Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №592/8512/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/8512/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В.

Номер провадження 33/816/1432/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В., за участю секретаря – Кислої Ю.М., в присутності захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Жалковського В.Ю., представника потерпілого –адвоката Юшкевич Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 липня 2026 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,-

У С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 липня 2026 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, за те, що він

18.05.2026 о 11:40 в м. Суми по вул. Ярослава Мудрого, буд.32, здійснюючи рух заднім ходом на транспортному засобі Greetwall, номерний знак НОМЕР_2 , з паркувального місця, не переконався у безпечності свого маневру та допустив зіткнення з автомобілем Mercedes, номерний знак НОМЕР_3 , під керування ОСОБА_3 , яка рухалась позаду головною дорогою. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.9, 2.3.б Правил дорожнього руху.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат Жалковський В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 липня 2026 року, провадження по справі закрити та винести окрему постанову, якою спрямувати матеріли до Управління патрульної поліції для вирішення питання про притягнення водія іншого транспортного засобу- учасника ДТП, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції невірно врахував наявність у діях ОСОБА_2 вини, вказавши у постанові, що його вина підтверджується доказами. Пояснення потерпілої, які були надані в судовому засіданні, були перекручені судом. Зазначав, що суд першої інстанції не лише не надав належної оцінки доводам сторони захисту, а й фактично підмінив позицію захисту іншим правовим твердженням. Таке викладення позиції свідчить про неповне з`ясування судом обставин справи, неврахування істотних доводів сторони захисту і неправильне застосування норм матеріального права. Судом не було враховано наявність в діях водійки іншого транспортного засобу порушень ПДР, встановлених висновком експерта і проігноровано посилання сторони захисту на необхідність реагування на встановлені під час розгляду справи порушення. Оскільки матеріали справи, фактичні обставини та висновок судової автотехнічної експертизи свідчать про те, що аварійна ситуація було створена діями водійки транспортного засобу Mercedes, яка мала технічну можливість запобігти зіткненню, але не застосувала своєчасного гальмування, то в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши захисника Жалковського В.Ю., який підтримав подану апеляційну скаргу, представника потерпілого – Юшкевич Є.Ю., яка заперечувала щодо поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень п.п. 10.9, 2.3.б, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

З оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення була встановлена судом із врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668975 від 18.05.2026, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення;

- схемою місця ДТП, яка сталася 18.05.2026 об 11:40 в м. Суми на вул. Ярослава Мудрого, 32, з фіксуванням місця ДТП, стану дорожнього покриття та зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів;

- висновком судового експерта № 239 від 10.07.2026;

-поясненнями потерпілої, наданими в судовому засіданні та письмовими поясненнями ОСОБА_2 .

При цьому, суд не погоджується з позицією захисника, що судом першої інстанції було невірно відображено та перекручено свідчення потерпілої ОСОБА_3 , які було надано нею в судовому засіданні. Так, при підготовці до апеляційного розгляду, судом апеляційної інстанції було досліджено аудіо-відеозапис судового засідання від 03.07.2026, під час якого потерпіла надавала свідчення. Судом першої інстанції було достатньо точно та інформативно відображено ті пояснення, які вона надала в судовому засіданні. Так, потерпіла зазначила, що рухалась зі швидкістю менше ніж 50 км/год, приблизно 35-40 км/год, а не 50 км/год, як про це зазначає захисник в апеляційній скарзі. Той факт, що суд першої інстанції не зазначив, що габаритний транспортний засіб ( як пізніше з`ясувалось транспортний засіб Greetwall , під керуванням ОСОБА_2 ) рухався впродовж 5 сек суттєво не впливає на суть її пояснень. Будь-яких істотних розбіжностей чи неточностей між її поясненнями і тим, як вони були викладені у постанові, не має.

До того ж, захисником зазначалось, що суд першої інстанції не лише не надав належної оцінки доводам сторони захисту, а й фактично підмінив позицію іншим правовим твердженням і що таке викладення позиції свідчить про неповне з`ясування судом обставин справи, неврахування істотних доводів сторони захисту і неправильне застосування норм матеріального права.

На вказане твердження апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції виклав у постанові всі докази, на які посилався при прийнятті такого рішення, проаналізував їх як окремо, так і в сукупності між собою, зазначивши при цьому, чому він відхиляє доводи сторони захисту. Всі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону. За таких обставин, стверджувати про неповноту судового розгляду чи підміну тверджень сторони захисту не має підстав.

Апелянт також зазначав, що судом першої інстанції не було враховано наявність в діях водійки іншого транспортного засобу порушень ПДР, встановлених висновком експерта і ігнорування місцевим судом повідомлення сторони захисту щодо необхідності реагування на встановлені під час розгляду справи порушення.

Апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, який зазначив, що предметом даного судового розгляду є виключно протокол , складений відносно ОСОБА_2 щодо порушень ним відповідних ПДР.

Так, у висновку експерта №239 від 10.07.2026 дійсно зазначено, що з технічної точки зору в діях водія автомобіля «Мерседес» (транспортний засіб потерпілої) вбачається невідповідність вимогам п.12.3, 2.3б ПДР, з яких невідповідність вимогам п.12.3 ПДР знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В той же час, вказаним висновком також встановлено, що в діях водія автомобіля Greetwall (транспортний засіб ОСОБА_2 ) вбачається невідповідність вимогам п.10.1, п.10.9 ПДР, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому наявність вини в ДТП одного з її учасників жодним чином не означає автоматично відсутність такої вини й у діях іншого учасника ДТП.

Щодо винесення окремої постанови щодо спрямування до УПП в Сумської області матеріалів для вирішення питання притягнення водійки транспортного засобу «Мерседес» до адміністративної відповідальності, апеляційний суд зазначає, що судовий розгляд в рамках справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності проводиться виключно стосовно особи, якій висунуте обвинувачення.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має право робити висновки щодо наявності чи відсутності вини виключно щодо особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та в межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення, та водночас позбавлений можливості робити висновок з даного приводу щодо іншої особи.

Суд не вправі ухвалювати рішення щодо обставин, які особі не ставились в провину, і від яких особа не захищалась.

Таким чином, вищевикладена сукупність доказів доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 , будучи водієм транспортного засобу, здійснюючи маневр заднім ходом, мав переконатись в безпечності свого маневру, проте в даній ситуації цього не зробив.

Досліджені та перевірені судом першої інстанції обставини свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Отже, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 липня 2026 року, якою ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Жалковського Володимира Юрійовича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.