оплата за електричну енергію за січень 2022 р. згідно дог. №059549 від 01.01.2021, рах. 9549/03 21. Вказану оплату враховано позивачем у рахунку за січень 2022 року, та відповідно виставлено відповідачу до сплати залишок суми боргу за січень 2022 року у розмірі 58 358,41 грн.

Матеріали справи також свідчать, що згідно рахунку за електричну енергію, нараховану в лютому 2022 відповідачем спожито 19188 кВт*год на суму - 81679,38 грн (разом з ПДВ 20%). Строк оплати рахунку 21.03.2022.

Поряд з цим, в матеріалах справи також міститься платіжне доручення №1131 від 07.02.2022, з якого вбачається, що 07.02.2022 МПП «Суздаль» здійснено оплату у розмірі 58358,41 грн, призначення платежу «оплата за електричну енергію за лютий 2022 р. згідно дог. №059549 від 01.01.2021, рах. 9549/03.21».

Здійснену відповідачем оплату у розмірі 58 358,41 грн за платіжним дорученням №1131 від 07.02.2022 враховано позивачем в рахунок оплати за лютий 2022 р. по споживачу МПП «Суздаль», про що свідчить рахунок за лютий 2022 року, у зв`язку з чим, сума до сплати за електричну енергію за лютий 2022 року визначена позивачем у розмірі 23 320,97 грн (81679,38 грн (нараховано для оплати за лютий 2022) - 58358,41 грн (сплачено за розрахунком позивача споживачем за лютий 2022) = 23 320,97 грн.

Таким чином, здійснену відповідачем оплату за платіжним дорученням №1131 у розмірі 58 358,41 грн враховано позивачем у погашення боргу за лютий 2022 року. Одночасно з рахунку за лютий 2022 вбачається, що суму коштів у розмірі 58 358,41 грн визначено позивачем як розмір заборгованості відповідача за січень 2022 року та в подальшому покладено в основу розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог доводить, що за січень 2022 року відповідачу було виставлено рахунок на суму 108 358,40 грн зі строком оплати до 14.02.2022. 28.01.2022 відповідачем сплачено 49999,99 грн (платіжна інструкція №1119); 07.02.2022 відповідач сплатив 58 358,41 грн (платіжна інструкція №1131). Відповідач зазначає, що ним помилково зазначено у платіжному дорученні період "лютий 2022" і таке зазначення є технічною помилкою (опискою), яка не змінює дійсного правового змісту господарської операції – остаточного розрахунку за спожиту у січні 2022 року електричну енергію. У зв`язку з цим, відповідач наполягає, що заборгованість за спожиту електричну енергію у січні 2022 року була повністю погашена двома платежами: платіжною інструкцією №1119 від 28.01.2022 на суму 49999,99 грн та платіжною інструкцією №1131 від 07.02.2022 на суму 58358,41 грн. Зазначені платежі в сукупності становлять 108 358,40 грн, що повністю відповідає сумі рахунку за січень 2022 року. У зв`язку з цим, відповідач наголошує на повному погашенні заборгованості за січень 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що за умовами п. 5 5 Комерційної пропозиції № 1П, яка є невід`ємною частиною договору про постачання електричної енергії споживачу № 059549 від 01.01.2021, рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим. Строк оплати такого рахунку становить 5 робочих днів від дня його отримання.

За умовами п. 4 Комерційної пропозиції № 1П від 01.01.2021 (яка діяла під час виникнення спірних відносин) при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується Споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Колегія суддів враховує, що згідно платіжного доручення №1119 від 28.01.2022 МПП «Суздаль» здійснено оплату рахунку за січень на суму 50000,00 грн, призначення платежу – оплата за електричну енергію за січень 2022 р. згідно дог. №059549 від 01.01.2021, рах. 9549/03.21.

Також, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №1131 від 07.02.2022, з якого вбачається, що 07.02.2022 МПП «Суздаль» сплачено 58358,41 грн, призначення платежу «оплата за електричну енергію за лютий 2022 р. згідно дог. №059549 від 01.01.2021, рах. 9549/03.21».

За наявності зазначеного у платіжному дорученні №1131 від 07.02.2022 платежу «оплата за електричну енергію за лютий 2022 р. згідно дог. №059549 від 01.01.2021, рах. 9549/03.21», такий платіж було враховано позивачем як оплату за лютий 2022 року.

Суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та доводи сторін вважав, що станом на 07.02.2022 (дата проведення платежу у розмірі 58 358,41 грн) розрахунковий період за лютий 2022 року не закінчився, рахунок за лютий 2022 року не був виставлений позивачем, отже строк оплати за лютий 2022 року об`єктивно не настав. Суд також врахував, що помилкове зазначення відповідачем у платіжному дорученні №1131 від 07.02.2022 на суму 58358,41 грн періоду "за лютий 2022" є технічною помилкою (опискою), яка не змінює дійсного правового змісту господарської операції – остаточного розрахунку за спожиту у січні 2022 року електричну енергію. Сума спірного платежу (58 358,41 грн) з урахуванням платежу від 28.01.2022 (49 999,99 грн) є достатньою для повного погашення основного зобов`язання за січень 2022 року.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у платіжному дорученні №1131 від 07.02.2022 на суму 58 358,41 грн у призначенні платежу було чітко зазначено, що оплата здійснюється за спожиту електричної енергії за лютий 2022 року і позивач не мав права самостійно здійснювати зарахування такого платежу за січень 2022 року.

Посилаючись на п. 37, 41. Постанови Національного банку України №163 від 29.07.2022 р, якими визначено порядок оформлення платіжної інструкції платником та вимоги до зазначення інформації щодо "Призначення платежу", апелянт наголошує, що відповідальність за правильне заповнення платіжної інструкції покладається на платника.

Окрім цього, скаржник посилається на висновки Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.09.2023 у справі № 917/1283/21, за якими внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим. А питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин) суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Тобто з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене також підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами без участі банку.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на претензію ПрАТ “Харківенергозбут” №05/12 від 17.12.2025 щодо сплати заборгованості за період січень-червень 2022, МПП "Суздаль" 28.02.2026 направлено відповідь на претензію, в якій відповідач уточнив призначення платежів за січень 2022 року та повідомив позивачу, що споживання за січень 2022 року у сумі 108 358,40 грн було повністю оплачено платежами від 28.01.2022 (50 000,00 грн) та 07.02.2022 (58 358,41,00 грн). Через технічну помилку у призначенні платежів було вказано «лютий 2022р».

Крім того, відповідач повідомляв, що цією заявою офіційно уточнює призначення вказаних платежів та просив вважати їх оплатою за січень 2022 року. Зазначав, що оскільки кошти в сумі 58358,41 грн надійшли на рахунок ПрАТ “Харківенергозбут” в сумі, яка збігається з сумою заборгованості за січень 2022 року, прострочення платежу за січень відсутнє; нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 108358,40 грн після 07.02.2022 на підставі ст. 625 ЦКУ вважав безпідставним та зазначав, що кошти вже перебували у розпорядженні ПрАТ “Харківенергозбут”, а розрахунковий період за лютий ще не почався.

До вказаної заяви відповідачем також додано копії платіжних доручень №1119 від 28.01.2022 на суму 50000,00 грн та №1131 від 07.02.2022 на суму 58358,41 грн, про що свідчить опис вкладення у цінний лист 6101100163767 на адресу позивача.

Надання відповідачем до ПрАТ “Харківенергозбут” відповідних уточнень щодо призначення платежу у розмірі 58358,41 грн також підтверджено у запереченнях на адресу позивача від 20.03.2026, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було уточнено призначення платежу за платіжним дорученням №1131 від 07.02.2022, про що повідомлено позивача. Отримання уточнення призначення платежу за платіжною інструкцією №1131 від 07.02.2022 на суму 58358,41 грн позивачем не спростовується, копія відповіді МПП "Суздаль" від 28.02.2026 на претензію ПрАТ “Харківенергозбут” від №05/12 від 17.12.2025 щодо сплати заборгованості за період січень-червень 2022 додана самим позивачем до матеріалів позовної заяви.

В той же час, позивачем не надано доказів реагування на уточнення відповідача та здійснення коригування платежів за спірний період січня 2022 року. Втім, колегія суддів вважає, що з урахуванням наданих відповідачем уточнень щодо призначення платежу за платіжним дорученням №1131 від 07.02.2022 позивач не був позбавлений можливості зарахувати платіж на суму 58358,41 грн за заборгованість січня 2022 року, що також узгоджується із приписами п. 4 Комерційної пропозиції № 1П від 01.01.2021 (яка діяла під час виникнення спірних відносин) та п. 4 Комерційної пропозиції №133/23 Ф-П (додаток №2 від 01.01.2023 до Договору), якими встановлено право постачальника зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення, та здійснити розрахунок заявлених до стягнення господарських санкцій з урахуванням уточнень відповідача. При цьому, суд враховує, що уточнення надано МПП "Суздаль" позивачу до моменту звернення позивача 25.03.2026 з позовом до суду.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, помилкове зазначення відповідачем у платіжному дорученні №1131 від 07.02.2022 на суму 58 358,41 грн періоду "за лютий 2022" з урахуванням здійсненого уточнення призначення платежу, не змінює дійсного правового змісту господарської операції – остаточного розрахунку за спожиту у січні 2022 року електричну енергію. Сума спірного платежу (58 358,41 грн) з урахуванням платежу від 28.01.2022 (49 999,99 грн) є достатньою для повного погашення основного зобов`язання за січень 2022 року, спірний платіж мав спрямовуватись на погашення основної суми боргу за січень 2022 року, відповідно до умов п. 4 Комерційної пропозиції №1П від 01.01.2021 та Комерційної пропозиції №133/23 Ф-П (додаток №2 від 01.01.2023 до Договору), що також обґрунтовано враховано судом першої інстанції.

Разом з цим, в апеляційній скарзі апелянт вважає, що судом першої інстанції проігноровано та безпідставно відмовлено у вимогах про стягнення 3% річних за інші періоди прострочення платежів по рахункам за лютий, травень та червень 2022 року.

Дослідивши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів зазначає таке.

За умовами п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно п. 8 Комерційної пропозиції № 1П від 01.01.2021, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції, Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу,

-3 % річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Суми пені, 3% річних, інфляційних оплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

Позивачем заявлено до стягнення:

- пеню у розмірі 287,82 грн за період з 15.02.2022 по 23.02.2022,

- 3% річних у розмірі 681,01 грн за період з 15.02.2022 по 31.07.2022

- інфляційні втрати у розмірі 6 778,78 грн за період січня 2022 року, нарахованих з квітня 2022 року по липень 2022 року.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені за період з 15.02.2022 по 23.02.2022, судом встановлено, що для визначення розміру пені позивачем до розрахунку застосовано заборгованість за січень 2022 року у розмірі 58358,41 грн, яку, як встановлено вище, оплачено відповідачем згідно платіжного доручення №1131 від 07.02.2022. Отже, підстави для нарахування пені за період з 15.02.2022 по 23.02.2022 відсутні.

Щодо розрахунку заявленого до стягнення розміру 3% річних судом встановлено таке.

Згідно рахунку за лютий 2022 року від 14.03.2022 позивачем до сплати визначено 23320,97 грн заборгованості, строк оплати – 21.03.2022. Згідно платіжного доручення №1145 від 06.04.2022 відповідачем сплачено 30000,00 грн. Прострочення оплати за лютий 2022 року визначено позивачем за період з 22.03.2022 по 31.03.2022 на суму 19,20 грн та з 01.04.2022 по 06.04.2022 на суму 11,52 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок за вказаний період, колегія суддів вважає його арифметично вірним.

Згідно рахунку за травень від 08.06.2022 до сплати визначено 37604,87 грн, строк оплати 15.06.2022. Згідно платіжного доручення №1153 від 23.06.2022 відповідачем сплачено 46 658,93 грн. Водночас, згідно розрахунку позивача, прострочення оплати за травень визначено за період з 16.06.2022 по 30.06.2022. Тобто, позивачем невірно визначено період прострочення та відповідно, сумою що підлягає стягненню, з урахуванням здійсненої відповідачем оплати, до стягнення підлягає сума 3% річних у розмірі 24,73 грн за період з 16.06.2022 по 23.06.2022.

Згідно рахунку за червень 2022 року від 13.07.2022 до сплати визначено 39280,01 грн, строк оплати – 13.07.2022.

Згідно умов п. 5 5 Комерційної пропозиції № 1П строк оплати рахунку становить 5 робочих днів від дня його отримання. Згідно п. 8 Угоди щодо електронного документообігу від 16.03.2021 за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №059549, електронні документи вважаються отриманими стороною з моменту відправлення такого електронного документу іншою стороною.

З наданого позивачем до матеріалів справи рахунку за червень 2022 року вбачається, що його відправлено позивачем 13.07.2022, отже, останнім днем сплати є 20.07.2021. Проте, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним здійснено нарахування 3% річних з 14.07.2022 по 21.07.2022. Втім, колегія суддів звертає увагу, згідно платіжного доручення №1165 від 21.07.2022 відповідачем сплачено 39280,01 грн, отже позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних та відповідно, розрахунок 3% річних за червень 2022 року. Здійснивши власний розрахунок, колегією суддів встановлено, що обґрунтованою до стягнення є сума 3% річних у розмірі 3,23 грн.

Таким чином, за перевіркою наданого позивачем розрахунку, колегія суддів приходить до висновку, що сумою 3% річних, що підлягає стягненню на користь позивача є 58,68 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, колегія суддів враховує, що оскільки, як встановлено вище, заборгованість за січень 2022 року у відповідача відсутня, відповідно, нарахування інфляційних втрат за період січень 2022- липень 2022 року є безпідставним.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з МПП "Суздаль" на користь ПрАТ “Харківенергозбут” 3% річних у розмірі 58,68 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі №922/1002/26 скасувати в частині відмови у стягненні з Малого приватного підприємства "Суздаль" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 3% річних у розмірі 58,68 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2026 у справі №922/1002/26 викласти такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Суздаль" (61012, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-А, код ЄДРПОУ 22727257) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) 3% річних у розмірі 58,68 грн та 20,16 грн судового збору за подання позовної заяви.»

Стягнути з Малого приватного підприємства "Суздаль" (61012, м. Харків, вул. Різдвяна, 29-А, код ЄДРПОУ 22727257) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) 30,25 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повну постанову складено 11.08.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна