Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №742/3669/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/609/26

Єдиний унікальний № 742/3669/26

ВИРОК

іменем України

11 серпня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки Чернігівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270330000441 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської обл., громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зі слів працюючого неофіційно, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369, ч.1 ст. 382 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.08.2025 в справі №742/2546/25 (провадження №3/742/989/25), що набрала законної сили 15.08.2025, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП, ч.5 ст. 121 КУпАП та згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу та постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.05.2026 в справі №742/1823/26 (провадження №3/742/452/26), що набрала законної сили 26.05.2026, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомленим з ними з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, керуючись прямим умислом на невиконання вищенаведених рішеннях суду, керував транспортним засобом.

Так, 25.06.2026 о 12 годині 24 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Прилуки, Чернігівської області рухався проїжджою частиною вул. Січових Стрільців до місця свого фактичного проживання за кермом мопеду без розпізнавальних знаків, щодо марки та моделі та без номерного знаку, будучи позбавленим права керування транспортним засобом відповідно до постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.08.2025 в справі №742/2546/25 (провадження №3/742/989/25), що набрала законної сили 15.08.2025 та постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.05.2026 в справі №742/1823/26 (провадження №3/742/452/26), що набрала законної сили 26.05.2026 був зупинений поліцейським Прилуцького РВП поблизу будинку за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Січових Стрільців, буд.19, чим вчинив умисне невиконання вищезазначених постанов суду, що набрали законної сили.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Крім того, встановлено, що відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади.

Наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №417 о/с від 25.08.2023 ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора ВРПП Прилуцького РВП Головного управління поліції у Чернігівській області, наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №332 о/с від 30.09.2021 ОСОБА_6 призначено на посаду поліцейського ВРПП Прилуцького РВП Головного управління поліції у Чернігівській області, наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №188 о/с від 01.05.2023 ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора ВРПП Прилуцького РВП Головного управління поліції у Чернігівській області.

У відповідності до посадової інструкції інспектора та поліцейського ВРПП Прилуцького РВП їх завданнями, обов`язками та повноваженнями, серед іншого є: сприяння дотриманню правил громадського порядку, перешкоджання антигромадським та злочинним діям громадян, своєчасне реагування на всі звернення та повідомлення про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або подій, взаємодія з іншими структурними підрозділами відділу, відділеннями поліції, що беруть участь у забезпеченні публічної безпеки та порядку, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, складає у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснює, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, інспектор ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 , інспектор ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 та поліцейський ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , є представниками влади та службовими особами правоохоронного органу наділеного владними повноваженнями.

25.06.2026, близько 12 години 24 хвилин, інспектором ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 , інспектором ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 та поліцейським ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні з патрулювання вулиць в м. Прилуки Чернігівської області, перебуваючи поблизу будинку, що розташовується за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Січових Стрільців, б. 19, де поліцейськими зупинено транспортний засіб - мопед без розпізнавальних знаків, щодо марки та моделі та без номерного знаку, під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який допустив порушення вимог правил дорожнього руху, а саме: порушив правила користування мотошоломами, тобто керував мопедом за відсутності мотошолома, тим самим порушив вимоги ч.5 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_4 повідомлено про намір винесення постанови відносно нього за ч.5 ст.121 КУпАП а також порушив вимоги ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права за рішенням суду.

У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 усвідомлюючи, що стосовно нього буде винесено постанови про адміністративні правопорушення за ч.5 ст.121 КУПАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на уникнення адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, 25.06.2026 близько 12 год. 25 хв. під час спілкування з поліцейськими Прилуцького РВП висловив пропозицію надання неправомірної вигоди поліцейським в сумі 200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу долара США щодо гривні становить 8 973,70 грн. з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, за невинесення відносно нього адміністративних постанов за ч.5 ст. 121 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, невчинення поліцейськими з використанням наданих їм службових повноважень дій щодо винесення адміністративних постанов за ч.5 ст. 121 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП на що отримав відмову.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред`явлених обвинуваченнях визнав повністю, фактичних обставин кримінальних проваджень не оспорює, детально давши у суді показання по факту кримінальних правопорушень. Щиро кається у скоєному, шкодує про вчинене та просить суд суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого. Зміст цих обставин вірно розуміється обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не добуто.

Сукупністю добутих у судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доказаною, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, та за ч.1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, і при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України: є за ч.1 ст. 382 КК України та ч.1 ст. 369 КК України нетяжкими злочинами, вчинив їх умисно, особу винного та його позицію до вчиненого, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зі слів працюючого неофіційно, який за місцем проживання характеризується посередньо, згідно довідки КНП «Чернігівська обласна неврологічна лікарня» від 26.06.2026 за №311, на обліку не перебуває і за медичною допомогою не звертався, згідно довідки КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» за №181, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, раніше не судимого, наявність обставини, що пом`якшує його покарання, та відсутності обставин, що обтяжують таке, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень за ч.1 ст.382, ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу у межах санкцій даних статей, та за правилами ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, а саме призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу на користь держави.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про розстрочення сплати штрафу, мотивуючи великим розміром штрафу та фінансовою неможливістю одразу оплатити всю суму. Але запевнив, що має намір продовжувати працювати і сплачувати призначений судом штраф.

Частиною 4 ст.53 КК України передбачено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Суд, вважає за можливе розстрочити обвинуваченому суму штрафу в розмірі 51 000 грн. на 6 місяців.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні, відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 в ході досудового розслідування та в ході судового розгляду, не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.349,370-371,374КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. в користь держави;

- за ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. в користь держави.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. в користь держави.

На підставі ч.4 ст.53 КПК України розстрочити ОСОБА_4 виплату суми штрафу рівними частинами на 6 (шість) місяців по 8500 грн. до 30 числа кожного місяця. Обчислювати цей строк починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому вирок набере законної сили.

Попередити ОСОБА_4 , що у відповідності до положень ч.5 ст.26 КВК України, що у разі не сплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчоїслужби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:

- електронний носій інформації диск DVD –R з відеозаписами з боді камери працівників поліції- залишити в матеріалах кримінального провадження;

- нагрудну боді – камеру М505-залишити в користуванні працівників Прилуцького РВП.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9