Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №522/14549/26
Суддя: Циб І. В.
Справа № 522/14549/26
Провадження № 3/522/4950/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –
ВСТАНОВИВ:
Громадянка ОСОБА_1 , не в повному обсязі виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких лишила у ввечері 12.07.2026 року у сторонньої особи без продуктів харчування та без можливості перебувати вдома до вечора 14.07.2026 року18:00 годин. Діти були голодні та брудні, а ОСОБА_1 розпивала алкоголь у знайомих, тим самим порушила діюче законодавство України.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 182139 від 16.07.2026 року.
Згідно протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа, щодо якої розглядається справа, виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилась, до суду будь-яких доказів не надала, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 2 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена заухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Стаття 150 Сімейного кодексу України закріплює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Серед них: 1) батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) батьки зобов`язані поважати дитину; 5) передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; 6) забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 182139 від 16.07.2026 року; рапортами працівників поліції від 14.07.2026 року; рапортами працівників поліції від 16.07.2026 року; листами резолюціями на рапорти 102; актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , проведеного 14.07.2026 року; актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , проведеного 14.07.2026 року; поясненнями ОСОБА_1 від 16.07.2026 року; заявою ОСОБА_4 від 14.07.2026 року; поясненнями ОСОБА_4 від 14.07.2026 року; листом до ССД ОМР від ВП №5 ОРУП №1; довідками з бази «Армор» стосовно ОСОБА_1 ; копією постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшує відповідальність правопорушниці, не встановлено.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП: ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Санкція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи характер правопорушення, особу порушниці та ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. 7, 24, 33, 34, 184, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працевлаштовану, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 (нуль) копійок.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua