Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №206/591/26
Суддя: Гаркуша В. В.
Справа 206/591/26
Провадження 2/206/1116/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Дуб В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку, за участю
представників позивача Костенко О.М., Циб С.В.
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивачки.
30 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 січня 2026 року і до досягнення їхнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також понесені судові витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 1-6).
Позов мотивовано тим, що 24 березня 2022 року між сторонами зареєстровано шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . Сімейні відносини між сторонами фактично припинені, вони проживають окремо, дитина проживає разом із матір`ю. Позивачка зазначила, що самостійно здійснює повсякденний догляд за сином та несе витрати на його утримання, тоді як відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає.
Позивачка також посилалася на те, що з 10 липня 2023 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим її власний поточний дохід є обмеженим. Крім того, дитина перебуває під наглядом лікарів у зв`язку з особливостями мовленнєвого розвитку та м`язового тонусу, що потребує додаткової уваги та часу з боку матері.
На думку позивачки, відповідач є молодою працездатною особою, відомостей про тяжкі захворювання, інших дітей чи непрацездатних осіб, яких він зобов`язаний утримувати, їй не відомо, у зв`язку з чим він має можливість надавати їй матеріальну допомогу до досягнення дитиною трьох років (а.с. 1-6).
У судовому засіданні 06 серпня 2026 року брали участь представники позивачки адвокат Костенко О.М. та ОСОБА_4 , які підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, з підстав, викладених у позові.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки на його зареєстроване місце проживання, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав. Крім того, про дату, час і місце наступного судового засідання відповідача додатково повідомлено шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України (а.с. 45).
Позивачка та її представники проти заочного вирішення справи не заперечували.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його повторну неявку без повідомлення причин, неподання відзиву, а також відсутність заперечень позивачки та її представників проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
ІІ. Рух справи та процесуальні дії.
Позовну заяву передано оператору поштового зв`язку 30 січня 2026 року, що підтверджується поштовою квитанцією, наявною в матеріалах справи.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; відповідачу встановлено строк для подання відзиву (а.с. 38-39).
Копія ухвали про відкриття провадження та матеріали позову направлялися відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Матеріали справи містять поштове повідомлення про направлення судової кореспонденції (а.с. 40). Відзив на позовну заяву, заяви по суті спору або докази, які б спростовували наведені позивачкою обставини, від відповідача до суду не надходили.
Судове засідання, в якому сторони не з`явилися, було відкладено до 06 серпня 2026 року (а.с. 44). Суд дослідив письмові докази та завершив розгляд справи по суті, визначивши датою проголошення рішення 11 серпня 2026 року.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.
24 березня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , батьками якого у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).
Довідкою органу самоорганізації населення від 21 січня 2026 року № 23 підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і разом із нею проживає її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9). Доказів проживання дитини разом із відповідачем або утримання дитини іншою особою матеріали справи не містять.
Довідкою ТОВ «Стафф Сервіс Компані» від 26 січня 2026 року № 3 підтверджено, що ОСОБА_1 працює на підприємстві та перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років у період з 10 липня 2023 року до 03 травня 2026 року (а.с. 15). Відомості трудової книжки узгоджуються з зазначеною довідкою (а.с. 16-18).
Матеріали справи містять консультативні висновки лікарів від 14 квітня 2025 року, 07 червня 2025 року та 26 січня 2026 року щодо стану здоров`я та розвитку ОСОБА_3 (а.с. 19-21). Зазначені документи підтверджують звернення матері з дитиною до медичних спеціалістів та необхідність виконання рекомендацій щодо її розвитку. Водночас суд зауважує, що позов заявлений у межах права, передбаченого частиною другою статті 84 СК України, тобто до досягнення дитиною трьох років, а не з підстав продовження утримання до шести років.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою працездатного віку, що підтверджується документами, наявними в матеріалах справи (а.с. 10-12). Доказів наявності у нього такого стану здоров`я, який перешкоджав би праці, інших непрацездатних утриманців, інших дітей або інших обставин, що об`єктивно унеможливлювали б надання матеріальної допомоги дружині у спірний період, суду не подано.
Відповідач, маючи процесуальну можливість надати суду відзив, відомості про свій дохід, стан здоров`я, майнове становище та наявність інших обов`язків з утримання, таких доказів не подав. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
IV. Норми права та мотиви суду.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно зі статтею 75 СК України дружина і чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Частиною другою статті 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
За частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частини першої статті 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
За частиною першою статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі; при визначенні їх розміру суд враховує обставини, що мають істотне значення.
У постанові від 04 березня 2019 року у справі № 592/5915/17-ц (провадження № 61-26597св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив без змін судові рішення про стягнення аліментів на утримання дружини, погодившись із висновком про те, що працездатність чоловіка та відсутність доведених ним інших утриманців дають підстави вважати, що він має можливість організувати своє життя таким чином, щоб надавати дружині матеріальну допомогу.
У постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 310/4820/17 (провадження № 61-8445св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що стаття 84 СК України визначає саме право дружини на утримання, а стаття 80 СК України допускає визначення такого утримання у частці від заробітку (доходу). Верховний Суд у тій справі також виходив із того, що працездатність платника та встановлена можливість надавати матеріальну допомогу є юридично значущими при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання дружини.
Зі встановлених судом обставин вбачається, що у період, за який заявлено вимогу, малолітній ОСОБА_3 проживав разом із матір`ю, яка здійснювала щоденний догляд за ним та перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трирічного віку. Відповідач є батьком дитини, перебував із позивачкою у зареєстрованому шлюбі та є працездатною особою. Доказів об`єктивної неможливості надавати матеріальну допомогу дружині він суду не надав.
Суд враховує, що право позивачки за частиною другою статті 84 СК України не залежить від того, чи працювала вона та яким був її матеріальний стан. Визначальними для цього спору є встановлені факти проживання дитини з матір`ю, батьківства відповідача та його можливості надавати матеріальну допомогу.
Щодо розміру аліментів суд виходить із заявленого способу захисту - 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Відомостей, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 інших осіб на утриманні, істотних витрат або стану здоров`я, що обґрунтовували б зменшення заявленої частки, матеріали справи не містять. Стягнення аліментів саме у частці від фактичного заробітку (доходу) водночас забезпечує співмірність розміру утримання з реальними доходами відповідача.
За таких обставин вимога про стягнення на утримання позивачки 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 79 СК України аліменти присуджуються від дня подання позовної заяви. Позов передано оператору поштового зв`язку 30 січня 2026 року, що підтверджено поштовою квитанцією, тому стягнення слід здійснювати з 30 січня 2026 року. Право на утримання за частиною другою статті 84 СК України існувало до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Те, що на час ухвалення рішення зазначений строк уже закінчився, не усуває права позивачки на присудження аліментів за період, протягом якого це право існувало після звернення до суду.
V. Судові витрати та негайне виконання.
Позивачкою на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано договір про надання правничої допомоги № 01/01-21 від 21.01.2026, додаткову угоду № 1 від 21.01.2026, відповідно до якої вартість складання позовної заяви у цій справі становить 4 000 грн, а також платіжну інструкцію від 21.01.2026 про сплату зазначеної суми адвокатському об`єднанню (а.с. 22-27). Повноваження адвоката Костенко О.М. підтверджені ордером (а.с. 28).
Враховуючи характер спору, обсяг підготовлених процесуальних документів, фактичну участь представників позивачки у розгляді справи, підтвердження фактичної сплати 4 000 грн та відсутність заперечень відповідача щодо співмірності цих витрат, суд вважає зазначену суму реальною, необхідною та розумною, а тому вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України.
Позивачка відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів. Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. Ставка судового збору для фізичної особи за позов майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки 1 відсоток заявленої ціни позову є меншим за мінімальну ставку, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 430 ЦПК України, статтями 75, 79, 80, 84 СК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 січня 2026 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку; у такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя В.В. Гаркуша
Оригінал: reyestr.court.gov.ua