Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №180/716/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/716/26

2/180/663/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Янжули О.С.

при секретарі - Котовій Н.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади міста Марганця в особі Марганецької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини по закону,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до територіальної громади міста Марганця в особі Марганецької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини по закону.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Його матір померла ще у 2018 році, він являється їхнім єдиним спадкоємцем.

Після смерті батька відкрилася спадщина на будинку АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом на 1\2 частину будинку АДРЕСА_2 від 11.05.2007 року та договору купівлі-продажу 1\2 частини вищевказаного будинку від 15.12.2007 року, вищевказаний будинок належить його батьку - ОСОБА_2 .

Він хоча і не проживав разом зі своїм батьком, однак здійснював та ним та його будинком із земельною ділянкою постійний догляд, оскільки батько хворів і не мав змоги доглядати як за будинком так і за земельною ділянкою.

Похованням батька також займався він, оскільки є його єдиним спадкоємцем.

Із заявою про прийняття спадщини він вчасно не звернувся до нотаріуса, оскільки був пригнічений втратою близькою йому людини - батька, крім того в місті були постійні обстріли та атаки дронів, Крім цього, йому від знайомих та через інтернет і засоби масової інформації, було відомо про те, що з 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Тобто до загальних 6 місяців на прийняття спадщини додається ще 4 місяці, загалом 10 місяців (але у разі припинення або скасування воєнного стану строк для прийняття (відмови від) спадщини може бути меншим ніж 10 місяців. За таких підстав він був впевнений в тому, що в нього ще є час на подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки він пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини то вимушений звернутися до суду з даною заявою. Вважає причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною. Просить суд, визначити додатковий строк для подачі ним заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю у три місяці.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, заяв чи клопотань не надходило, про причини неявки не повідомлялося.

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин суд розглядає справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого 12 березня 1968 року міським відділом ЗАГС м. Марганець Дніпропетровської області ( Серія АВ №030847) його батьками являються: батьком- ОСОБА_2 , матір`ю- ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 13 серпня 2025 року виконавчим комітетом Марганецької міської ради ( Серія НОМЕР_1 ).

Після його смерті відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 травня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори міста Марганця Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 1406 та відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 15612425 від 16.08.2007 року, ОСОБА_2 на праві власності належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_2 .

Згідно договору купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку від 15 грудня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф., зареєстрованого в реєстрі за №4563 та відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів за №5152142, виданого 15.12.2007 року, та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 17466828 від 23.01.2008 року - ОСОБА_2 належала 1/2 частка будинку АДРЕСА_2 .

За таких підстав останньому на праві власності належав весь житловий будинок за АДРЕСА_2 .

Як зазначає позивач у своєму позові, що його матір - ОСОБА_3 померла ще у 2018 році. Інших дітей у його батьків не було, він являється єдиним їхнім спадкоємцем. Оскільки його батько хворів, то він постійно здійснював за ним догляд, хоча разом із ним і не проживав. Його похованням також займався він. До нотаріуса вчасно не звернувся, тому що після поховання батька йому було не до цього, так як втратив рідну йому людину, крім того в місті були постійні обстріли та атаки дронів. Також через інтернет, як засіб комунікації та із засобів масової інформації, а також від знайомих, йому було відомо про те, що строк для прийняття спадщини під час воєнного стану продовжено до 10 місяців, однак він не знав про те, що зміни до ЦКУ з цього приводу не внесені і тому це не діє. За таких підстав вважає причину пропуску строку для прийняття спадщини - поважною.

До матеріалів справи позивачем долучено роз`яснення приватного нотаріуса Дряблової Н.Ф. Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області на усне звернення ОСОБА_1 від 01.04.2026 року за №145/02-31, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , з причини пропущення ним строку, наданого законом для прийняття спадщини.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як передбачено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважною причиною пропуску строку є: поширення короновірусної хвороби CОVID-19 та воєнні дії в Україні.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду №565/1145/17 від 26 червня 2019 року.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Ухвалою міського суду від 13 травня 2026 року у приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дряблової Н.Ф. було витребувано копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З наданої приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дрябловою Н.Ф. інформації №230 від 15.05.2026 року вбачається, що в провадженні приватного нотаріуса Дряблової Надії Федорівни Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області спадкова справа після смерті ОСОБА_2 нею не заводилася.

За таких підстав суд вважає, що причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини є поважними, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 4,10, 12, 13 ,76, 81, 141, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади міста Марганця в особі Марганецької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини по закону - задовольнити.

Визнати причину пропуску шестимісячного строку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 - поважною.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 додатковий строк, терміном у три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з дня набрання рішенням суду законної сили.

Витрати по справі віднести за рахунок позивача - ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Територіальна громада міста Марганця в особі Марганецької міської ради, місцезнаходження: вулиця Єдності,29-А, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область.

Суддя: О. С. Янжула