Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №398/3344/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3344/26

провадження №: 2/398/3478/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"11" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, представник позивача Дідиченко Дарина Григорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” 24 травня 2026 року звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 043,46 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.06.2025 року сторони уклали в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1567-0788 на суму 1 000,00 грн, а в подальшому — Додаткові угоди № 1 від 24.06.2025, № 2 від 03.07.2025 та № 3 від 15.07.2025, за якими позичальнику додатково надано у кредит відповідно 2 000,00 грн, 700,00 грн і 600,00 грн, унаслідок чого загальна сума виданого кредиту склала 4 300,00 грн, а строк кредитування продовжено до 388 днів. Договір і додаткові угоди підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, кредитні кошти перераховані на його банківські платіжні картки. Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснивши погашення лише частково, у зв`язку з чим станом на 10.04.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 11 043,46 грн, з якої: за кредитом — 2 640,00 грн, за нарахованими процентами — 6 253,46 грн, за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України — 2 150,00 грн. Направлена відповідачу вимога про дострокове повернення кредиту залишена без задоволення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача і не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик у судове засідання надіслано відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. До суду повернулося рекомендоване поштове повідомлення з розпискою відповідача про особисте отримання поштового відправлення. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку. За таких обставин суд визнає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений строк, заяв чи клопотань не подав.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву на позовну заяву не подав, а представник позивача проти заочного розгляду не заперечує, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи в порядку статей 280 — 282 ЦПК України.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” виконало обов`язок надати споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Паспорт підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1859, а зі сторони кредитодавця — кваліфікованим електронним підписом директора з кваліфікованою електронною позначкою часу.

22 червня 2025 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір, який складається з Договору про відкриття кредитної лінії № 1567-0788, Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки (графіка платежів). Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1074.

24 червня 2025 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 (ідентифікатор A0848), 03 липня 2025 року — Додаткову угоду № 2 (ідентифікатор A6691), а 15 липня 2025 року — Додаткову угоду № 3 (ідентифікатор A6249), якими позичальнику додатково надано у кредит відповідно 2 000,00 грн, 700,00 грн і 600,00 грн та продовжено строк кредитування.

Договором та додатковими угодами встановлені такі умови кредитування:

сума кредиту за Договором — 1 000,00 грн, додатково надано 2 000,00 грн, 700,00 грн і 600,00 грн, загальна сума — 4 300,00 грн;

строк кредитування — 388 календарних днів з дати надання кредиту, тобто до 14 липня 2026 року;

тип процентної ставки — фіксована; стандартна процентна ставка — 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів і 0,74 % починаючи з 181 дня;

комісія за видачу кредиту — 15,00 % від суми виданого кредиту, нараховується одноразово в дату видачі кожного траншу;

базовий період сплати процентів — 30 календарних днів;

денна процентна ставка — 0,918 % за Договором, 0,917 % за Додатковою угодою № 1, 0,920 % за Додатковою угодою № 2 і 0,946 % за Додатковою угодою № 3; реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору — 3 181,65 %;

проценти річних у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України на випадок прострочення (п. 8.2 Договору) — у сумі, що не перевищує 2 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення, а сукупно з іншими платежами за порушення зобов`язання — не більше половини суми одержаного кредиту;

спосіб видачі — безготівкове перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу.

На виконання умов договору та додаткових угод позивач перерахував відповідачу 22.06.2025 — 1 000,00 грн, 24.06.2025 — 2 000,00 грн, 03.07.2025 — 700,00 грн і 15.07.2025 — 600,00 грн, а всього 4 300,00 грн. Це підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту та квитанціями ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати, у яких зазначено призначення платежу з посиланням на договір № 1567-0788, прізвище та РНОКПП відповідача, а перерахування здійснено на картки з масками НОМЕР_1 (перший, третій і четвертий транші) та НОМЕР_2 (другий транш). Ці номери відповідають реквізитам особистих електронних платіжних засобів, зазначених відповідачем відповідно у Договорі та в Додатковій угоді № 1.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Відповідач здійснив два платежі — 24.06.2025 у розмірі 1 165,00 грн і 23.07.2025 у розмірі 1 956,00 грн, а всього 3 121,00 грн, якими погашено 1 660,00 грн тіла кредиту, 645,00 грн комісії за видачу кредиту та 816,00 грн процентів. Після 23 липня 2025 року платежі не надходили.

Станом на 10.04.2026 заборгованість становить 11 043,46 грн, з яких: за кредитом — 2 640,00 грн; за нарахованими процентами — 6 253,46 грн; проценти річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України — 2 150,00 грн. Комісію за видачу кредиту в розмірі 645,00 грн відповідач погасив у повному обсязі, тому до стягнення її не заявлено. Неустойки (штрафу, пені) позивач не нараховував.

Проценти за користування кредитом нараховані на непогашений залишок тіла кредиту за фіксованими ставками, погодженими сторонами, у межах строку кредитування — по 09.04.2026. Проценти річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані за 41 день прострочення — з 23.08.2025 по 02.10.2025, після чого нарахування зупинено на сумі 2 150,00 грн.

Кредитодавець направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту від 17.04.2026, надіслану рекомендованим поштовим відправленням 22.04.2026, яка залишена без задоволення.

Контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про споживче кредитування” договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про електронну комерцію”. За ч. 12 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; за ч. 1 ст. 12 моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 525, 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про споживче кредитування” до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Згідно з ч. 5 цієї статті максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України “Про споживче кредитування” у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором; такі платежі здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України “Про споживче кредитування” сукупна сума неустойки та інших платежів, які підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору та додаткових угод до нього, укладених в електронній формі. Факт їх укладення підтверджується використанням відповідачем електронних підписів одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі щодо процентів, комісії за видачу кредиту та наслідків прострочення, і погодився з ними.

Належне виконання кредитором зобов`язання з надання кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанціями фінансово-розрахункової установи про перерахування коштів на банківські платіжні картки, реквізити яких зазначені самим відповідачем у Договорі та Додатковій угоді № 1.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, суму кредиту та процентів у встановлені строки не сплатив. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача не надав, дійсність договору або окремих його умов не заперечував.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок і визнає його арифметично правильним та обґрунтованим. Внесені відповідачем платежі розподілені відповідно до умов договору: платежем від 24.06.2025 у розмірі 1 165,00 грн погашено 1 000,00 грн тіла кредиту, 150,00 грн комісії та 15,00 грн процентів; платежем від 23.07.2025 у розмірі 1 956,00 грн погашено 660,00 грн тіла кредиту, 495,00 грн комісії та 801,00 грн процентів. Залишок тіла кредиту становить 2 640,00 грн (4 300,00 - 1 660,00), залишок процентів — 6 253,46 грн (7 069,46 - 816,00).

Проценти нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, який спливає 14 липня 2026 року, за фіксованими ставками, передбаченими п. 4.10 Договору. Погоджені сторонами денні процентні ставки (0,918 %, 0,917 %, 0,920 % і 0,946 %) не перевищують граничного розміру 1 %, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України “Про споживче кредитування”, який діяв на дату укладення договору та додаткових угод. Та обставина, що загальна сума нарахованих процентів перевищує суму виданого кредиту, сама по собі не свідчить про неправомірність нарахування, оскільки зумовлена тривалістю користування кредитом і погодженими сторонами умовами про строк кредитування і розмір процентної ставки, з якими відповідач був ознайомлений та на які погодився, підписавши договір та додаткові угоди.

Комісія за видачу кредиту, передбачена п. 4.11 Договору та п. 2.6 додаткових угод, включена до загальних витрат за споживчим кредитом і врахована при обчисленні денної та реальної річної процентної ставки; вона погашена відповідачем у повному обсязі та до стягнення не заявлена.

Відповідач допустив прострочення сплати обов`язкового платежу на строк понад один календарний місяць, що згідно з п. 8.3 Договору та ч. 4 ст. 16 Закону України “Про споживче кредитування” надає кредитодавцю право вимагати повернення кредиту в повному обсязі. Кредитодавець таким правом скористався, направивши відповідачу вимогу від 17.04.2026, яка залишена без задоволення. Також пред`явлення кредитором позову про стягнення заборгованості саме по собі є вимогою про дострокове повернення кредиту. Тому передбачений ч. 4 ст. 16 зазначеного Закону тридцятиденний строк на день ухвалення цього рішення сплив, а порушення умов договору відповідачем не усунуто. За таких обставин вимога про стягнення 2 640,00 грн заборгованості за кредитом є обґрунтованою.

Частина друга статті 625 ЦК України прямо передбачає право сторін договору встановити інший розмір процентів річних, ніж три проценти. Пунктом 8.2 Договору сторони погодили такий інший розмір, обмеживши його 2 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення, а сукупний розмір процентів річних та інших платежів за порушення зобов`язання — половиною суми одержаного кредиту. Останнє обмеження відтворює імперативний припис ч. 2 ст. 21 Закону України “Про споживче кредитування”.

Позивач нарахував ці проценти на суму заборгованості за 41 день прострочення (з 23.08.2025 по 02.10.2025) і зупинив нарахування на сумі 2 150,00 грн, що становить рівно половину одержаного відповідачем кредиту в розмірі 4 300,00 грн. Отже, встановлений законом граничний розмір відповідальності споживача за порушення зобов`язання не перевищено, а розрахунок є арифметично правильним. Неустойки (штрафу, пені) чи інших платежів за порушення зобов`язання позивач не нараховував і до стягнення не заявляв.

Прострочення виконання зобов`язання відповідачем виникло 23 серпня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Разом з тим підстав для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, суд не вбачає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом є Закон України “Про споживче кредитування”, норми якого щодо відповідальності споживача за договором про споживчий кредит (ст. 21, розділ IV “Прикінцеві та перехідні положення”) є спеціальними стосовно загальних норм Цивільного кодексу України.

Питання звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит законодавець урегулював у п. 6 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”. Цей пункт у редакції Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг”, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, поширює звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення — у тому числі, але не виключно, від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання зобов`язань, — лише на договори про споживчий кредит, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності зазначеним Законом, тобто до 23 січня 2024 року. Одночасно тим самим Законом виключено п. 6-1 цього ж розділу, який передбачав звільнення споживача від відповідальності за прострочення у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Наведене свідчить, що законодавець спеціальним і пізнішим у часі законом свідомо визначив коло договорів про споживчий кредит, на які поширюється звільнення споживача від відповідальності за прострочення, обмеживши його договорами, укладеними до 23 січня 2024 року, та відмовився від збереження такого звільнення на період дії воєнного стану щодо договорів, укладених після цієї дати.

За таких обставин загальна норма п. 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України, якою у період дії воєнного стану передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), до відносин споживчого кредитування, що виникли з договорів, укладених після 23 січня 2024 року, не застосовується, оскільки ці відносини врегульовані спеціальним законом інакше.

Кредитний договір № 1567-0788 укладено 22 червня 2025 року, тобто після 23 січня 2024 року, а тому відповідач від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання не звільняється, і нарахування позивачем процентів річних на підставі п. 8.2 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2 150,00 грн є правомірним.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 11 043,46 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Доказів наявності інших витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, позивач не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1567-0788 від 22 червня 2025 року у розмірі 11 043 (одинадцять тисяч сорок три) гривні 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 11 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Орловський