Окрема думка від 09 серпня 2026 р. у справі №592/11855/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/11855/26 Головуючий у І-й інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-сс/816/504/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

С У М С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

ОКРЕМА ДУМКА

судді Сумського апеляційного суду

ОСОБА_3

у справі № 592/11855/26,

провадження №11-сс/816/504/26

10.08.2026 колегією суддів Сумського апеляційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 розглянуто апеляційну скаргу представника власника майна – адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.07.2026 про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.07.2026 задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, накладено арешт на вилучений 07.07.2026 в ході огляду місця події у громадянина королівства Нідерланди де ОСОБА_6 мобільний телефон SAMSUNG GALAXY А5456 imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , поміщений до спец-пакету № NPU 6013503.

Слідча суддя дійшла висновку, що матеріалами клопотання доведено, що вилучений під час проведення огляду місця 07.07.2026 мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, наявні підстави для застосування ініційованого слідчим заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого майна задля запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

За результатами апеляційного розгляду, апеляційну скаргу захисника задоволено частково, скасовано ухвалу слідчого судді та постановлено нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

Підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого стало те, що матеріали клопотання не містять належного обґрунтування того, яка саме норма закону надавала працівникам правоохоронних органів за встановлених обставин, в тому числі й в межах спеціальної операції «Мігрант», право вимагати від особи розблокувати особистий мобільний телефон та тим самим отримати фактичну можливість доступу до його приватного інформаційного вмісту.

Первісна дія, внаслідок якої державний орган отримав фактичний доступ до телефону ОСОБА_7 , не мала належно доведеної правової підстави.

Після отримання телефона працівники правоохоронних органів вийшли за межі тієї інформації, яку вони вважали необхідним перевірити та самостійно відкрили приватну переписку у Telegram, виявивши там відеозаписи порнографічного характеру, ймовірно за участі неповнолітніх. Саме після виявлення зазначених відомостей було залучено працівників поліції та вилучено мобільний телефон, після чого було відкрито кримінальне провадження.

Отже, правоохоронні органи фактично отримали доступ до приватної кореспонденції особи без її згоди, без попереднього судового контролю та без наявності передбаченої законом підстави для такого втручання.

Тому інформація, яка стала підставою для подальшого вилучення телефона ОСОБА_7 , була отримана внаслідок незаконного втручання правоохоронних органів у приватне життя особи.

За таких обставин, не можна застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна для легалізації результатів втручання, здійсненого поза встановленою законом процедурою та без належного судового контролю, оскільки це є несумісним із принципом верховенства права, гарантіями приватного життя та обов`язком держави забезпечувати ефективний судовий контроль за втручанням у права людини.

Накладення арешту на мобільний телефон не може бути визнано законним та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, оскільки воно фактично закріплювало б наслідки свавільного втручання державного органу у гарантовану законом сферу приватного життя особи.

З таким рішенням колегії суддів не погоджуюсь, виходячи з наступного.

Огляд місця події 07.07.2026 проведено, як невідкладну слідчу дію, за участі захисника ОСОБА_5 під час якої вилучено мобільний телефон.

Відповідно до протоколу огляду місця події, місцем огляду була територія блокпосту, де у приміщенні на столі перебував мобільний телефон SAMSUNG GALAXY А5456 imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , в розблокованому стані. Вказаний телефон вилучено у громадянина королівства ОСОБА_8 .

У додатку «Телеграм» виявлено зміст порнографічного характеру за участі неповнолітніх.

У зауваженнях до протоколу представник власника майна ОСОБА_5 вказував про вилучення телефону без дозволу з підстав того, що особа не розуміє мови, не зазначено в якості кого перебувала особа у приміщенні блокпосту, чи роз`яснено процесуальні права, порушено право на вільне пересування.

07.07.2026 відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200600000730 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України за матеріалами правоохоронних органів.

Цього ж дня, постановою слідчого вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 214, 223, 237 КПК України огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи яка вчинила кримінальне правопорушення та мотивів його скоєння. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Частиною 3 ст. 214 КПК України передбачено, що у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).

Підставою для проведення огляду місця події слугувала інформація про наявність певних зображень у телефоні, зафіксована у певній процесуальній формі – рапорті о/у в ОВС УМП ГУНП в Сумській області Голубничого на службу102.

Доводи апеляційної скарги про те, що телефон вилучено під час прихованого обшуку спростовуються протоколом огляду місця події.

Посилання представника власника майна в апеляційній скарзі на те, що огляд мобільного телефону був пов`язаний із втручанням у приватне спілкування, тому він міг бути проведений лише на підставі ухвали слідчого судді, вважаю необґрунтованими.

Частиною 4 ст. 258 КПК України визначено такі різновиди втручання в приватне спілкування як: 1) аудіо-, відеоконтроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії як доступ до зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи, розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Наведене відповідає сталій судовій практиці Верховного Суду (постанови від 09.04.2020 у справі № 727/6578/17, від 18.09.2023 у справі № 161/5817/22, від 29.11.2023 у справі № 683/642/20).

Матеріали клопотання не містять доказів і в апеляційній скарзі захисник не вказував на те, що мобільний телефон для проведення огляду з метою проведення фільтраційних заходів на предмет зв`язків з країною агресором був отриманий примусово – без добровільної згоди власника.

У подальшому, мобільний телефон вилучено під час проведення огляду місця події у присутності адвоката ОСОБА_5 .

Представник власника майна просив визнати недопустимим доказом мобільний телефон, визнаний речовим доказом, у зв`язку з втручанням в особисте листування без дозволу іноземця і вказані ним в апеляційній скарзі обставини, є підставою перевірки судом відповідно до положень ст. 89 КПК України за наслідками судового розгляду.

Дійшовши висновку про отримання доступу до приватної кореспонденції особи без попереднього судового контролю, більшість колегії суддів не зазначила, який саме вид попереднього судового контролю, за обставин даної справи, повинен був передувати отриманню доступу до приватної кореспонденції.

Частиною 5 ст. 171 КПК України на слідчого, прокурора покладено обов`язок звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, тобто за здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні - не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Законність вимог працівників правоохоронних органів, в тому числі й в межах спеціальної операції «Мігрант», під час проїзду блокпоста в умовах дії воєнного стану, про розблокування особистого мобільного телефону підлягає перевірці під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду, а не під час розгляду клопотання про арешт майна. Про незаконність таких вимог в апеляційній скарзі не зазаначалося.

Вважаю, що посилання на рішення Європейського суду з прав людини по справі «Бенедік проти Словенії» від 24.04.2018, предметом розглядуякого була скарга про порушення права на приватне життя з підстав зберігання Інтернет-провайдером особистих даних незаконно, без судового наказу, не є релевантним у даній справі.

На мою думку, більшість колегії суддів дійшла передчасного висновку, що накладення арешту на мобільний телефон не може бути визнано законним та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, з підстав того, що фактично закріплювало б наслідки свавільного втручання державного органу у гарантовану законом сферу приватного життя особи.

Ухвала слідчого судді про застосування заходу забезпечення кримінального провадження постановлена з дотриманням вимог ч. 3 ст. 132, ст. 170, 171 та 173 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідча суддя врахувала правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведені обставини, на мою думку, відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми.

Суддя ОСОБА_3

10.08.2026