Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №453/233/23
Суддя: Цяцяк Р. П.
Справа № 453/233/23 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.
Провадження № 22-ц/811/820/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Копняк С.М.,
за участю секретаря Якимчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 12 лютого 2025 року,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, про усунення перешкод в користуванні майном та визнання відсутності права іпотеки, в кінцевій редакції позовних вимог якого просила:
- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором (договором про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений Стрельченко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11 жовтня 2017 року за реєстровим № 6586;
- скасувати в Державному реєстрі Іпотек запис про іпотеку № 22778645 від 11 жовтня 2017 року, вчинений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. на підставі договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 6586 від 11 жовтня 2017 року, щодо майна – земельної ділянки загальною площею 0,38 га, кадастровий номер 4624555700:01:018:0094, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), номер запису про право власності 1968300, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 122785546245, належної ОСОБА_1 ;
- скасувати в Державному реєстрі Іпотек запис про іпотеку № 22778545 від 11 жовтня 2017 року, вчинений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. на підставі договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 6586 від 11 жовтня 2017 року, щодо майна – житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 949,4 кв.м., житлова площа 454,8 кв.м., номер запису про право власності 19355405, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1191291846245, належного ОСОБА_1 ;
- судові витрати у справі покласти на відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 11 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно умов якого позивачка та треті особи отримали від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 115 000 доларів США.
У якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 11 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір Іпотеки від 11 жовтня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., та зареєстрований за № 6586.
Предметом вищезазначеного Договору іпотеки стало майно, яке належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, а саме:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 949,4 кв.м., житлова площа 454,8 кв.м., номер запису про право власності 19355405, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1191291846245;
- земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,38 га, кадастровий номер 4624555700:01:018:0094, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), номер запису про право власності 1968300, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 122785546245.
Також, в цей же день – 11 жовтня 2017 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором (договором про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., зареєстрований за № 6589.
У пункті 2 Договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором зазначено, що цей договір укладається з одночасним відступленням прав за Договором основного зобов`язання. Сторони домовились, що відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.
Проте, як стало відомо позивачці, Договір відступлення права вимоги за основним договором - договором позики від 11 жовтня 2017 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не укладався, а відтак позивачка вважає, що відповідачка ОСОБА_2 безпідставно набула право вимоги за оспорюваним іпотечним договором, внаслідок чого, з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів, звернулась з відповідним позовом до суду (том 1, а.с. 1-4, 72-74).
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07 лютого 2023 року у справі № 453/179/23 (провадження № 2-з/453/2/23), з урахуванням ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2023 року у справі № 453/233/23 (провадження № 2-з/453/13/23) про заміну заходу забезпечення позову скасовано (том 2, а.с. 162 – 166).
Дане рішення оскаржила позивачка.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Звертає увагу на те, що «Договір про відступлення права вимоги за договором позики від 11 жовтня 2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , який би був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутній, відповідачкою на спростування тверджень позивачки копію такого договору надано не було, внаслідок чого можна зробити висновок про те, що такий між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не укладався», однак це «залишилось поза увагою суду першої інстанції».
Учасники справи, будучи повторно своєчасно належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи (том 3, а.с. 42-56), в судове засідання не з`явилися і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 2 ст. 356 ЦПК України - що в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6).
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, відмову у задоволенні позовних вимог суд мотивував тим, що посилання позивачки в обґрунтування заявлених нею позовних вимог на те, що відступлення права вимоги за основним договором - договором позики від 11 жовтня 2017 року - між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не укладалося, є безпідставними та таким, що спростовуються, як нормами чинного матеріального права (зокрема – частиною 1 статті 24 Закону України «Про іпотеку»), так і погодженими сторонами положеннями (а саме – у пункті 2) Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. 11 жовтня 2017 року за реєстровим № 6586.
Крім того, факт відступлення за Договором відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. 11 жовтня 2017 року за реєстровим № 6586, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (зокрема) права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за договором позики встановлений і судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме: постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та постановою Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 359/10308/20, а відтак цей факт у відповідності до частини 4 статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
В той же час, в апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення (які саме обставини та (чи) докази, що мають значення для справи, судом встановлені та (чи) оцінені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини і (або) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи тощо; так само, як у ній не наведено заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення (та, відповідно, для задоволення позовних вимог), а відтак – до висновку про залишення апеляційної скарги на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сколівського районного суду Львівської області від 12 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 10 серпня 2026 року.
Головуючий : Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Копняк С.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua