Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №910/13938/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р. Справа№ 910/13938/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Шаратова Ю.А.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.02.2026

у справі № 910/13938/25 (суддя - Пукас А.Ю.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест»

про стягнення 188 732,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» про стягнення 188 732,11 грн, з яких:

119 776,76 грн - збитки, завдані внаслідок недотримання технологічних вимог, стандартів якості та незавершення робіт у повному обсязі;

45 000,00 грн - витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження;

23 955,35 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем робіт за договором № 2УБ про виконання робіт від 24.07.2023, що, за твердженням позивача, призвело до погіршення стану об`єкта, виникнення дефектів і пошкоджень, для усунення яких необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи вартістю 119 776,76 грн, визначеною висновком експерта № 34/03-25 від 02.04.2025.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/13938/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що виконані відповідачем роботи прийняті позивачем за актами форми КБ-2в без зауважень та претензій у межах остаточно погодженої сторонами договірної ціни 2 951 512,64 грн.

Суд зазначив, що останній акт між сторонами в межах виконання Договору підписано 25.12.2023, однак зауваження щодо якості таких робіт Позивачем заявлено до Відповідача у липні 2024 року (лист № 105/46-909 від 10.07.2024 на підставі припису-попередження від 05.07.2024 № 105/44-2007 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського фонду м. Києва»).

На переконання суду виявлені позивачем та судовим експертом дефекти по об`єкту будівництва «Капітальний ремонт приміщень КНП «ЦПМСД» Печерського району м. Києва за адресмою: вул. Велика Васильківська, 95» могли бути спричинені не завершенням таких робіт у обсязі, який планувався станом на момент укладання Договору, тобто в межах суми 9 945 209,09 грн.

Крім того, вказаний висновок (сторінка 12, абзац 4) містить зауваження, що дефекти спричинені саме не проведенням довгий час ремонтних робіт по об`єкту будівництва, що і спричинили виявлені сторонами дефекти.

Визначена експертом сума яка заявлена позивачем до стягнення є попередньо визначеною та такою, що фактично не понесена стороною позивача в силу відсутності доказів виконання робіт на вказану суму.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між його діями (роботи виконані за Договором) та станом, в якому перебуває об`єкт будівництва станом на 2025 рік, що виключає можливість стягнення з відповідача заявлених збитків.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не доведено, що саме роботи виконані відповідачем - неналежної якості, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для покладання на відповідача обов`язку з їх начебто усунення в межах суми 119 776,76 грн в межах гарантійного строку.

Виходячи із предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг в межах розгляду даної справи, складність останньої, місцевий господарський суд визнав правомірним заявлення відповідачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн, які станом на дату ухвалення даного рішення є реально понесені стороною відповідача в силу чого мають бути відшкодовані з огляду на відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить:

1. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/13938/25.

2. Прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» на користь Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва 188 732,11 грн (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот тридцять дві гривні 11 копійок):

- збитки, спричинені недотриманням технологічних робіт вимог, стандартів якості, а також не завершенням робіт у повному обсязі, в розмірі 119 776,76 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 76 копійок) з ПДВ;

- витрати за проведення робіт, а саме: за виконання експертного будівельно-технічного дослідження із залученням судових експертів та складання висновку по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва за адресою вул. Велика Васильківська, 95» в розмірі 45 000,00 грн (сорок п`ять тисяч гривень), без ПДВ;

- штраф, у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), що складає 23 955,35 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 35 копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» на користь Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції в основу рішення поклав твердження, що підписання актів без зауважень позбавляє позивача права посилатися на недоліки. Проте суд не врахував, що виявлені недоліки (корозія під фарбою, відшарування через порушення технологічного циклу) є прихованими.

Скаржник вважає, що суд припустився логічної помилки, погодившись із відповідачем, що «гарантійний строк не настав, бо об`єкт не здано в цілому», але при цьому застосував наслідки «прийняття робіт без зауважень».

Щодо застосування штрафних санкцій за ч. 2 ст. 231 ГК України апелянт зазначає, що оскільки об`єкт фінансується за рахунок бюджетних коштів міста Києва, а апелянт є комунальним закладом, дані правовідносини підпадають під сферу дії ст. 231 ГК України. В даному випадку поза увагою суду залишилась та обставина, що відносини сторін склались під час дії Господарського кодексу України.

У матеріалах справи міститься Висновок експерта № 34/03-25. Суд першої інстанції не дав йому належної оцінки, чим порушив ст. 86 ГПК України. Експертом чітко встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями підрядника та завданою шкодою (залиттям).

Крім того, апелянт заперечує проти задоволення вимог відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/13938/25 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання до Північного апеляційного господарського суду доказів доплати судового збору у розмірі 1 214,00 грн.

25.03.2026 до апеляційної інстанції від Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 214 від 25.03.2026 на суму 1 214,00 грн на підтвердження доплати судового збору.

Ухвалою від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/13938/25; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.04.2025 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та пояснень

03.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «УБІК «Укрбудінвест» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» на рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/13938/25 від 12.02.2026 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/13938/25 від 12.02.2026 - без змін.

Відповідач вважає апеляційні вимоги необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню з огляду на таке: дотримання вимог по якості виконаних відповідачем робіт підтверджується тим, що:

з урахуванням положень п.п. 3.5, 3.5.2, 3.5.4 Договору про виконання робіт від 24.07.2023 року, позивачем при прийнятті не було виявлено жодних недоліків, при підписанні актів виконаних робіт був присутній інженер технічного нагляду, який не висловив жодних зауважень, відтак позивач погодився щодо відповідності виконаних підрядником робіт усім стандартам та вимогам визначених договором та чинним законодавством України, що зважаючи на ч.2 ст. 867 ЦК України позбавляє позивача права в подальшому посилатися на будь-які недоліки у виконаній роботі; позивач не довів причинно-наслідкового зв`язку між виконаними відповідачем роботами з капітального ремонту житлової будівлі та погіршенням стану нежитлового приміщення № 40, яке не було предметом договору про виконання робіт від 24.07.2023 року та взагалі є окремою прибудовою до житлової будівлі; відповідач повністю виконав весь обсяг робіт на суму 2 951 512,64 грн, що відповідає остаточній вартості робіт, визначеній додатковою угодою № 2 від 25.12.2023 року, укладеній для приведення договірної ціни у відповідність до фактично виконаних робіт з урахуванням обмеженого фінансування; поведінка позивача, який спочатку прийняв роботи без зауважень, а через значний проміжок часу заявив про нібито неналежну якість, суперечить принципу добросовісності та доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки);

позивачем не було доведено настання гарантійного випадку;

висновок експерта № 34/03-25 від 02.04.2025 року не може бути належним та достовірним доказом, оскільки він містить загальні формулювання, експертом не вказано які саме конкретні технологічні вимоги чи стандарти якості не було дотримано відповідачем, висновок експерта був проведений станом на 2025 рік, в той час як ремонтні роботи мали місце у 2023 році, експертом не враховано та не розглянуто можливості погіршення стану будівлі внаслідок дії зовнішніх факторів; при складенні висновку експерта, експертом було враховано експертний звіт від 13.10.2022 року, складений задовго до укладення договору підряду та фактичного виконання спірних робіт, а також враховано Звіт ТОВ «КАД ІНЖИНІРИНГ» від 21.02.2025 року складений через 2 роки після проведення ремонтних робіт, тобто складений на підставі документів, які не охоплюють спірний період виконання робіт; висновком експерта було встановлено ймовірну причину погіршення стану будівлі, а не причиннонаслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача у вигляді неякісного виконання робіт та наслідком у вигляді погіршення стану будівлі; висновком експерта не обґрунтовано розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, адже у ньому не зазначено якими саме вихідними даними керувався експерт при визначені розміру збитків, оскільки з того ж висновку експерта вбачається, що експертом не було проведено жодного дослідження щодо стану будівлі на предмет серйозності пошкоджень, ним було застосовано лише візуальний огляд будівлі, мало того, експертом розраховано вартість робіт без урахування коефіцієнту фізичного зносу будівлі за 2 роки після закінчення робіт;

штрафні санкції не можуть бути застосовані, оскільки ні ТОВ «Укрбудінвест», ні КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Печерського району м. Києва не належить до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а зобов`язання за Договором про виконання робіт від 24.07.2023 року не фінансувались за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, правові підстави для нарахування відповідачеві штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України; з 28.08.2025 року ГК України втратив чинність, а тому не підлягає застосуванню; заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу мають бути заявлені стороною своєчасно та у суді першої інстанції, оскільки у відповіді на відзив чи іншому процесуальному документі позивач не заявляв заперечень проти витрат на правничу допомогу; хоча справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні з огляду на незначний розмір позовних вимог, це жодним чином не зменшує обсягу фактично виконаної адвокатом роботи; доводи позивача про фінансування з бюджету не звільняють його від обов`язку відшкодувати документально підтверджені витрати, адже ГПК України не передбачає пільг залежно від джерела фінансування.

09.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «УБІК «Укрбудінвест» надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «УКРБУДІНВЕСТ» витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

17.04.2026 до суду від КП «ЦПМСД» надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідно до умов первісного договору усі роботи мали б завершитись в грудні 2023 року, але станом на грудень 2023 року відповідач не виконав і третини передбачених робіт. Додаткові угоди не містять жодного слова про те, що роботи не можуть бути виконанні з урахуванням обмеженого фінансування, а містять причину (Додаткова угода 1 від 27.11.2023 року) в зв`язку з низькими темпами виконання робіт підрядника та неможливістю виконати роботу в строк. Тобто за шість місяців, які передбачались для повного виконання реконструкції підрядник не спромігся виконати роботи і на третину. З огляду на визнання факту, що відповідач підписував додаткові угоди на зменшення вартості робіт, визнавав факт пропуску строків виконання робіт, підписав остаточний акт на суму передбачену договором то про яку відсутність гарантійного строку може йти мова.

Також позивач вказує, що в матеріалах справи містяться докази, що волога з незавершених водостічних труб тече по фасаду і затікає в приміщення № 40, але при цьому відповідач з початку намагається упевнити позивача, що такого не може бути, а на сьогоднішній день суд, при цьому жодного разу не прибув для перевірки наявності шкоди неналежним виконанням робіт.

У матеріалах справи міститься Висновок експерта № 354/03-25. Суд першої інстанції не надав йому належної оцінки, чим порушив ст. 86 ГПК України. Експертом чітко встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями підрядника та завданою шкодою (залиттям).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.07.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник), шляхом проведення процедури тендерних закупівель укладено договір № 2УБ про виконання робіт, згідно пункту 1.1 якого підрядник бере на себе зобов`язання власними засобами та на свій ризик виконати роботи та здійснити поставку устаткування по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень КНП «ЦПМСД» Печерського району м. Києва за адресою: вул. Велика Васильківська, 97, код за ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, а замовник зобов`язується надати підряднику проектно-кошторисну документацію, прийняти виконаний належним чином об`єкт і повністю оплатити вартість виконаних будівельних робіт та матеріалів.

Відповідно до пункту 3.1 вищевказаного договору загальна вартість робіт та устаткування встановлюється згідно з договірною ціною, що є невід`ємною частиною цього договору і становить 9 945 209,09 гривень в т.ч. ПДВ 1 657 534, 85 гривень.

Пунктами 4.2, 4.4 договору встановлено, що сторони погоджуються, що підрядник зобов`язаний закінчити виконання робіт в повному обсязі до « 30» грудня 2023 року та, відповідно, несе відповідальність за порушення строків виконання робіт, передбачену цим договором.

Пунктами 5.2.1 та 5.2.6 договору визначено, що підрядник зобов`язаний, зокрема належним чином, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства виконати роботи, за цим договором з дотриманням будівельних норм і правил, що діють в Україні та передати результат робіт замовнику.

Згідно пункту 6.7 договору виконання робіт оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3).

Пунктом 9.2 договору визначено гарантійний строк на виконані роботи становить 10 років згідно частини 1 статті 884 ЦК України за умови дотримання правил експлуатації об`єкта від дати підписання сторонами останнього акту приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в).

У разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об`єкті) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту такого виявлення (пункт 9.4 Договору).

Згідно пунктів 9.7-9.10 договору у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов`язаний повідомити про це підрядника з метою визначення часу та місця складення акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку та строки, визначені актом про їх усунення.

Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов цього договору підрядником або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами).

У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою обох сторін, такі витрати розподіляються між ними в рівних частинах.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 30.12.2023 але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 14.1 Договору).

Згідно листа відповідача № 36 від 28.09.2023 при виконанні робіт за Договором виявлено необхідність виконання додаткових робіт, які сторонами не передбачалися.

Листом № 38 від 18.10.2023 відповідач повідомив позивача про неможливість закінчити роботи до кінця 2023 року в повному обсязі та відповідно використати в повному обсязі надане фінансування (з огляду на тривале погодження виконання додаткових робіт).

27.11.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору, відповідно до якої пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: «Загальна вартість робіт встановлюється згідно з Договірною ціною, що є невід`ємною частиною цього Договору, і становить 6 366 800, 00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 061 133,33 грн».

Листом від 20.11.2023 № 2782-1637 замовник звернувся до підрядника, зазначив, що підрядник не виконує належним чином свої договірні зобов`язання - не вкладається в строки виконання робіт згідно додатку № 1 до договору календарний план виконання робіт, та вимагав від підрядника дотримання договірних зобов`язань згідно договорів підряду стосовно обсягів та строків виконання робіт.

25.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до вищевказаного договору, відповідно до якої пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: «Загальна вартість робіт встановлюється згідно з Договірною ціною, що є невід`ємною частиною цього Договору, і становить 2 951 512,64 грн, у тому числі ПДВ 20% - 491 918,77 грн».

Між сторонами в межах виконання договору підписані акти на загальну суму 2 951 512,64 грн:

Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 від 24.08.2023;

Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 від 04.10.2023;

Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 від 14.11.2023;

Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 від 29.11.2023;

Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 від 25.12.2023;

Акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 від 25.12.2023.

Акти підписані сторонами без зауважень та претензій.

05.07.2024 за вих. № 105/44-2007 на адресу позивача направлено припис-попередження від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», відповідно до якого працівниками підприємства проведено обстеження обриву на дворовому фасаді водостічних труб і незабезпечення організованого водовідведення з даху житлового будинку № 97 на вул. Великій Васильківській та встановлено:

- проведення ремонтно-будівельних робіт без відповідних дозвільних документів користувачами приміщення № 40 призвело до залиття стіни будинку під час опадів в межах приямків;

- утеплення фасаду в межах нежитлового приміщення, під час проведення якого демонтовано елементи водостічних труб до рівня другого поверху, призвело до порушення системи водовідведення та спричинило подальше залиття стін та фундаменту житлового будинку;

- замінено асфальтобетонне покриття відмостки в межах нежитлового приміщення на ФЕМове покриття (фігурні елементи) з порушенням технології, що призвело до розгерметизації місця примикання зовнішньої стіни будинку до твердого покриття (за наявними даними контрольна картка на порушення благоустрою території не надана).

Також вказаним приписом-попередженням зобов`язано позивача виконати першочергово: привести системи водовідведення до належного технічного стану шляхом влаштування демонтованих/нових елементів водостічних труб; фундаменту житлового будинку; подовжити накриття приямку з метою недопущення залиття стін; провести роботи із гідроізоляції та герметизації місць примикання зовнішньої стіни будинку і ФЕМового покриття відмостки; надати відповідні дозвільні документи та проектну документацію на виконання ремонтних робіт, влаштоване водовідведення (жолоба) очистити від сміття.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 10.07.2024 № 105/46-909, відповідно до якого зазначив, що при обстежені об`єкту після капітального ремонту згідно договору від 24.07.2023 № 2УБ про виконання робіт за адресою м. Київ вул. Велика Васильківська, 97 виявлено:

- внаслідок демонтажу елементів водостічних труб відбувається на постійній основі під час опадів, залиття стін та фундаменту житлового будинку та відремонтованого приміщення внаслідок чого на стінах в приміщенні з`явився грибок;

- виконавцем робіт порушена технологія укладання пліт ФЕМ згідно проекту.

Позивач просив відповідача врахувати припис - попередження КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та усунути виявлені недоліки згідно розділу 9 договору про виконання робіт від 24.07.2023 № 2УБ.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» звернулась до відповідача із листом аналогічного змісту (від 19.07.2024 за вих. № 105/44-2123) із додатковим зазначенням інформації про те, що проведення ремонтних робіт без відповідних дозвільних документів відповідачем порушує права інших співвласників будинку, крім того проведені роботи, можуть призвести до деформації несучих конструкцій будинку (затікання, просідання, обвалення фасадної стіни, тощо), що значно погіршує технічний стан житлового будинку.

Позивач листом від 16.09.2024 за вих. № 105/46-1172 звернувся до відповідача, в якому зазначив, що 12.09.2024 представниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» проведено обстеження нежитлового приміщення № 40 у житловому будинку № 97 на вул. Великій Васильківській, загальною площею 219,9 кв.м, яке перебуває на балансі/обслуговуванні КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (позивача).

При розгляді проекту «Капітальний ремонт приміщень КНП «ЦПМСД» Печерського району м. Києва за адресою: вул. Велика Васильківська, 97»» та за результатами проведеного обстеження при візуальному огляді виявлено наступне:

- під час проведення робіт з утеплення фасаду нежитлового приміщення демонтовано елементи водостічних труб до рівня другого поверху, що призвело до порушення системи водовідведення. На час огляду спостерігаються сліди залиття в межах нежитлового приміщення майже по всьому периметру;

- відповідно до проекту (том 2, розділ R/R28-1165/07.2022-АБ) передбачено влаштування пристінного металевого відливу в капітальній стіні розміром 0,05x0,05м в межах утеплення та також покриття приямку в капітальній стіні. Виконані роботи не відповідають вищезазначеному проекту;

- металеві відливи в місцях встановлення металопластикових вікон, влаштовані кутом нахилу до вікон, що призвело до накопичення води на металевих відливах. Металеві відливи потребують зміни кута нахилу відповідно до проекту (розділ R/R28-1165/07.2022-ПЗ);

- відповідно до розділу R/R28-1165/07.2022-ПЗ проекту передбачене ухил 1:20 вимощення із фігурних елементів вимощення (ФЕМів) від фасаду будинку. Означені роботи виконані підрядною організацією не відповідають проекту. Для нормативного ущільнення ґрунту при засипанні траншеї після улаштування гідроізоляції фундаментів, заглиблених частин і комунікацій застосовувати ДБН В.2.1-10:2018 «Основи і фундаменти будівель та споруд» ДБН В.2.6-ХХ:202Х «Проектування гідроізоляцій будівель і споруд» (друга редакція). Приклад влаштування гідроізоляції додається;

- відсутнє пониження бордюрного каменю для можливості користування влаштованим пандусом;

- система водовідведення від пандусу виконана в неповному обсязі (не відповідає проекту, розділ R/R28-1 165/07.2022-ГП).

Таким чином, позивач стверджує про порушення права інших співвласників житлового будинку № 97 на вул. Великій Васильківській, а незавершені роботи можуть призвести до деформацій несучих конструкцій будинку (затікання, просідання, обвалення фасадної стіни, тощо), що значно погіршує технічний стан житлового будинку.

Враховуючи викладене позивач вимагав терміново вжити відповідних заходів, спрямованих на усунення зазначених недоліків та завершити роботи.

Відповідач надіслав на адресу позивача лист від 23.09.2024 № 96, відповідно до якого зазначив, що роботи згідно договору виконані у 2023 році у відповідності до проектної документації.

Також відповідач повідомив, що на даний час роботи, які передбачені договором, не завершені. Відсутність фінансування на 2024 рік не дало можливості закінчити в повному обсязі зовнішні роботи по утепленню фасаду приміщення та виконати роботи по улаштуванню системи водовідведення. Завершення усіх робіт, передбачених проектом, можливо тільки при забезпеченні фінансування на завершення капітального ремонту приміщення в повному обсязі.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що саме неправомірні дії відповідача призвели до того, що позивачу завдано збитки на суму 119 776,76 грн, у зв`язку з недотримання технологічних вимог, стандартів якості, а також не завершення робіт у повному обсязі відповідно до договору.

На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків, позивачем до матеріалів справи долучено висновок експерта № 34/03-25 від 02.04.2025, який надавався відповідачу разом з листом від 10.04.2025 за Вих. № 105/46-526.

У висновку експерта № 34/03-25 від 02.04.2025 надано відповіді на поставлені позивачем питання та встановлено наступне:

- на момент обстеження будівельні роботи по об`єкту «КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПРИМІЩЕНЬ КНП«ЦПМСД» ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА ЗА АДРЕСОЮ: ВУЛ. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, 95» довгий час не проводились, що призвело до погіршення стану фасаду, приміщень та вхідної групи;

- в результаті візуально-інструментального обстеження 10.03.2025 фасаду та приміщень КНП«ЦПМСД» ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА ЗА АДРЕСОЮ: ВУЛ. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, 95 експертом виявлено дефекти: утворення тріщин, порушення цілісності поверхні шару, штукатурки фасаду після намокання на площі 16 м2; відсутнє фарбування фасаду по всій площині; віконні зливи встановлені без виступу від стіни на 3-5 см, що призвело до потрапляння води під відлив та на стіни будинку, замокання системи утеплення зовнішньої стіни в місці примикання з вимощенням; металеві конструкції вхідної групи уражено корозією; поверхня стін в середині приміщення покриття цвіллю та брудними плямами; пошкодження шару штукатурки та сліди цвілі в місяцях примикання з підлогою; глибокі тріщини в конструкції підлоги та інше;

- причиною зазначених вище дефектів згідно висновків експерта стало не завершення робіт у повному обсязі, що спричинило пошкодження загального стану будівлі.

Згідно висновків експерта, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно виконати для усунення непридатного стану виконаних будівельних робіт згідно договору становить 119 776,76 грн.

Також позивач звертався 29.04.2025 до відповідача із претензією про відшкодування збитків на суму 188 732,11 грн, яка складається із суми заподіяного збитку - 119 776,76 грн, витрат за проведення експертного будівельно-технічного дослідження із залученням судових експертів та складання висновку по об`єкту «КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПРИМІЩЕНЬ КНП«ЦПМСД» ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА ЗА АДРЕСОЮ: ВУЛ. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, 95» в розмірі 45 000,00 грн та суми штрафу, нарахованої у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 231 ГК України за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), що складає 23 955,35 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, та оцінка аргументів учасників справи

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Пунктом 1 ч. 2 цієї статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З аналізу наведених положень убачається, що після погодженої сторонами зміни договору належне виконання зобов`язання підлягає оцінці відповідно до його змінених умов. У спірних правовідносинах первісна договірна ціна становила 9 945 209,09 грн.

Додатковою угодою № 1 від 27.11.2023 сторони зменшили договірну ціну до 6 366 800,00 грн та погодили нові редакції додатків № 1- 3 до договору. При цьому у самій додатковій угоді № 1 сторони зафіксували, що її укладення пов`язане з низькими темпами виконання робіт підрядником та неможливістю виконання робіт у встановлений договором і календарним планом строк.

Тому колегія суддів не погоджується з категоричним доводом відповідача про те, що зміна умов договору взагалі не була пов`язана з темпами виконання ним робіт.

Водночас до укладення цієї угоди відповідач листами від 28.09.2023 № 36 та від 18.10.2023 № 38 повідомляв замовника про необхідність виконання додаткових робіт, не врахованих первісною проектною документацією, та про обставини, які, за його твердженням, перешкоджали своєчасному завершенню всього комплексу робіт.

Надалі додатковою угодою № 2 від 25.12.2023 сторони з метою приведення договірної ціни у відповідність до фактичного виконання остаточно визначили її в сумі 2 951 512,64 грн.

Таким чином, у процесі виконання договору сторони за взаємною згодою змінили первісно погоджений обсяг договірного зобов`язання.

Після укладення додаткових угод обсяг обов`язків підрядника не може визначатися виключно виходячи з первісної договірної ціни 9 945 209,09 грн та первісної редакції додатків до договору.

За нормами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За умовами п. 6.7. договору виконання робіт оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3). В акті та довідці відображаються обсяги виконаних підрядних робіт та їх вартість, підтверджені замовником та підрядником, які є первинними обліковими документами. На підставі зазначених документів замовник проводить розрахунки з підрядником.

Між сторонами в межах виконання договору підписані без зауважень акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 2 951 512,64 грн.

Пунктами 9.2., 9.3. договору встановлено, що гарантійний строк на виконані роботи становить 10 років згідно ч. 1 ст. 884 ЦК України, за умови дотримання правил експлуатації об`єкта, від дати підписання сторонами останнього акту приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в).

Початком перебігу гарантійного строку вважається день підписання акту приймання-передачу відповідно до умов цього договору.

Останній акт між сторонами в межах виконання договору підписано 25.12.2023, ним зафіксовано виконані підрядником роботи у грудні 2025 року. Відповідач стверджує, що гарантійний строк не настав, оскільки між відповідачем та позивачем не було підписано остаточного акту про приймання виконаних будівельних робіт в розумінні приписів ст. 884 ЦК України та п.п. 9.1 та 9.2 Договору про виконання робіт від 24.07.2023 року, тобто між позивачем та відповідачем не відбулось такої події як передача об`єкту після здійснення робіт по капітальному ремонту об`єкту.

З таким твердженням відповідача апеляційний суд не погоджується, оскільки підписаними актами виконаних робіт підтверджується прийняття замовником всіх робіт, передбачених кошторисом та договірною ціною зі змінами; доказів продовження між сторонами договірних відносин, а також перебування об`єкта будівництва у володінні підрядника матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 9.4. договору у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об`єкті) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту такого виявлення.

Згідно з п. 9.7. - 9.10. договору у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов`язаний повідомити про це підрядника з метою визначення часу та місця складення акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку та строки, визначені актом про їх усунення.

Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов цього договору підрядником або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами).

У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою обох сторін, такі витрати розподіляються між ними в рівних частинах.

Матеріали справи не містять доказів дотримання позивачем п. 9.7. - 9.10. договору, а саме складення акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) та долучення до цього процесу відповідача.

З листування сторін судом встановлено, що позивач на підставі припису-попередження від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» звернувся до відповідача з вимогою усунути недоліки, при цьому підрядника для проведення обстеження та фіксації недоліків виконаних робіт не запрошував.

Надалі позивач звернувся до експертної установи для проведення експертного будівельно-технічного дослідження та на вирішення експерта поставив питання: 1) яка причина призвела до непридатного стану виконані будівельні роботи згідно договору підряду №2УБ від 24 липня 2023 року між КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва та ТОВ «УКРБУДІНВЕСТ» по об`єкту: «КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПРИМІЩЕНЬ КНП«ЦПМСД» ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА ЗА АДРЕСОЮ: ВУЛ. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, 97»? та які відновлювальні роботи необхідно виконати для усунення непридатного стану виконаних будівельних робіт згідно договору підряду №2УБ від 24 липня 2023 року між КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва та ТОВ «УКРБУДІНВЕСТ» по об`єкту: «КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПРИМІЩЕНЬ КНП«ЦПМСД» ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА ЗА АДРЕСОЮ: ВУЛ. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, 97»?

У висновку експерта № 34/03-25 від 02.04.2025 надано відповіді на поставлені питання:

- причиною непридатного стану будівельних робіт стало недотримання технологічних вимог, стандартів якості, а також не завершення їх у повному обсязі. Це спричинило численні дефекти та пошкодження конструкцій, що в свою чергу веде до передчасного руйнування матеріалів та неможливості експлуатації деяких елементів будівлі. Відсутність обов`язкових робіт з гідроізоляції і антикорозійного захисту також є однією з основних причин пошкоджень;

- вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно виконати для усунення непридатного стану виконаних будівельних робіт згідно договору підряду №2УБ від 24 липня 2023 року між КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва та ТОВ «УКРБУДІНВЕСТ» по об`єкту: «КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПРИМІЩЕНЬ КНП«ЦПМСД» ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА ЗА АДРЕСОЮ: ВУЛ. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, 97» становить 119 776,76 грн з ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (частина сьома статті 98 ГПК України).

За змістом частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 дійшла висновку, що висновок експерта, в якому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, не є належним та допустимим доказом.

Апеляційний суд враховує, що у висновку експерта від 02.04.2025 не вказано, що він підготовлений для подання до суду, та погоджується із твердженнями відповідача, що експертом не вказано, які саме конкретні технологічні вимоги чи стандарти якості не було дотримано відповідачем; висновком експерта було встановлено ймовірну причину погіршення стану будівлі, а не причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача у вигляді неякісного виконання робіт та наслідком у вигляді погіршення стану будівлі; висновком експерта не обґрунтовано розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, адже у ньому не зазначено якими саме вихідними даними керувався експерт при визначені розміру збитків.

Також зі змісту висновку не вбачається належного розмежування між дефектами конкретних робіт, фактично виконаних відповідачем та включених до актів КБ-2в; роботами, що залишались обов`язковими відповідно до остаточної редакції договору, але не були виконані; та роботами, які передбачались первісною проектно-кошторисною документацією, однак унаслідок укладення додаткових угод були виключені з остаточного обсягу зобов`язань підрядника.

Саме по собі незавершення всього комплексу, передбаченого первісним проектом, не може бути кваліфіковане як порушення договору після того, як сторони за взаємною згодою змінили обсяг відповідного зобов`язання.

Так само у висновку недостатньо конкретизовано, які саме технологічні вимоги та обов`язкові стандарти були порушені під час виконання кожної конкретної роботи, яким чином кожне з таких порушень спричинило відповідне пошкодження та яка частина загальної суми 119 776,76 грн необхідна саме для усунення наслідків такого порушення.

Визначена експертом сума поєднує вартість різних відновлювальних заходів, однак не дає можливості відмежувати витрати на виправлення неналежно виконаних відповідачем робіт від витрат на фактичне завершення всього первісно запроектованого комплексу.

Згідно з ч. 1-4 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Підписані сторонами акти КБ-2в на загальну суму 2 951 512,64 грн відповідають остаточно погодженій договірній ціні. Наведена обставина підтверджує прийняття замовником відповідного обсягу фактично виконаних робіт та їх вартості, однак не виключає відповідальності підрядника за приховані недоліки робіт, які входили до остаточного обсягу його зобов`язань.

Частина зафіксованих у 2024 році обставин: відсутність окремих елементів водостічних труб, неповне улаштування системи водовідведення, конфігурація та нахил окремих відливів, відсутність пониження бордюрного каменю, за своїм зовнішнім проявом могла бути предметом огляду під час приймання відповідних робіт. Натомість наслідки неналежного виконання технологічних операцій, зокрема поступове намокання конструкцій, приховані порушення шарів утеплення, передчасна корозія під захисним покриттям, відшарування матеріалів чи розвиток цвілі, за певних умов можуть проявитися вже після прийняття робіт.

Водночас у висновку експерта № 34/03-25 від 02.04.2025 не розмежовано недоліки залежно від можливості їх виявлення під час приймання робіт, зокрема не визначено, які з них мали явний характер і могли бути встановлені замовником шляхом звичайного огляду на момент прийняття результату робіт, а які були прихованими та об`єктивно не могли бути виявлені без застосування спеціальних знань, проведення додаткових досліджень або до моменту прояву відповідних наслідків у процесі експлуатації. Так само висновок не містить оцінки часу виникнення кожного з установлених дефектів та не дає змоги встановити, чи існували вони на момент приймання робіт у тому вигляді, в якому були зафіксовані під час експертного дослідження, чи сформувалися або стали зовнішньо помітними вже надалі. За таких обставин сам факт виявлення у 2024-2025 роках певних недоліків не дає достатніх підстав для однозначного висновку про те, що всі вони були прихованими на момент прийняття робіт.

За таких обставин висновок експерта у сукупності з іншими матеріалами справи не є достатнім для достовірного встановлення розміру збитків, які перебувають у безпосередньому причинному зв`язку саме з порушенням відповідачем договору в його остаточній редакції.

Водночас, посилання позивача на те, що станом на момент звернення до суду ним ще не були фактично понесені 119 776,76 грн відновлювальних витрат, саме по собі не є підставою для відмови в позові.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З аналізу наведеної норми убачається, що саме по собі непонесення на час звернення до суду витрат, які особа мусить зробити для відновлення порушеного права, не виключає можливості їх віднесення до реальних збитків. Водночас для їх стягнення позивач зобов`язаний довести необхідність таких майбутніх витрат, їх розмір та причинний зв`язок із конкретним порушенням зобов`язання відповідачем. У цій справі такого доказування здійснено не було.

Щодо заявлених 45 000,00 грн витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження колегія суддів зазначає, що договором передбачена можливість проведення незалежної експертизи в разі спору щодо недоліків або причин їх виникнення та визначено порядок фінансування таких витрат. Разом із тим покладення витрат на відповідне дослідження на підрядника пов`язане із встановленням порушення договору підрядником та причинного зв`язку між його поведінкою і виявленими недоліками.

Оскільки наданий позивачем висновок з наведених вище підстав не дає можливості належним чином установити конкретне порушення відповідачем остаточного обсягу договірних зобов`язань, причинний зв`язок та розмір спричинених саме таким порушенням наслідків, підстав для покладення на відповідача 45 000,00 грн витрат на проведення цього дослідження також не встановлено.

Стосовно вимоги про стягнення 23 955,35 грн штрафу колегія суддів виходить з такого.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України, чинною на час виникнення та виконання спірного зобов`язання, було встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведеного положення убачається, що застосування визначеного ним двадцятивідсоткового штрафу залежало від наявності принаймні однієї з передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України спеціальних передумов. Матеріали справи не підтверджують належність будь-якої зі сторін до державного сектору економіки або виконання державного контракту. Також відсутні докази фінансування спірних робіт за рахунок коштів Державний бюджет України. Отже, передбачені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України умови для застосування до відповідача двадцятивідсоткового штрафу відсутні.

Колегія суддів також перевірила рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позивача 45 000,00 грн витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Наявність договірних відносин між відповідачем та адвокатським об`єднанням, надання відповідачу професійної правничої допомоги і виникнення в нього обов`язку оплатити відповідні послуги апелянтом не ставляться під сумнів.

Попередній (орієнтовний) розрахунок відповідача передбачав 30 000,00 грн за підготовку відзиву на позовну заяву, а також можливі витрати на участь адвоката в судових засіданнях у розмірі 5 000,00 грн за кожне засідання.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу наведених положень та правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, убачається необхідність розмежовувати зменшення витрат за правилами ст. 126 ГПК України у зв`язку з їх неспівмірністю, яке здійснюється за клопотанням іншої сторони, та розподіл судових витрат відповідно до частин 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, при якому суд може не покладати на іншу сторону всі фактично понесені витрати, якщо їх повне відшкодування не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності та розумності.

Довід відповідача про те, що позивач не заперечував проти розміру витрат під час розгляду справи судом першої інстанції, не позбавляє апеляційний суд можливості перевірити законність рішення в частині розподілу судових витрат, оскільки ця частина рішення прямо оскаржена апелянтом.

У цій справі ціна позову становить 188 732,11 грн. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань за участю представників сторін. Правнича допомога відповідачу полягала, зокрема, в аналізі матеріалів справи та нормативного регулювання, формуванні правової позиції, підготовці відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив.

Колегія суддів ураховує, що справа потребувала дослідження умов договору будівельного підряду і додаткових угод, актів приймання виконаних робіт, листування сторін, проектної документації та експертного висновку, а тому не може бути віднесена до категорії суто формальних спорів.

Разом із тим судові засідання у справі не проводилися, участь адвоката в них не здійснювалася, інших процесуальних дій, які б вимагали окремої участі представника поза підготовкою письмових процесуальних документів, матеріали справи не підтверджують. При цьому значна частина фактичного та правового матеріалу, необхідного для складання заперечень на відповідь на відзив, уже була опрацьована представником відповідача під час підготовки самого відзиву.

Посилання відповідача на особливе репутаційне значення справи має загальний характер та не підтверджене конкретними обставинами, які б свідчили про значний публічний інтерес до спору або інший винятковий вплив його вирішення на господарську діяльність відповідача.

Суд при цьому не втручається у домовленість адвоката і клієнта щодо розміру винагороди та не вирішує питання про те, яку суму відповідач має сплатити своєму представнику.

Предметом оцінки суду є виключно обсяг витрат, який з урахуванням критеріїв ст. 129 ГПК України є обґрунтованим для покладення на іншу сторону спору.

З огляду на ціну позову, характер спірних правовідносин, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, письмову форму розгляду справи, відсутність судових засідань та критерії обґрунтованості, пропорційності й розумності судових витрат колегія суддів вважає обґрунтованим покладення на позивача 15 000,00 грн витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. У частині 30 000,00 грн відповідні витрати покладенню на позивача не підлягають.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у цій частині підлягає зміні.

Колегія суддів також вирішує заяву відповідача про відшкодування 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи.

На підтвердження відповідних витрат відповідач посилається на договір про надання правничої допомоги № 758 від 11.11.2025, рахунок № 176 від 30.03.2026, платіжну інструкцію № 1825 від 08.04.2026 та акт наданих послуг № 147 від 08.04.2026.

Зі змісту заяви вбачається, що заявлені 20 000,00 грн стосуються підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційний перегляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи, тому представник відповідача участі в судових засіданнях не брав. Основна правова позиція відповідача на стадії апеляційного перегляду істотно не змінилася порівняно з позицією, сформованою ним у суді першої інстанції.

Зокрема, доводи щодо значення підписаних актів приймання робіт, остаточного обсягу зобов`язань після укладення додаткових угод, оцінки висновку експерта, гарантійного строку, штрафу та судових витрат переважно ґрунтуються на тих самих доказах, фактичних обставинах і нормативному регулюванні, які вже опрацьовувалися представником відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції.

Відтак підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувала формування принципово нової правової позиції, дослідження нового значного масиву доказів або участі представника в судових засіданнях.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, застосовуючи критерії обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшла висновку про можливість часткового покладення на іншу сторону витрат, понесених на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, навіть за умови реальності відповідних витрат.

Подібний підхід щодо необхідності враховувати при визначенні розміру компенсації в апеляційній інстанції сталість правової позиції сторони, відсутність необхідності повторного опрацювання вже дослідженого матеріалу та фактичний обсяг нової роботи висловлено Верховним Судом у постанові від 11.12.2023 у справі № 925/200/22.

З урахуванням ціни позову, письмової форми апеляційного провадження, фактичного обсягу наданої послуги, значного використання раніше сформованої правової позиції та критеріїв ст. 129 ГПК України колегія суддів вважає обґрунтованим покладення на позивача 5 000,00 грн витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У частині 15 000,00 грн відповідні витрати покладенню на позивача не підлягають.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в цій частині.

Водночас рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частинами 1, 2 ст. 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 119 776,76 грн збитків, 45 000,00 грн витрат на проведення експертного дослідження та 23 955,35 грн штрафу.

Водночас висновок суду першої інстанції про покладення на позивача 45 000,00 грн витрат відповідача на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності та розумності судових витрат, визначеним ст. 129 ГПК України.

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/13938/25 - зміні в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції по суті заявлених матеріально-правових вимог залишено без змін, а його зміна стосується розподілу інших судових витрат, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покладається на апелянта.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню в сумі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/13938/25 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/13938/25 змінити в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, виклавши пункт 2 його резолютивної частини в такій редакції:

« 2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва (вул. Івана Мазепи, буд. 2, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 26188550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» (площа Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03053; ідентифікаційний код 32343522) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу».

3. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі № 910/13938/25 залишити без змін.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва (вул. Івана Мазепи, буд. 2, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 26188550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» (площа Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03053; ідентифікаційний код 32343522) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

6. У решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовити.

7. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

9. Матеріали справи № 910/13938/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді Ю.А. Шаратов

І.М. Скрипка