Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №650/2228/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/2228/26 Суддя у 1-й інстанції – Хомик І.І.

Справа №650/2228/26 Головуючий - Коровайко О.І.

ПОСТАНОВА

11 серпня 2026 року м.Херсон

Суддя Херсонського апеляційного суду Коровайко О.І., при секретарі Іванцовій Ю.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП та постанови Великоолександрівського районного суду від 05 червня 2026 року про виправлення описки,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується судом.

Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 червня 2026 року виправлено допущену в постанові Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2026 року описку.

Не погоджуючись із даними судовими рішеннями ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2026 року та постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 червня 2026 року, а провадження у справі закрити.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 також долучене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови.

В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначив, що не отримував повісток про виклик до суду, а про винесену постанови від 15 квітня 2026 року дізнався від командування військової частини. Звертає увагу, що розгляд справи відбувся на сьомий день після надходження справи до суду. Крім того суд першої інстанції виніс постанову від 05 червня 2026 року без його виклику в судове засідання.

Зазначає, що з 08 квітня 2026 року по 15 квітня 2026 року перебував на службі у військовій частині та знаходився на бойових позиціях першої лінії оборони в Херсонській області.

Копію постанови від 15 квітня 2026 року та від 05 червня 2026 року отримав 10 липня 2026 року.

Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду. 07 серпня 2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності.

Мотиви суду

Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Виходячи зі змісту вказаної статті початком перебігу строку на апеляційне оскарження постанови законодавцем визначено саме день винесення такої постанови. Будь-яких виключень із вказаного правила, зокрема пов`язаних із датою отримання копії постанови, чи ознайомленням з матеріалами провадження, процесуальне законодавство не містить.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Вивчивши доводи заявлених клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали судової справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів судової справи оскаржувана постанова винесена 15 квітня 2026 року. Розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 . Водночас ОСОБА_1 був сповіщений про розгляд справи шляхом направлення йому SMS-повідомлення про дату та час розгляду справи. Довідка про доставку зазначеного SMS-повідомлення наявна в матеріалах провадження (а.п.74).

Враховуючи, що оскаржена постанова винесена судом 15 квітня 2026 року, строк на апеляційне оскарження спливав 27 квітня 2026 року.

14 липня 2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову.

Що стосується постанови від 05 червня 2026 року, то чинними положеннями КУпАП можливість її оскарження в апеляційному порядку не передбачено. За наведеного клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження в цій частині є безпідставним.

Що стосується доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, то суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними.

Так, відповідно до ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження може бути поновлено за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу.

В той же час поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише у випадку наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального права під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак, користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

На переконання суду апеляційної інстанції апелянтом в клопотанні не доведено існування поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Так, відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_1 був обізнаний про наявність стосовно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення, що підтверджується його підписами у протоколі про адміністративне правопорушення.

Надалі ОСОБА_1 було належним чином сповіщено про дату та час розгляду справи, розгляд якої було призначено на 15 квітня 2026 року.

Дійсно, згідно з долученою ОСОБА_1 довідкою командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 08 квітня 2026 по 17 квітня 2026 року виконував бойові завдання, вів активні бойові дії у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 з метою відсічі збройної агресії російської федерації, захисту Батьківщини, територіальної цілісності України.

Водночас, клопотання ОСОБА_1 та долучені до нього матеріали не містять жодних відомостей щодо наявності поважних причин, які майже протягом трьох місяців після 17 квітня 2026 року, перешкоджали ОСОБА_1 , який був обізнаний про розгляд справи, звернутись з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції.

За таких обставин ОСОБА_1 , будучи обізнаним про факт розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, а також дату та час такого розгляду, мав можливість в тому числі після 17 квітня 2026 року, в межах строку на апеляційне оскарження, у термін до 27 квітня 2026 року своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, чи в найкоротший строк після закінчення такого строку.

Факт отримання ОСОБА_1 копії постанови та її оскарження майже через три місяці після винесення не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та свідчить лише про тривалу починаючи з 18 квітня 2026 року до 10 липня 2026 року пасивну поведінку, особи яка притягається до адміністративної відповідальності в частині реалізації власних прав.

Твердження ОСОБА_1 про те, що суд не повідомив його про розгляд справи, спростовуються наявними в матеріалах справи відомостями про сповіщення ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_1 про те, що суд здійснив розгляд його справи у стислі строки, а саме протягом семи днів після надходження до суду матеріалів провадження, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч.2 ст.277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-15 КУпАП розглядаються протягом доби.

Враховуючи вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 не містить відомостей про існування обставин, що об`єктивно не залежали від волі ОСОБА_1 та перешкодили йому вчасно чи в найкоротший строк реалізувати право на апеляційне оскарження.

Інших причин, які б свідчили про поважність пропуску встановленого законом строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що апелянт в клопотанні не навів поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та не довів існування таких обставин, в поновленні строку апеляційного оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги з вищевказаних підстав не перешкоджає повторній подачі апеляційної скарги із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2026 року за ч.2 ст.172-15 КУпАП та постанови Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 червня 2026 року про виправлення описки.

Апеляційну скаргу разом із доданими матеріалами повернути апелянту.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.І. Коровайко