Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №206/2337/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2404/26 Справа № 206/2337/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду кримінальне провадження №12026047230000054 від 02.04.2026 за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року, яким:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Каражал, республіки Казахстан, громадянки України, яка має середню освіту, офіційно не працевлаштована, вдова, малолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 Кримінального кодексу України (далі- КК) раніше не судимої,-

визнано винною та засуджено до покарання:

- за ч.3 ст.357 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та 6 місяців;

- за ч.1 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

- за ч.4 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 ріку.

На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та 6 місяців.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 - не обирався.

Долю процесуальних витрат та речових доказів вирішено відповідно до ст.ст.100, 124 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК).

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, 19.03.2026 приблизно о 15:00 годин, перебуваючи на перехресті вулиць Косогірна та Роз`їзна у місті Дніпрі, виявила паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 15 жовтня 1997 року на ім`я ОСОБА_10 .

Усвідомлюючи, що відповідно до вимог законодавства України, зокрема положень Закону України «Про громадянство України» та Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», паспорт громадянина України є офіційним документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, та є підставою для користування певними правами, наданими громадянином України, а також підлягає поверненню власнику або відповідним органам у разі його втрати, ОСОБА_7 умисно, з метою подальшого протиправного використання, не вжила заходів щодо його повернення та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння офіційним документом, що посвідчує особу, діючи таємно, шляхом вільного доступу, вона привласнила зазначений паспорт, поклавши його до власної сумки та надалі розпорядившись ним на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , 31.03.2026 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи на меті використання вказаного паспорта для підтвердження особи та отримання відповідних прав, усвідомлюючи, що не є особою, на ім`я якої видано документ, вирішила підробити зазначений паспорт.

З цією метою, ОСОБА_7 реалізуючи свій умисел, спрямований на підроблення офіційного документу, а саме паспорта громадянина України, 31.03.2026 приблизно о 19:00 годин, знаходячись у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власноруч, із знайденого нею раніше бланка паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , із серійним номером НОМЕР_1 виданого Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 15 жовтня 1997 року, видалила на першій та п`ятій сторінці фотокартки та на їх місце вклеїла власні фотокартки, та на першій та другій сторінці в даті народження «1957» за допомогою кулькової ручки чорного кольору виправила цифру «5» на «6», таким чином підробила офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, відповідно наказу МВС України №320 від 13.04.2012 «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме Державною міграційною службою України, з метою його особистого використання.

Надалі, 02.04.2026 приблизно о 13 годині 10 хвилин, перебуваючи на дитячому майданчику, який розташований біля будинку № 11 по вул. Кремінна у місті Дніпрі, ОСОБА_7 курила тютюнові вироби, що заборонено відповідно до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Внаслідок, неправомірних дій ОСОБА_7 , які виразилися в адміністративному правопорушенні, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, остання була зупинена працівниками поліції на підставі ст.32 Закону України «Про Національну поліцію».

У цей момент, ОСОБА_7 маючи реальну можливість відмовитися від використання підробленого документа, однак діючи умисно, усвідомлюючи факт його підроблення та достовірно знаючи, що вона не є особою, на ім`я якої видано паспорт, пред`явила працівникам поліції паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , із серійним номером НОМЕР_1 виданого Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 15 жовтня 1997 року, із вклеєними своїми фотокартками та виправленими цифрами в даті народження як власний, тобто використала завідомо підроблений документ.

Такі умисні дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковано: - за ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом; підроблення офіційного документа, що видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою використання його в подальшому; використання завідомо підробленого документа.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правової кваліфікації її дій за ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК, порушує питання про скасування вироку в частині призначеного обвинуваченій покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до ч.ч.1,4 ст.59-1 КК покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років.

Вимогами ч.2 ст.59-1 КК визначено обов`язки, які суд покладає на особу у разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду.

Натомість, як зауважує в апеляційній скарзі прокурор, суд призначаючи обвинуваченій ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду, як за самостійні кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК, так і за їх сукупністю на підставі ч.1 ст. 70 КК, безпідставно не застосував положення ч.2 ст.59-1 КК та взагалі не поклав на неї обмежувальні обов`язки.

З урахуванням вищенаведеного просить апеляційний суд скасувати вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року в частині призначеного обвинуваченій покарання та в цій частині ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання:

- за ч.3 ст.357 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та 6 місяців

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- за ч.1 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- за ч.4 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 ріку

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.1 ст.70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та 6 місяців.

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги та яка наполягала на її повному задоволенні, вислухавши обвинувачену та її захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, встановлених вироком суду першої інстанції, а також правова кваліфікація її дій за ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК ґрунтуються на зібраних по справі, перевірених та оцінених судом в порядку ст.ст.381,382 КПК доказах, являються обґрунтованими, належним чином мотивованими та не оспорюються прокурором в апеляційній скарзі, а тому апеляційним судом відповідно до ч.1 ст.404 КПК не перевіряються.

Колегія суддів апеляційного суду вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосуванням місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1,4 ст.59-1 КК покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років.

Вимогами ч.2 ст.59-1 КК визначено обов`язки, які суд покладає на особу у разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду.

Виходячи із вищезазначених норм, у разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду особа зобов`язана виконувати обов`язки, які покладаються завжди — закріплені у пунктах 1-3 ч.2 ст.59-1 КК, та факультативні — передбачені пунктами 1-5 ч.3 ст.59-1 КК, тобто, які можуть покладатися додатково, залежно від характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення або необхідності більш суворого нагляду за засудженим, з огляду на його особу.

Структура покарання у вигляді пробаційного нагляду полягає в покладенні певних обов`язків на засудженого з визначенням строку, упродовж якого він має їх виконувати, а тому призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Тому призначення покарання у виді пробаційного нагляду, без зазначення обов`язків, є помилковим, оскільки у такому випадку не виконуються загальні засади призначення покарання, передбачені ст.65 КК та імперативна норма, передбачена ч.2 ст.59-1 КК.

Проте суд першої інстанції, всупереч вказаним нормам матеріального права, в резолютивній частині вироку при призначенні обвинуваченій покарання у виді пробаційного нагляду, як за самостійні кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК, так і за їх сукупністю на підставі ч.1 ст. 70 КК, не застосував положення ч.2 ст.59-1 КК та не поклав на ОСОБА_7 обов“язки, передбачені п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, про що слушно зазначається в апеляційній скарзі прокурора.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.1 ч.1 ст.413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, зокрема, є – незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Суд апеляційної інстанції, згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК, скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року підлягає скасуванню в частині призначеного обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, з ухваленням апеляційним судом свого вироку в цій частині, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Дотримуючись приписів ч.15 ст.615 КПК, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку апеляційний суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючисьстаттями 404, 405, 407, 409, 413 та 418, 420 КПК, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 – задовольнити.

Вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року відносно обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК – скасувати в частині призначеного покарання.

Постановити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання:

- за ч.3 ст.357 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- за ч.1 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- за ч.4 ст.358 КК у виді пробаційного нагляду строком на 1 ріку

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.1 ст.70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та 6 місяців.

На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК покласти на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього учасниками кримінального провадження може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4