Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №214/8443/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8443/26

1-кп/214/1037/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041750000665 від 10.07.2026, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки

м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянство - Україна, заміжньої, яка має професійно-технічну освіту, працюючої касиром ТОВ «Варус», раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувались. Так, в чергове строк дії воєнного стану в Україні було продовжено до 31 жовтня 2026 року, відповідно до вимог Закону України № 15401 від 14 липня 2026 року.

30.06.2026 приблизно о 20:00 год. ОСОБА_2 , в період дії воєнного стану, перебуваючи біля магазину «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, буд. 24, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, діючи з корисливих мотивів, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, здійснила крадіжку майна, належного потерпілому ОСОБА_6 , а саме: мобільного телефону Росо M7 Pro 5G-silver 12GB RAM 512GB ROM срібного кольору, вартістю 6 900,00 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1206 від 20.07.2026.

Після чого, ОСОБА_2 залишила місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядилась ним на власний розсуд.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_6 спричинений матеріальний збиток на суму 6 900,00 грн.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

24 липня 2026 року між прокурором ОСОБА_4 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 , та обвинуваченою ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердила добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просила її затвердити і призначити їй узгоджену міру покарання, а також звільнити від його відбування з іспитовим строком 1 рік, щиро розкаюється у вчиненому. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі. Також пояснила, що вона цілком розуміє характер пред`явленого їй обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згода з видом покарання, яке до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягала на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання, а також звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором, за його письмової згоди, та обвинуваченою ОСОБА_2 .

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 24 липня 2026 року, прокурор та обвинувачена ОСОБА_2 дійшла згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України, та покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Крім того, прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винуватою, віднесене до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілого ОСОБА_6 , яким надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, враховуючи, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 24 липня 2026 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, визначається щире каяття .

Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_2 по відношенню до інкримінованого їй кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, особистість обвинуваченої, яка є заміжньою, раніше не судима, відсутність відомостей про перебування її на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останню обов`язки передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Потерпілим цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2 під час досудового розслідування та судового провадження не обирався.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 24 липня 2026 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 на укладання угоди про визнання винуватості від 24 липня 2026 року, та обвинуваченою ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041750000665 від 10.07.2026, – затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 липня 2026 року покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді

5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Матеріали кримінального провадження №12026041750000665 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/8443/26, провадження №1-кп/214/1037/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1