Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №522/2635/25 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника – ОСОБА_8 ,

потерпілого – ОСОБА_9 ,

обвинуваченої – ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024163520000662 від 16.12.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, не працюючої, інваліда ІІ групи, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

встановив:

ОСОБА_10 у ранковий час доби 16.12.2024, більш точного часу не встановлено, разом зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та спільним сином ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживали більше десяти років однією сім`єю як чоловік і жінка, маючи спільний побут, взаємні права та обов`язки, незважаючи що з 2017 року були офіційно розлучені, тобто є учасниками сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України згідно до ч.2 ст.3 вказаного кодексу.

Приблизно о 10 год. 30 хвилин 16.12.2024 більш точного часу не встановлено, в ході розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла словесна перепалка в ході якої вони почали ображати один одного нецензурною лайкою.

В цей же день та час, а саме 16.12.2024 приблизно о 10 годині 30 хвилин, у ОСОБА_10 , яка перебувала в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень своєму колишньому чоловіку ОСОБА_9 .

Приступивши до безпосередньої реалізації свого злочинного наміру, направленого на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, утримуючи в правій руці кухонний ніж, який взяла в кухні квартири, та який використовувала для нарізки продуктів харчування, наблизилась до свого колишнього чоловіка ОСОБА_9 , та нанесла йому лезом ножа один удар в область грудної клітини, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва з ушкодженням серця в ділянці лівого шлуночка, яка ускладнилась гемоперикардом.

Вищевказане ушкодження, згідно з п.2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя. В подальшому ОСОБА_9 , каретою швидкої медичної допомоги було доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР, розташованої за адресою: м. Одеса, вулиця А. Воробйова, 5, де йому було надано невідкладну кваліфіковану медичну допомогу.

В судовому засіданні 11.08.2026 ОСОБА_10 заявила суду, що повністю визнає себе винуватою та кається у скоєному та підтвердила, що дійсно у вказані в обвинувальному акті дату, час та місці використовуючи ніж, який тримала у руках, в ході сварки, яка виникла між нею та її колишнім чоловіком нанесла останньому удару грудну клітину, локалізація та характер нанесення вірно відображені в обвинуваченні. Також в ході судового розгляду обвинувачена пояснювала, що з потерпілим шлюб розірваний, але вони проживають в одній квартирі, він систематично вживає алкогольні напої після чого з його ініціативи виникають свари та скандали і він може вдаватись до психологічного та фізичного насильства до усіх членів сім`ї. В той день, також причиною сварки стала його агресивна поведінка, на яку вона відреагувала за обставин, що розглядаються у цій справі. Наразі вони помирились і потерпілий не має до неї будь-яких претензій.

Вина обвинуваченої ОСОБА_10 , у пред`явленому обвинувачені за ч.1 ст.121 КК України підтверджується дослідженими судом доказами:

Протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.12.2024, відповідно до якої ОСОБА_9 просить прийняти міри правового характеру до його дружини ОСОБА_10 , з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень 16.12.2024, дана подія мала місце за адресою: АДРЕСА_1 .(Том №1 а.с. 7).

Протоколом обшуку від 16.12.2024 з додатком у вигляді флешки з відеозаписом та таблицею ілюстрацій, відповідно до якого під час проведення обшуку було виявлено та вилучено: 1). Предмет схожий на ніж та поміщений до картонної коробки та опечатано під номером №РН-2645603; 2) кофту з капюшоном сірого кольору, поміщено до паперового конверту; 3) Предмет схожий на ніж поміщений до паперового конверту; 4) Дві серветки зі змивами речовини бурого кольору поміщено до паперового конверту; 5) Змив слідів РБК з підлоги на тампон зонт у пробірці фірми Ехіm lab. Всі предмети вилучені та поміщені до сейф-пакетів у присутності понятих (Том №1 а.с. 8-21).

Протоколом отримання зразків для експертизи від 16.12.2024 , згідно якого відібрання зразків відбувалося за допомогою двох стерильних ватних паличок з ротової порожнини ОСОБА_10 , 05.02.1978 н., шляхом мазків із внутрішньої сторони щоки зліва та праворуч, який поміщено до паперового конверту НПУ, на якому зроблено пояснювальний запис та поставили підписи присутні під час проведення слідчої дії, після чого конверт опечатано, що унеможливлює доступу до його вмісту (Том №1 а.с. 36).

Висновком експерта за № 1913 від 19.12.2024 ДОЗ ООКУ «ООБСМЕ» судово-медичної експертизи гр-ки ОСОБА_10 , 1978 н., згідно якого: 1-6. У гр-ки ОСОБА_10 виявлені рубці, які є наслідками загоєння ран: (1) – на правому плечі по передній поверхні у верхній третині, (1) – на грудній клітці по лівій лопатковій лінії в проекції лівих 9-12 ребе Будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень або ж видимих слідів від них на момент судово-медичного огляду гр-ки ОСОБА_10 (19.12.2024 ) не виявлено. Зазначені вище рубці, які є наслідками загоєння ран, утворились задовго до подій, зазначених в постанові про призначення судово-медичної експертизи (16.12.2024 р) та не мають із ними причинно-наслідкового зв`язку. Рубець на правому плечі по передній поверхні у верхній третині за своїми морфологічними характеристиками (білого кольору, щільний на дотик, на рівні навколишньої неушкодженої шкіри) міг утворитись приблизно за рік та більше від моменту огляду (19.12.2024 ) Рубець на грудній клітці по лівій лопатковій лінії в проекції лівих 9-12 ребер за своїми морфологічними характеристиками (рожево- фіолетового кольору, малорухомий, розташований на рівні навколишньої неушкодженої шкіри) міг утворитись приблизно за три місяці від моменту огляду (19.12.2024 ). Таким чином, вирішення питань про характер, механізм і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень є безпредметним (Том №1 а.с.42-43).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.01.2025 , з додатком у вигляді опису речей і документів, які були вилучені на підставі постанови прокурора, та копії медичної карти, який розпочато о 09 год. 17 хв. закінчено о 09 год. 34 хв. та складений слідчим СВ ВП №1 ОРУП №1 ГГУНП в Одеській області лейт. поліції ОСОБА_12 , за участю понятих у приміщенні архіву МКЛ №11, за адресою: м. Одеса, вул. Вробйова,5 у присутності архіваріуса ОСОБА_13 , а саме медичною карткою стаціонарного хворого за №19745 ОСОБА_14 , 13.01.1976 н. на 21 арк. (Том №1 а.с. 47-83).

Висновком експерта за №1912 від 19.12.2024 ДОЗ ОО КУ «ООБСМЕ» судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_9 , 1976 н., згідно якого: 1,2 У гр-на ОСОБА_9 малось наступне тілесне ушкодження: проникаюча колото-різана рана грудної клітки зліва з ушкодженням серця в ділянці лівого шлуночка, яка ускладнилась гемоперикардом (крововиливом в навколосерцеву сумку 500 мл.). 4. Зазначене ушкодження утворилося від дії предмета (предметів), який має колюче-ріжучі властивості, індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженні не відобразились, яким міг бути клинок ножа. 5. Дане ушкодження утворилося незадовго до звернення гр-на ОСОБА_9 у лікувальний заклад (КНП «МКЛ №11» ОМР), і таким чином, могло бути заподіяне 16.12.2024 3. Вищевказане ушкодження, згідно з п. 2.1.3 «й» «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 , відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (Том №1 а.с.85-87).

Протоколом отримання зразків для експертизи від 20.12.2024, згідно якої отримано біологічні зразки для експертизи у потерпілого ОСОБА_9 , 13.01.1976 н., (крові). Відібрання зразків відбулося за допомогою скоріфікатора, скляної піпетки ОСОБА_9 , 13.01.1976 н., шляхом проколювання пальця та зразок поміщено до пробірки (Том №1 а.с.88).

Протоколом отримання зразків для експертизи від 20.12.2024, згідно якого отримано біологічні зразки для експертизи у підозрюваної ОСОБА_10 , 05.02.1978 н., (крові). Відібрання зразків відбулося за допомогою скоріфікатора, скляної піпетки ОСОБА_10 , 05.02.1978 н., шляхом проколювання пальця та зразок поміщено до пробірки (Том №1 а.с.89).

Висновком експерта за №2830 від 23.12.2024 ДОЗ ООДА КУ «ООБСМЕ» з додатком у вигляді зведеної таблиці, відповідно до якого: 3.1. Кров потерпілого ОСОБА_9 , 13.01.1976 н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО (Том №1 а.с. 91-92).

Висновком експерта за № 2829 від 23.12.2024 ДОЗ ООДА КУ «ООБСМЕ» з додатком у вигляді зведеної таблиці, відповідно до якого: кров підозрюваної ОСОБА_10 , 05.02.1978 н., відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і атни-В за ізосерологічною системою АВО (Том №1 а.с. 94-95).

Висновком експерта за № 803 від 23.12.2024 ДОЗ ООДА КУ «ООБСМЕ», відповідно до якого: 3.1. На ножі кухонному, вилученому 16.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 в об`єкт №1 (тут і далі нумерація відділення судово-медичної цитології) виявлена кров, ядровмісні епітельні клітини не знайдені. Висловитися щодо видової належності крові не є можливим у зв`язку з відсутністю у відділенні сироваточних реагентів, що преципітують, та через невиявлення в ядрах лейкоцитів У-хроматину, який властивий тільки людині чоловічої генетичної статі, що пов`язано з відсутністю в препаратах ядер лейкоцитів, придатних для статево специфічної диференціації. У зв`язку з вищезазначеним визначення групової належності крові не є можливим. 3.2. На руків`ї вищевказаного ножа кров не знайдена. (Том №1 а.с.97-98).

Висновком експерта за № 802 від 23.12.2024 року ДОЗ ООДА КУ «ООБСМЕ» відповідно до якого: 3.1. на кухонному ножі з написом «Weiner» з пластмасовим руків`ям сірого кольору, вилученому 16.12.2024, в ході проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкти №№1,2) крові не знайдено (Том №1 а.с. 100-101).

Висновком експерта за №2843 від 31.12.2024 ДОЗ ООДА КУ «ООБСМЕ» з додатком у вигляді зведеної таблиці, згідно якого: 3.1. Кров потерпілого ОСОБА_9 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. 3.2. Кров підозрюваної ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і атни-В за ізосерологічною системою АВО. 3.3. На худі (за постановою – кофта) з капюшоном, вилученому 16.12.2024 , за адресою: АДРЕСА_1 , знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_9 . Присутність крові підозрюваної ОСОБА_10 – носія антигену Н, як основного, можлива лише в якості домішки у разі походження слідів крові від двох осіб та при наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент події (Том №1 а.с. 103-106).

Висновком експерта за № 2853 від 30.12.2024 року ДОЗ ООДА КУ «ООБСМЕ» з додатком у вигляді зведеної таблиці відповідно до якого: 3.1. Кров потерпілого ОСОБА_9 , 13.01.1976 н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. 3.2. Кров підозрюваної ОСОБА_10 , 05.02.1978 н., відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. 3.3. На ватному тампоні – зонді зі змивом з підлоги, вилученим в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 знайдена кров людини, при встановлені групової приналежності якої виявлені антигени В і Н, властиві групі В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н за системою АВО. Таким чином, не виключається можливість походження крові на дослідженому тампоні від потерпілого ОСОБА_9 , присутність крові підозрюваної ОСОБА_10 в цьому об`єкті можлива тільки в якості домішки, при наявності у неї пошкоджень з зовнішньою кровотечею на момент події (Том №1 а.с. 108-110).

Висновком експерта за № 2851 від 31.12.2024 ДОЗ ООДА КУ «ООБСМЕ» з додатком у вигляді зведеної таблиці, відповідно до якого: 3.1 Кров потерпілого ОСОБА_9 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. 3.2. Кров підозрюваної ОСОБА_10 , відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. 3.3. На двох паперових серветках, вилучених 16.12.2024 , за адресою: АДРЕСА_1 , знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_9 . Присутність крові підозрюваної ОСОБА_10 – носія антигену Н, як основного, можлива лише в якості домішки у разі походження слідів крові від двох осіб та при наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент події. (Том №1 а.с.112-114)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2025 , з додатком у вигляді СD-R диску, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , за участю потерпілого ОСОБА_9 , 13.01.1976 н., за участю понятих, захисника, судово-медичного експерта з метою перевірки і уточнення відомостей які відбувалися 16.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 (Том №1 а.с.115-118).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2025 , з додатком у вигляді СD-R диску, проведеного з метою перевірки і уточнення відомостей які відбувалися 16.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 (Том №1 а.с. 119-122).

Висновком експерта за № 162 від 06.02.2025 ДСУ «ООБСМЕ», згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_9 , 1976 н., даних медичної документації на нього ж, даних копій протоколів слідчого експерименту від 05.02.2025, та даних протоколів допиту підозрюваної від 16.12.2024 , та потерпілого від 16.12.2024 , експерт дійшов до наступних підсумків: 1-3. У гр-на ОСОБА_9 малось наступне тілесне ушкодження: проникаюча колото-різана рана грудної клітки зліва з ушкодженням серця в ділянці лівого шлуночка, яка ускладнилась гемоперикардом (крововиливом в навколосерцеву сумку 500 мл). Дане ушкодження утворилося незадовго до звернення гр-на ОСОБА_9 у лікувальний заклад (КНП «МКЛ №11 ОМР), і таким чином, могло бути заподіяне 16.12.2024 (Том №1 а.с.124-127).

Також винуватість ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який у судовому засіданні підтвердив, що у зазначені в обвинувальному акті дату, час та місці в ході сварки з колишньою дружино, з якою вони проживають в одній квартирі, саме ОСОБА_10 заподіяла йому тілесні ушкодження, зазначені в обвинувальному акті. Потерпілий також пояснив, що конфлікт стався через його алкогольне сп`яніння і агресивну поведінку і підтвердив обставини події в частині місця та часу її вчинення, а також характер і тяжкість отриманих ним тілесних ушкоджень. Крім того, потерпілий заявив, що не має до обвинуваченої жодних претензій. Наразі вони примирились, він її пробачив і просив суворо не карати та не позбавляти свободі

Крім того, вина ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується наступними документами, які містять інформацію, яка підтверджує фактичні дані про наявність обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, і, які доведені обвинуваченням. При цьому враховує, що досліджені і наведені рапорти співробітників поліції та витяг з ЄРДР, надані прокурором в підтвердження вини обвинуваченої, є документами та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема, ст. 84 КПК України, однак ці документи судом враховуються в сукупності з іншими дослідженими доказами.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 12024163520000662 від 16.12.2024 , відповідно до якого 16.12.2024 року до ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення на лінію 102 про те, що 16.12.2024 приблизно о 11:40 годин за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа, в ході конфлікту, завдав ОСОБА_9 удар ножем, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в район грудної клітини (ЄО 19642 від 16.12.2024 ) (Том №1 а.с. 1-2).

Рапортом старшого інспектора чергового ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 від 16.12.2024 року відповідно до якого, 16.12.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №19642 від 16.12.2024 року, що надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.12.2024 о 11:28 за адресою: АДРЕСА_1 , чоловік прийшов додому з грудної клітини тече кров, чоловік нічого не пояснив, на думку дружини в чоловіка ножове поранення. (Том №1 а.с. 3-4).

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.12.2024 , з додатком у вигляді флешносія, відповідно до якого затримано особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні за № 12024163520000662 від 16.12.2024 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том №1 а.с. 32-25).

Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про злочинну діяльність ОСОБА_10 , а тому кладе в основу обвинувального вироку.

Таким чином, допитавши обвинувачену, потерпілого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_10 у вчиненні нею злочину, та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_10 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_10 вчинила умисний злочин, направлений проти життя та здоров`я особи, який у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів

ОСОБА_10 громадянка України, інвалід 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину, має зареєстроване місце проживання, раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, страждає на тяжку хворобу та має незадовільний стан здоров`я, що підтверджено документально.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_10 у вчиненому.

Щире каяття обвинуваченої полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події злочину, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Обвинувачена повністю визнала свою вину, висловила щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявила готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, що виглядало для суду достатньо переконливо.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_10 , відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

При цьому, не визнається обставиною, що обтяжує покарання винної та також судом виключається з обвинувачення вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий стан обвинуваченої не знайшов свого підтвердження належними доказами і таке виключення не впливає на кваліфікацію дій винної.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_10 необхідно для її виправлення та запобігання вчинення нею нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах мінімального строку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання саме у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції частини статті, за якою вона визнається винуватою, про що також просили суд сторони кримінального провадження, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винній.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченою покарання у виді обмеження волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_10 злочину, усвідомленням останньою протиправності своєї злочинної поведінки, її позитивну поведінку після вчинення злочину, яка виразилась у визнанні винуватості, дані про особу винної, яка є інвалідом ІІ групи, має на утриманні неповнолітню дитину, страждає на тяжку хворобу та має незадовільний стан здоров`я, що підтверджено документально, те, що остання заявила суду, що негативно відноситься до події, які стались та має намір виправитись і не вчиняти злочинів, що виглядало перед судом достатнього переконливо.

Крім того, судом враховується поведінка потерпілого. Суд зазначає, що досліджуючи механізм конкретного кримінального правопорушення, необхідно ретельно вивчати не лише особу злочинця, а й особу жертви. Важливо, що переважно кримінальні правопорушення відбуваються через значний внесок жертви в те, що з нею сталося, тому кримінальне правопорушення можна вважати результатом дій обох – злочинця і жертви. Віктимологія вивчає жертву в контексті морально-психологічних і соціально-правових характеристик, які впливають на її вразливість, ситуації, що передують злочину, а також ситуації безпосереднього кримінального правопорушення для того, щоб відповісти на запитання: яким чином у межах взаємодії з поведінкою злочинця виявляється поведінка (дія або бездіяльність) жертви. Роль жертви в кримінологічному механізмі конкретного кримінального правопорушення може бути як зовсім нейтральною, так і максимально провокаційною, такою, що спонукає до вчинення злочину. У віктимологічному контексті жертва залишається такою навіть тоді, коли її дії є протиправними, а вона стала жертвою в результаті відображення посягання. Суд враховує поведінку потерпілого ОСОБА_9 , яка була дещо провокативною по відношенню до обвинуваченої, про що стверджувала обвинувачена та не заперечував сам потерпілий. Суд визнає, що поведінка потерпілого, який підтвердив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, яка передувала вчиненню щодо нього протиправних дій, послугувала однією із вагомих причин для вчинення злочину обвинуваченою, який є предметом розгляду даного кримінального провадження. Суд констатує, що за обставин злочину, що розглядаються, поведінка самого потерпілого під час події була провокативною, емоційною, нестриманою та агресивною по відношенню до обвинуваченої, а тому існує об`єктивний зв`язок між обставинами та вчиненим обвинуваченою злочином та те, що потерпілий став в певній мірі жертвою свого протиправного посягання на моральну рівновагу обвинуваченої.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченої ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винної та запобігання вчиненню нею нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_10 саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, покладає на неї обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року (єдиний унікальний номер № 522/22794/24; провадження №1-кс/522/592/25).

Питання про долю речових доказів, визнаних такими поставами слідчого, суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, зокрема речові докази, а саме: предмет схожий на ніж, з речовиною бурого кольору (РБК), який поміщено до картонної коробки та опечатано під номером NPU-2645603, на підставі ст. 96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України слід конфіскувати у власність держави, як знаряддя вчинення умисного тяжкого злочину; кофту з капюшоном сірого кольору, з плямами речовини бурого кольору (РБК), поміщену до паперового конверта; предмет схожий на ніж, поміщений до паперового конверту; частину змивів на марлі (об`єкти №№1,2), проведених з ножа; об`єкти, що схожі на фрагменти волосся (6) на одному паперовому склі; дві серветки зі змивами речовини бурого кольору (РБК), поміщено до паперового конверта; змиви слідів речовини бурого кольору (РБК) з підлоги на тампон зонт у пробірці фірми Ехіm Lab, який поміщено до паперового конверта; зразок крові на марлі ОСОБА_9 ; зразок крові на марлі ОСОБА_10 , які зберігаються в камері зберігання ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, за адресою м. Одеса, вул. Т. Кузьміна,33, слід знищити.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

ОСОБА_10 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити їй покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Арешт, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року (єдиний унікальний номер № 522/22794/24; провадження №1-кс/522/592/25), – скасувати.

Речові докази:

- предмет схожий на ніж, з речовиною бурого кольору (РБК), який поміщено до картонної коробки та опечатано під номером NPU-2645603, на підставі ст. 96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, – конфіскувати у власність держави, як знаряддя вчинення тяжкого злочину;

- кофту з капюшоном сірого кольору, з плямами речовини бурого кольору (РБК), поміщену до паперового конверта; предмет схожий на ніж, поміщено до паперового конверту; частину змивів на марлі (об`єкти №№1,2), проведених з ножа; об`єкти, що схожі на фрагменти волосся (6) на одному паперовому склі; дві серветки зі змивами речовини бурого кольору (РБК), поміщені до паперового конверта; змиви слідів речовини бурого кольору (РБК) з підлоги на тампон зонт у пробірці фірми Ехіm Lab, який поміщено до паперового конверта; зразок крові на марлі ОСОБА_9 ; зразок крові на марлі ОСОБА_10 , які зберігаються в камері зберігання ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, за адресою м. Одеса, вул. Т. Кузьміна,33, – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/2635/25

Номер провадження № 1-кп/522/1874/26

Головуючий суддя – ОСОБА_1