Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №650/4426/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4426/26

провадження № 2-о/650/147/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити факти належності йому військового квитка серії НОМЕР_1 від 05 квітня 1984 року, заповненого на ім`я « ОСОБА_2 », та трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 21 січня 1987 року на ім`я « ОСОБА_1 ».

Заяву обґрунтовано тим, що 10 червня 2026 року заявник звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 134550039615 від 17 червня 2026 року у призначенні пенсії відмовлено. До загального страхового стажу, зокрема, не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , оскільки на її титульній сторінці міститься виправлення в даті народження, яке не завірено належним чином.

Заявник зазначає, що трудова книжка належить саме йому. На її титульній сторінці прізвище, ім`я та по батькові записані російською мовою як « ОСОБА_1 », а датою народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ці відомості узгоджуються з даними його свідоцтва про народження, паспорта, картки платника податків, військового квитка та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Розбіжність між написанням прізвища « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » виникла внаслідок відтворення прізвища українською мовою.

Установлення факту належності трудової книжки необхідне заявнику для подання документа до органу Пенсійного фонду України та вирішення питання про зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу при призначенні пенсії за віком.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 липня 2026 року у відкритті провадження відмовлено в частині вимоги про встановлення факту належності заявникові військового квитка серії НОМЕР_1 від 05 квітня 1984 року з огляду на пряму заборону, встановлену частиною третьою статті 315 ЦПК України. Провадження відкрито лише в частині вимоги про встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 21 січня 1987 року на ім`я « ОСОБА_1 ». Отже, предметом розгляду в цій справі є виключно належність заявникові зазначеної трудової книжки.

У судове засідання з`явився представник заявника – адвокат Сибаль Олег Богданович, який заяву у відкритій частині вимог підтримав та просив її задовольнити. Представник заінтересованої особи не з`явився; від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що заява у відкритій частині вимог підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав. Згідно з пунктом 5 частини другої цієї статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті.

За роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1 та 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи, якщо встановлюваний факт породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. При вирішенні питання про належність документа суд має з`ясувати, чи належить відповідний документ заявникові, на підставі всіх поданих ним доказів.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом чи свідоцтвом про народження, факт належності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.

У постанові від 10 червня 2020 року у справі № 347/576/18 Верховний Суд зазначив, що в судовому порядку може бути встановлено саме факт належності документа, який підтверджує трудовий стаж, якщо зазначені в ньому анкетні дані не збігаються з даними паспорта або свідоцтва про народження. Водночас установлення наявності трудового стажу та вирішення питання про призначення пенсії належить до повноважень органів Пенсійного фонду України. Такий підхід дає змогу відмежувати справу про юридичний факт від публічно-правового спору щодо рішення пенсійного органу.

За змістом статей 76, 77 та 89 ЦПК України суд оцінює належність і достатність кожного доказу окремо та взаємний зв`язок усіх доказів у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні матеріалів справи.

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Скадовським РВ УМВС України в Херсонській області 29 вересня 2006 року, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Миколаївка Скадовського району Херсонської області.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 убачається, що « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Миколаївка Скадовського району Херсонської області. Написання прізвища, імені та по батькові у свідоцтві про народження російською мовою повністю збігається з їх написанням у спірній трудовій книжці.

Трудова книжка серії НОМЕР_2 заповнена 21 січня 1987 року на ім`я « ОСОБА_1 »; на титульній сторінці датою народження вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, ім`я, по батькові, дата народження та російськомовне написання прізвища у трудовій книжці узгоджуються зі свідоцтвом про народження заявника, а дата і місце народження узгоджуються також із паспортом громадянина України.

Додатково тотожність особи підтверджується довідкою від 26 липня 2022 року № 1306-7001372451 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка містить ім`я, по батькові, дату і місце народження заявника та узгоджені з паспортом персональні дані.

Наявність на титульній сторінці трудової книжки незавіреного виправлення в даті народження сама по собі не спростовує належності документа заявникові, оскільки остаточно зазначена дата – ІНФОРМАЦІЯ_1 – збігається з датою народження у паспорті та свідоцтві про народження. Інші ідентифікаційні відомості також є узгодженими, а доказів того, що трудова книжка може належати іншій особі, матеріали справи не містять.

Розбіжність у написанні прізвища « ОСОБА_3 » у російськомовних документах та « ОСОБА_4 » у паспорті громадянина України має характер мовної транслітерації. Сукупність збіжних даних про ім`я, по батькові, дату і місце народження, час оформлення документів та інші персональні відомості дає достатні підстави для висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .

Факт, який просить установити заявник, має юридичне значення, оскільки від нього залежить можливість використання трудової книжки під час вирішення питання про призначення пенсії та зарахування періодів роботи до страхового стажу. Рішенням пенсійного органу підтверджено, що без усунення сумнівів щодо належності документа заявник не може реалізувати відповідне право в позасудовому порядку.

У цій справі відсутній спір про право: заявник не просить суд зарахувати конкретні періоди роботи до страхового стажу, призначити йому пенсію, скасувати рішення органу Пенсійного фонду України або зобов`язати цей орган учинити певні дії. Суд установлює лише належність заявникові трудової книжки, тоді як оцінка записів у ній та вирішення питання про пенсійне забезпечення залишаються в компетенції Пенсійного фонду України.

Таким чином, заявлена вимога відповідає умовам розгляду справ в окремому провадженні, підтверджена належними та достатніми доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 76–81, 89, 258, 259, 263–265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа – задовольнити.

Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_2 , заповнена 21 січня 1987 року на ім`я « ОСОБА_1 », належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо скаргу не подано, а в разі її подання – після завершення апеляційного перегляду, якщо рішення не скасовано.

Суддя? О.О. Сікора