Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №761/20515/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №761/20515/26

Суддя: Хардіна О. П.

Справа № 761/20515/26

Провадження № 3/761/4418/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Хардіна О.П., за участю: прокурора Дяченко В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Так, ОСОБА_2 , припиняючи з 31.01.2024 діяльність на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 4 полку поліції особливого призначення № 2 Головного управління Національної поліції у м. Києві, маючи спеціальне звання «сержант поліції» та будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суб?єктом згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала 02.04.2026 о 13 годині 17 хвилин шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Крім того ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 4 полку поліції особливого призначення № 2 Головного управління Національної поліції у м. Києві, маючи спеціальне звання «сержант поліції» та будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суб?єктом згідно Примітки до ст. 172-6 КУпАП, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала 03.11.2025 о 15 годині 22 хвилини шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2026 року матеріали справ про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_2 об`єднані в одне провадження.

Уважають своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнала, підтвердила обставини викладені у протоколі.

Прокурор вважає доведеним несвоєчасне без поважних причин подання 02.04.2026 о 13 годині 17 хвилин шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), та несвоєчасне, без поважних причин подання 03.11.2025 о 15 годині 22 хвилини шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, що є підставою для визнання останньої винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи, висновок прокурора, судом встановлене таке.

Так, на підставі наказу ГУНП у м. Києві від 27.09.2022 № 1521 о/с капрала поліції ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 4 полку поліції особливого призначення № 2 ГУНП у м. Києві.

Наказом ГУНП у м. Києві від 31.07.2023 № 1300 о/с ОСОБА_2 присвоєно чергове спеціальне звання «сержант поліції».

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до пункту | частини | статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов?язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Таким чином, поліцейський взводу N? 1 роти N? 4 полку поліції особливого призначення N? 2 ГУНП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_2 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону відповідно до підпункту «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та суб?єктом відповідальності відповідно до Примітки до ст. 172-6 КУпАП, і вона

зобов`язана виконувати вимоги Закону.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до наказу ГУНП у м. Києві від 29.01.2024 N? 142 о/с сержанта поліції ОСОБА_2 , поліцейського взводу N? 1 роти N? 4 полку поліції особливого призначення N? 2 ГУНП у м. Києві, звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77, 13 31.01.2024.

Відповідно до листа ГУНП у м. Києві від 02.04.2026 N? 110475-2026 ОСОБА_2 до ведення бойових дій під час дії воєнного стану не залучалась.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 закону украшни «про запобігання корупці» особи, зазначені у пункті І, підпунктах "а", "в"-"" пункту 2 частини першої статті з цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

На виконання вищезазначених вимог, поліцейський взводу N? 1 роти N? 4 полку поліції особливого призначення N? 2 ГУНП у м. Києві сержант поліції Моргун М.М.., будучи поліцейським, зобов?язана була подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) протягом 30 календарних днів з дня звільнення зі служби в поліції, тобто, не пізніше 01.03.2024.

Згідно з листом ГУНІ у м. Києві від 02.04.2026 N? 110475-2026 встановлено, що ОСОБА_2 була ознайомлена під особистий підпис з вимогами чинного антикорупційного законодавства, а саме: пам?ятка-застереження для поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП у м. Києві, які є суб?єктами декларування про дотримання окремих вимог обмежень, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи від 08.01.2024.

Проте, ОСОБА_2 , будучи суб?єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов?язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону, подала відповідну декларацію, лише 02.04.2026 о 13 годині 17 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

3 приводу несвоєчасності подання декларації ОСОБА_2 надала пояснення, в яких вказала, що причиною несвоєчасної подачі декларації стало те, що вона невірно зрозуміла вимоги Закону та 29.02.2024 подала декларацію «при звільненні», зазначивши невірний період, та відповідно інформацію станом на 2023 рік. Інших причин, які б перешкодили своєчасному поданню декларації не було. Декларацію ОСОБА_2 подала 02.04.2026.

На виконання вищезазначених вимог, поліцейський взводу N? 1 роти N? 4 полку поліції особливого призначення N? 2 ГУНП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_2 , будучи поліцейським, зобов?язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024.

Згідно з листом ГУНП у м. Києві від 02.04.2026 N? 110475-2026 встановлено, що ОСОБА_2 була ознайомлена під особистий підпис з вимогами чинного антикорупційного законодавства, а саме: зобов?язання для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб?єктами декларування про дотримання окремих вимог обмежень, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» при прийнятті на службу від 03.09.2021.

Проте, ОСОБА_2 , будучи суб?єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов?язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону, подала відповідну декларацію, лише 03.11.2025 о 15 годині 22 хвилини, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення, наказами ГУНП у м. Києві про призначення на посаду, присвоєння спеціального звання та звільнення зі служби, листами ГУНП у м. Києві, відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , а також іншими матеріалами справи.

Зазначені докази є належними, допустимими, взаємоузгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та в своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 , будучи суб`єктом декларування, без поважних причин не виконала обов`язок щодо своєчасного подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також щорічної декларації за 2023 рік у строки, визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 була належним чином ознайомлена під особистий підпис із вимогами антикорупційного законодавства як під час проходження служби, так і при звільненні, зокрема щодо обов`язку та строків подання відповідних декларацій. Також встановлено, що до виконання бойових завдань під час дії воєнного стану вона не залучалась, а будь-яких інших об`єктивних та непереборних обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання декларацій, матеріали справи не містять, і самою ОСОБА_2 не наведено.

Визнання ОСОБА_2 своєї вини у судовому засіданні узгоджується з письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, та додатково підтверджує встановлені судом обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у несвоєчасному без поважних причин поданні декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та щорічної декларації за 2023 рік повністю доведена належними і допустимими доказами.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_2 , суд виходить з того, що вони виразилися у несвоєчасному без поважних причин поданні декларацій особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто містять склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, дані про особу правопорушниці, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_2 , суд визнає щире визнання вини. Обставин, що відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2026 матеріали справ були об`єднані в одне провадження, а ОСОБА_2 одночасно вчинила два адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена однією і тією ж нормою закону, суд відповідно до вимог частини другої статті 36 КУпАП вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яка в даному випадку є однаковою.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 172-6 КУпАП є необхідним і достатнім для її виховання в дусі додержання вимог закону та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-36, 284, ч.1 ст.172-6 КУпАП, ст.1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2-7 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя О.П. Хардіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua