Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №216/3126/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3126/26

провадження 2-о/216/111/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Скиби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Сирко І.В.,

розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що 18 лютого 2026 року заявниця звернулась до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, після чого рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.02.2026 їй було відмовлено у призначені пенсії, не зараховано період її навчання з 01.09.1981 по 18.07.1983 згідно атестату № 112/83 від 18.07.1983, оскільки в атестаті зазначено по батькові « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 ». Самостійно отримати дублікат атестату, та внести в нього зміни не можливо, у зв`язку з ліквідацією навчального закладу в якому навчалася заявниця, а архівні документи, що стосуються видачі атестату та такі що підтверджують період навчання втрачено, тому вона просила задовольнити заяву.

В судове засідання заявниця не з`явилася, її представник ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити заяву заявниці.

Представниця заінтересованої особи ОСОБА_5 надіслада до суду заяву про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,з огляду на небезпеку для життя та здоров`я у воєнний час. Просила суд розглянути справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Атестату № 112/83, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчила міське професійно-технічне училище Облпобутуправління м. Кіровограду, зі строком навчання 2 роки, з 01 вересня 1981 року по 18 липня 1983 року, по професії годинникар по ремонту годинників.

Відповідно до свідоцтва про народження виданого Аксускою міськрадою Целіноградської області Казахстану 11.01.1961, « ОСОБА_7 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Аксу Олексіївського району Целіноградської області, Казахстан.

У трудовій книжці НОМЕР_1 від 25.07.1983, заповненій російською мовою, на ім`я « ОСОБА_8 », міститься перший запис з 01.09.1981 по 18.07.1983 «Учеба в Кировоградском ПТУ Облбытуправление».

12 травня 1984 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_9 , та змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого Акімовською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області, актовий запис № 4.

Згідно відомостей паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданого Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 12.03.2001, ім`я заявниці – ОСОБА_1 .

Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 26.02.2026 № 046150019925 Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. До страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 01.09.1981 по 18.07.1983, згідно із атестатом № 112/83 від 18.07.1983, оскільки зазначено по батькові «ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявниці «ОСОБА_3 »; роботи протягом липня 1983 року – квітня 2003 року згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 від 25.07.1983, оскільки на титульному аркуші зазначено прізвище російською мовою « ОСОБА_11 », що не відповідає даним свідоцтва про шлюб « ОСОБА_12 ». Крім того, неможливо врахувати період роботи з 22.05.1990 по 30.09.1992, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої не можливо визначити назву підприємства.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

У судовому засіданні можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (п. 2 ст. 315 ЦПК України).

У постанові ВП ВС від 10.04.2019 по справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Беручи до уваги, те що заявниця просить встановити факт навчання та належності отримання документа про вищу освіту з метою реалізації права на пенсійне забезпечення, такий факт очевидно має юридичне значення, а тому справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Листом директором Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Кропивницький професійний ліцей сфери послуг і торгівлі» Снежко Л. від 01.04.2026 встановлено, що немає можливості надати довідку про період навчання ОСОБА_13 з 01.09.1981 по 18.07.1983 в Кіровоградському професійно-технічному училищі «Облпобутуправління» м. Кіровограда, у зв`язку з тим, що за вказаний період архівні матеріали вищевказаним закладом не передавались на зберігання.

Відповідно наказу № 272/244 від 04.10.1985 Мінпобуту УРСР та Держкомітета УРСР ПТУ ОБУ м. Кіровограда перейменоване в Кіровоградське СПТУ № 18.

Наказом Міносвіти № 255 від 29.07.1996 Кіровоградське СПТУ № 18 ліквідовано, правонаступником було ПТУ № 18.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2003 № 375 ПТУ № 18 реорганізовано в Кіровоградський професійний ліцей сфери послуг.

Відповідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.12.2012 № 1430 Кіровоградський професійний ліцей сфери послуг перейменований у Державний навчальний заклад «Кіровоградський професійний ліцей сфери послуг».

Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.05.2018 № 451 «Про зміну назви» Державний навчальний заклад «Кіровоградський професійний ліцей сфери послуг» перейменований на Державний (професійно-технічної) освіти «Кропивницький професійний ліцей сфери послуг і торгівлі».

Згідно відповіді Державного архіву Кіровоградської області на адвокатський запит за від 14.04.2026 повідомлено, що документи професійно технічного училища Кіровоградського Облпобутуправління до архіву на зберігання не надходили.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.04.2026, діяльність Державного навчального закладу «Кропивницький професійний ліцей побутового обслуговування» припинена.

При цьому, згідно відомостей статуту Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Кропивницький професійний ліцей сфери послуг і торгівлі», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 17.01.2022 № 32 – такий заклад професійної (професійно-технічної) освіти, в тому числі, створений на базі Державного навчального закладу «Кропивницький професійний ліцей побутового обслуговування» (абз. 5, п.1.2 Статуту). За таких обставин суд дійшов висновку, що заявниця вичерпала розумні можливості позасудового порядку підтвердження трудового стажу, а відсутність доступу до архівів навчального закладу об`єктивно унеможливлює відновлення її прав без встановлення відповідного факту в судовому порядку.

Дослідженні та проаналізовані судом письмові матеріали справи у їх сукупності, з огляду на їх походження, зміст, взаємну узгодженість та відсутність доказів, що ставили б під сумнів достовірність викладених у них даних, утворюють достатню складову належних та допустимих доказів факту навчання заявниці у професійно-технічному училищі Облпобутуправління м. Кіровограду у період з 01.09.1981 по 18.07.1983 та одержання нею Атестату № 112/83, а відмінності у записі по-батькові заявника у паспорті та атестаті пов`язане з технічною помилкою у його написанні в Атестаті № 112/83 .

Встановлюваний факт має безпосереднє юридичне значення для реалізації заявницею права на пенсійне забезпечення, не пов`язаний зі спором про право та спрямований виключно на створення умов для реалізації вже наявних у заявниці прав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту, що має юридичне значення– задовольнити.

Встановити факт навчання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , в професійно-технічному училищі Облпобутуправління м. Кіровограду, по професії «Годинникар по ремонту годинників», в період з 01 вересня 1981 року по 18 липня 1983 року; та факт належності Атестату № 112/83 виданого 18 липня 1983 року професійно-технічним училищем Облпобутуправління м. Кіровограду, по професії «Годинникар по ремонту годинників», на ім`я ОСОБА_6 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, місцезнаходження юридичної особи: 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 13844159.

Суддя М.М.СКИБА