Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №583/4115/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4115/26

3/583/1352/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2026 року Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєва А.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт ID № НОМЕР_1 від 20.05.2019 виданий органом 5912, працюючого різноробочим на м`ясокомбінаті, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

02.08.2026 о 17 год. 00 хв. по вул. Слобідська, 2 в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_1 у громадському місці демонстративно ходив із ножем у руках, поводився зухвало та агресивно, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом оформлення телефонограми за номером, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Такий спосіб узгоджується із правовою позицією ККС ВС у постанові від 23.01.2025 по справі № 591/4693/15 щодо можливості комунікації судом із учасником справи за допомогою засобів зв`язку, які були ним надані та зазначені у матеріалах справи.

Також у даному випадку застосовується практика Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За даних обставин, з метою дотримання вимог ст. 1, 23, 38 КУпАП розгляд справи відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суддя дійшов висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. Дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися. Обстановка вчинення є складовою об`єктивної сторони в даному правопорушенні і розуміється, як час, місце й інші умови, за яких вони відбуваються.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою для кваліфікації дій особи, як "дрібне хуліганство" необхідна наявність такого обов`язкового елементу об`єктивної сторони складу ст. 173 КУпАП як "громадське місце".

Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров`я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під`їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об`єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.

Так, згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 777885 від 02.08.2026;

-рапорт помічника чергового Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, згідно

з яким 02.08.2026 від невідомої особи, яка відмовилася надавати персональні дані, отримано повідомлення по телефону про те, що по вул. Слобідській в м. Охтирка поблизу магазину «Доміно» невідома особа веде себе агресивно. Зазначене повідомлення зареєстровано ЄО за № 11717 від 02.08.2026. Під несення служби в складі наряду ГРПП за маршрутом автопатрулювання номер 7 по вул. Слобідській 2 в м. Охтирка встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у громадському місці демонстративно ходив з ножем у руках, поводився зухвало та агресивно.

Разом з тим, необхідно зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним і достатнім доказом вини особи у вчиненні адмінстративного правопорушення. За своєю суттю протокол є процесуальним документом, у якому зафіксоване обвинувачення щодо особи у вчиненні правопорушення, а також обставини його вчинення та правова кваліфікація. Вина особи підтверджується належними доказами, що є додатками до протоколу та які поза всяким сумнівом свідчать про вину особи у вчиненні правопорушення.

Крім того, згідно з постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а рапорт працівника поліції не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, окрім рапорту та протоколу про адміністративне правопорушення, суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б надали можливість поза розумним сумнівом встановити наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додається відеозапис з бодікамери, однак зазначений відеозапис працівниками поліції до справи долучено не було. Крім того, відсутні пояснення свідків, фото чи відео з місця події, які могли б підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Враховуючи викладене вище та приймаючи остаточне рішення у справі, враховується, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи недоведеність наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та вини ОСОБА_1 , належними та допустимими доказами в їх сукупності, суд дійшов висновку про сумнівний характер наявності протиправних дій ОСОБА_1 , а всі сумніви, відповідно до правил ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, тому справа про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зважаючи на недоведеність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності «поза розумним сумнівом».

Керуючись ст. 7, ст. 173, ч.1 ст.247, 283-291 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя А.І.Савєльєва