Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №296/5580/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/35/26

Єдиний унікальний № 296/5580/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Прилуки адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2026 о 17 год. 24 хв. Інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області капітаном поліції Бойком О.С. винесено постанову серії ЕНА №7097763, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за частиною першою статті 126 КУпАП. Позивач з вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови 27.04.2026 о 16 год. 02 хв. у м. Житомирі по вул. Володимира Гнатюка (Толстого) він керував автомобілем PEUGEOT LANDTREK, державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного поліса цивільної відповідальності наземних засобів, чим порушив вимоги пункту 2.1 «г» Правил дорожнього руху України. Водночас позивач посилається на положення статті 235-1 КУпАП, відповідно до якої Військовій інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, вчинені водіями — військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів під час керування ними транспортними засобами Збройних Сил України. При цьому, як зазначає позивач, положеннями статті 235-1 КУпАП до компетенції Військової інспекції безпеки дорожнього руху віднесено, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 КУпАП, щодо водіїв військових транспортних засобів - військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, під час керування ними транспортними засобами Збройних Сил України та лише під час виконання ними службових обов`язків. Позивач зазначає, що є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, що підтверджується копією військового квитка та посвідченням ветерана війни - учасника бойових дій. Крім того, відповідно до копії дорожнього листа №904 автомобіль PEUGEOT LANDTREK, державний номерний знак НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 під керуванням водія рядового ОСОБА_1 був відряджений 27.04.2026 до м. Житомира. З наведеного, на думку позивача, слідує, що керування ним транспортним засобом PEUGEO TLANDTREK, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалося у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Таким чином, позивач вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, здійснено органом Національної поліції з порушенням порядку підвідомчості, визначеного статтями 222, 235-1 КУпАП, та неуповноваженим на це органом. З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову серії ЕНА №7097763 про притягнення його до адміністративноївідповідальності, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 01.06.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягненн до адміністративної відповідальності передано за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 визначено головуючого суддю Фетісову Н.В.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , призначено судове засідання на 07.08.2026.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Згідно письмової заяви, яка надійшла на адресу суду, просив розгляд справи проводити без його участі у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби та неможливістю прибути в судове засідання особисто.

Крім того, на адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника військової частини НОМЕР_2 , згідно якої надано заяву від ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутністю у зв`язку з проходженням військової служби. Вважає, що надані докази безсумнівно вказують на протиправність дій суб`єкта владних повноважень і є підставою для задоволення позову. Разом з тим, покладається на розсуд суду. Направлення клопотання про розгляд справи без його участі доручає командуванню в/ч НОМЕР_2 через Е-суд.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив з приводу заявленого позову. Просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві.

Згідно письмового відзиву зазначають, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними, спростовуються нормами чинного законодавства та не підлягають задоволенню. Згідно з постановою серії ЕНА №7097763 від 27.04.2026, винесеною інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Бойком О.С., на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 27.04.2026 за адресою: м. Житомир, вул. Володимира Гнатюка, 24, ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, керував транспортним засобом PEUGEOT LANDTREK (номерний знак НОМЕР_3 ) без чинного поліса обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов?язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив підпункт 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП. 27.04.2026 о 16:25 у м. Житомирі по вул. Святослава Ріхтера, 64 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля PEUGEOT LANDTREK (номерний знак НОМЕР_3 ) під керуванням Позивача - ОСОБА_1 та автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT (номерний знак НОМЕР_4 ) під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується роздруківкою інформаційного витягу протоколу ЕПР1 №651342 від 27.04.2026 з ІПНП «АРМОР» та схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, які додаються до цього відзиву. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону України «Прообов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX, який набрав чинності 01.01.2025, перевірка наявності чинних договорів обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди. Під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди та перевірки наявності полісів обов?язкового страхування у її учасників було встановлено, що у водія автомобіля PEUGEOT LANDTREK (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 - відсутній чинний поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо зазначеного транспортного засобу. Факт відсутності станом на 27.04.2026 чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо автомобіля PEUGEOT LANDTREK (номерний знак НОМЕР_3 ) підтверджується роздруківкою із сервісу перевірки чинності внутрішнього договору страхування, розміщеного на офіційному вебсайті МТСБУ, яка додається до цього відзиву. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Отже, вимоги зазначеної норми поширюються на всі транспортні засоби незалежно від форми власності, у тому числі ті, що належать Міністерству оборони України, військовим частинам або іншим військовим формуванням. Якщо такі транспортні засоби беруть участь у дорожньому русі, вони повинні бути забезпечені чинним договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Враховуючи встановлений факт відсутності чинного поліса обов?язкового страхування, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, поліцейський правомірно здійснив розгляд справи та виніс постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вказаною статтею. Доводи Позивача про те, що у зв?язку з проходженням ним військової служби та керуванням транспортним засобом, який належить військовій частині, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, мав здійснюватися військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права таспростовуються таким. Матеріалами справи підтверджується, що Позивач є військовослужбовцем, призваним на військову службу за мобілізацією, що підтверджується копією його військового квитка. Також встановлено, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він керував транспортним засобом PEUGEOT LANDTREK (номерний знак НОМЕР_3 ), який перебуває на балансі військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до частини першої статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов?язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Разом із тим цією ж нормою прямо передбачено, що за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Таким чином, сам факт проходження Позивачем військової служби не звільняє його від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та не виключає повноважень органів Національної поліції щодо розгляду справ про такі адміністративні правопорушення. Крім того, відповідно до частини третьої статті 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань військовослужбовцями строкової служби - штраф як адміністративне стягнення не застосовується, а матеріали справи передаються відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Наведена норма є спеціальною та поширюється виключно на військовослужбовців строкової військової служби, що прямо випливає з її змісту. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що Позивач проходить військову службу за мобілізацією, а не строкову військову службу, дія частини третьої статті 15 КУпАП на нього не поширюється.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, 07.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в нійдокази в їхсукупності, приходить до наступнихвисновків.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на територіїУкраїни, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.

Так, за правилами п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями пп.2.1. «ґ» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

У відповідності до ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка немає при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцятип`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Положеннями ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержаннязаконів, зміцненнязаконності.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом наданнядоказів.

Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до принципу презумпції невинності обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Положеннями п.21.2 ст.21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004р. за №1961-IV чітко визначено, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Отже, що стосується вимоги пред`явлення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то приписи ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначають, що контроль за його наявністю здійснюється у двох випадках: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху; при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.10.2019р. у справі за №161/7068/16-а та від 15.03.2019р. у справі за №686/11314/17.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи під час судового розгляду, під час винесення оскаржуваної постанови – 27.04.2026 були оформлені матеріали дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, яка здійснила зіткнення з тз.PEUGEOT LANDTREK (номерний знак НОМЕР_3 ). При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент зупинки поліцейськими позивач виконував службові обов`язки військової служби, є військовослужбовцем, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , є учасником бойових дій. В момент складання постанови вінвідповідно до копії дорожнього листа №904 на автомобілі PEUGEOT LANDTREK, державний номерний знак НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 був відряджений 27.04.2026 до м. Житомира.

Положення ч.4 ст. 15 КУпАП передбачають, що при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративнестягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Приписами ч.1 ст.235-1 КУпАП визначено, що військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п`ятоюстатті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що адміністративна відповідальність військовослужбовців настає за порушення, які не стосуються службової діяльності, а дисциплінарна відповідальність за порушення, пов`язані з виконаннямслужбовихобов`язків.

Положення ст.26 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» закріплюють, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Тобто, очевидно, що відповідно до закону вид правопорушення, яке вчинив військовослужбовець, впливає на вид відповідальності, що застосовується до нього.

Дійсно, приписами ст.15 КУпАП встановлено особливості відповідальності військовослужбовців.

Зокрема, відповідно до ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальнихпідставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту – військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.

Аналізуючи вищевказані норми права, суд зазначає, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців строкової служби. При цьому, інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Отже, суд звертає увагу на те, що в матеріалах взагалі відсутні будь-які докази про те, що позивач є сааме військовослужбовцем строкової служби. Окрім того, аналізуючи матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позивач є саме військовослужбовцем за мобілізацією.

Передбачена в ст.15 КупАП заміна адміністративної відповідальності для військовослужбовців, пояснюється особливістю служби в Збройних силах України, інших військових формуваннях, а отже і специфікою юридичної відповідальності за порушення правових норм.

При цьому, у питанні про дисциплінарну відповідальність військовослужбовців має місце військовий дисциплінарний проступок. Тобто, на відміну від адміністративної відповідальності, дисциплінарна відповідальність пов`язана із порушенням військової дисципліни. Її визначення дається у ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а саме: військова дисципліна це «бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України».

Враховуючи такі положення чинного законодавства, можна вважати, що важливим при визначенні виду правопорушення та виду відповідальності є те, в чому проявились протиправні дії військовослужбовця, оскільки, порушення норм, що регулюють суспільні відносини, які не відносяться до військово-службових, не є підставою для застосування до винного дисциплінарного стягнення.

Тобто, єдиною підставою притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності є вчинення ними адміністративного правопорушення, а підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок або адміністративне правопорушення у передбачених випадках.

Отже, суд вважає, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню з підстав того, що позивач є військовослужбовцем та під час вчинення адміністративного правопорушення керував військовим транспортним засобом, а тому адміністративна відповідальність у вигляді штрафу була застосована неправомірно, а оскаржувана постанова прийнята неуповноваженою на те особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №953/7533/24 та постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №521/16704/25.

У контексті оцінки доводів представника відповідача, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА