Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №750/8407/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8407/26

Провадження № 3/750/2457/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Косенко О.Д., при секретарі Суконовій В.М. за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2026 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , учинила домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в стусанах, штовханнях та ляпасах; ображала нецензурною лайкою, чим завдала їй фізичного болю та психологічних страждань унаслідок чого завдала шкоди фізичному та психологічному здоров`ю матері.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 850461 від 21.07.2026, складеного інспектором взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенантом поліції Силенка Е.С. у присутності потерпілої ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Протокол засвідчений підписом від імені ОСОБА_1 та містить інформацію про відмову від письмового пояснення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала свою провину та щиро каялася. Зазначила, що дійсно була у стані алкогольного сп`яніння, унаслідок чого розпочалася сварка та нецензурна лайка.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими доказами.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173 КУпАП.

Зокрема, ОСОБА_1 визнала вину у судовому засіданні, крім того, її вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 850461 від 21.07.2026; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими працівнику поліції 21.07.2026 щодо обставин вчинення правопорушення, копією рапорта про отримання повідомлення від ОСОБА_1 щодо вчинення стосовно неї домашнього насильства.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не спростовані, порушень вимог законодавства при його складенні, що унеможливлювали б урахування протоколу як належного, допустимого і достовірного доказу, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 є неповнолітною особою, що згідно положення ст. 34 КУпАП є обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні щиро каялася, що відповідно до цієї ж статті є пом`якшуючою обставиною.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , суд враховує вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується поясненнями потерпілої та не заперечується особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Статтею 13 КУпАП передбачено що, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Статтею 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих обставини, суд доходить висновку про необхідність застосувати до правопорушника такий засіб впливу як попередження.

Керуючись ст.13, ст.24-1, ст.40-1, ст.283, ст.284 КУпАП, на підставі ч.1 ст.172-3, КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнати винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до неї такий засіб впливу як попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя О.Д. Косенко