Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №160/33387/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/33387/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 25.06.2025 №441-к про оголошення догани начальнику управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.3 розділу II, пункту 3.13 розділу III Методичних рекомендацій щодо оформлення сертифіката здоров?я при експорті харчових продуктів нетваринного походження та пункту 9 додатку 7 до наказу Головного управління від 14.02.2024 року Nє52-ОД «Про затвердження інформаційних довідок для суб?єктів звернень щодо організації та проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області погоджувальних та реєстраційних процедур».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ прийнято протиправно, оскільки обставини, викладені в поданні дисциплінарної комісії, на підставі якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не ґрунтується на нормах права, викладена в поданні інформація є викривленою та такою, що не відповідає дійсним обставинам виконання службових повноважень з видачі Сертифікатів здоров`я. Крім того, позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваного наказу, керівником Головного управління взагалі не була звернута увага на пояснення позивача та докази, які були додані до дисциплінарного провадження на підтвердження належного виконання позивачем своїх посадових обов`язків, в чому вбачаються ознаки упередженості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, наказом начальника Головного управління від 01.05.2025 №234-К порушено дисциплінарне провадження стосовно Позивача. Під час розгляду дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що численні порушення, встановлені під час аудиту знайшли своє підтвердження та в діях Позивача наявний склад дисциплінарного правопорушення - неналежного виконання посадових обов?язків. Всупереч положенням наказу від 14.02.2024 Nє 52-ОД та Методичних рекомендацій в інформаційних довідках, які надавались заявниками, була відсутня інформація про ідентифікацію транспорту та в деяких, номерів та виду комерційних документів, проте, Сертифікати здоров?я були видані. Стосовно тверджень Позивача про неможливість відмови у видачі сертифікату здоров?я через недоліки перелічені вище, необхідно звернути увагу суду, що видача сертифікату здоров?я є адміністративною процедурою, тобто визначеним законом порядком розгляду та вирішення справи, що врегульована Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 Nє 2073-IX, стаття 43 якого передбачає можливість прийняття рішення про залишення заяви (у цьому випадку звернення) без руху у разі якщо заяву (звернення) подано з порушенням встановлених законодавством вимог. Твердження про те, що Позивач, як керівник управління не мала повноважень вимагати від заявника виправлення недоліків заяв та про те, що відповідальність за технічне заповнення сертифікату здоров?я лежить на виконавцях нижчого рівня є безпідставними, оскільки до посадових обов?язків начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління відноситься контроль, зокрема, за видачею міжнародних сертифікатів (ветеринарних, санітарних, сертифікатів здоров?я), а під терміном «контроль» розуміється саме процес перевірки у вигляді порівняння із встановленими процедурами порядками з метою виявлення відхилень та/або недоліків, зокрема, недоліків документів, на підставі яких оформлювались сертифікати здоров?я. Щодо процедури видачі сертифіката здоров?я, то вона прописана у Методичних рекомендаціях щодо оформлення сертифіката здоров?я при експорті харчових продуктів нетваринного походження, оприлюднених на офіційному сайті Держпродспоживслужби, відповідно до вимог закону. Наказами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 21.01.2022 Nє 22-ОД, від 19.01.2023 Nє 13-ОД та від 14.02.2024 Nє 52-ОД затверджено інформаційні та технологічні картки адміністративних послуг, які надає Головне управління, зокрема і Сертифіката здоров?я. Так, відповідно до змісту вказаних наказів, а саме, інформаційної та технологічної карток, в разі подання заявником неповного переліку документів, необхідних для отримання сертифікату здоров?я, або їх невідповідності встановленим вимогам, у видачі сертифіката здоров?я слід відмовити. Що узгоджується з положеннями Методичних рекомендацій. Отже, висновки Позивача про те, що Методичні рекомендації та наказ від 14.02.2024 Nє 52-ОД мають рекомендаційний, а не обов?язковий характер та порушення цих нормативних актів не може слугувати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є необгрунтованими.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено. Щодо безпідставності доводів відповідача про порушення позивачкою вимог пункту 9 додатку 7 до наказу Nє 52-од та методичних рекомендацій. Позивачці інкримінується прийняття інформаційної довідки без зазначення ідентифікації транспорту та номерів комерційних документів, а також прийняття копій документів, завірених печаткою виробника (ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат»), а не заявника. Зазначені твердження Відповідача є хибними, ґрунтуються на вибірковому тлумаченні власних розпорядчих актів та свідчать про надмірний формалізм, який не враховує правову природу дозвільної процедури. Відповідач посилається на п. 9 Додатку 7 до Наказу Nє 52-ОД, який описує вимоги до документів. Проте Відповідач ігнорує пункт 13 цього ж Додатку, який встановлює імперативний та вичерпний перелік підстав для відмови у видачі сертифікату здоров`я. Відповідно до п. 13 Додатку 7, підставами для відмови є: Подання неповного пакета документів, Виявлення недостовірних відомостей, Виявлення порушень законодавства у сфері безпечності. Стосовно відсутності дублювання інформації про транспорт та комерційні документи в графі інформаційної довідки, необхідно зазначити наступне: За своєю правовою природою та функціональним призначенням інформаційна довідка є похідним, узагальнюючим документом, який формується заявником для зручності первинної обробки даних. Вона не існує окремо, а подається у нерозривному зв?язку з пакетом первинних документів, перелік яких чітко визначено пунктом 2.3 розділу ІІ Методичних рекомендацій та Наказом Nє 52-ОД. У випадку ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» разом із довідкою було фізично подано повний пакет супровідних документів, включаючи інвойс Nє 580/1209/13 від 10.06.2024, контракти та інші матеріали. Саме в цих первинних документах містилася вичерпна та достовірна інформація як про номери комерційних документів, так і про ідентифікацію транспортного засобу (судна/контейнера). Той факт, що заявник механічно не переніс (не продублював) цифрові дані з наявного інвойсу чи контракту до відповідної графи інформаційної довідки, за умови фізичної наявності самих підтверджуючих документів у пакеті, не може кваліфікуватися як: подання неповного пакету документів; подання недостовірних відомостей (оскільки інформація була правдивою та підтвердженою первинними документами). Інформація була наявною, доступною для перевірки та знаходилася у розпорядженні суб?єкта владних повноважень. Внутрішні акти Відповідача не містять такої підстави для відмови, як «незаповнення окремих граф інформаційної довідки при наявності відповідної інформації у доданих первинних документах». Відтак, відмова у видачі сертифікату виключно через відсутність дублювання даних стала б проявом протиправного обмеження прав експортера та перешкоджанням законній господарській діяльності, що є неприпустимим, особливо в умовах воєнного стану. Щодо зауважень у прийнятті копій документів, завірених печаткою виробника (ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат»), а не заявника (ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА»), то такі доводи Відповідача не враховують суті господарських правовідносин між учасниками експортної операції. ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» є безпосереднім виробником продукції, тоді як ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» виступає експортером. Технічна документація, посвідчення якості та інші документи, що підтверджують безпечність продукції, первинно створюються та затверджуються саме виробником. Наявність на копіях таких документів оригінальної («мокрої») печатки безпосереднього виробника є вищим ступенем гарантії їх автентичності та достовірності, ніж завірення печаткою торгового посередника. Це жодним чином не свідчить про недостовірність поданих відомостей у розумінні пункту 13 Додатку 7 і не могло слугувати законною підставою для відмови у видачі сертифікату. Таким чином, Позивачка діяла чітко в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог пункту 13 Додатку 7 до Наказу Nє 52-ОД, який забороняє довільне розширення підстав для відмови у наданні адміністративної послуги. Дії Позивачки були спрямовані на забезпечення реалізації прав суб?єкта господарювання на експорт продукції за умови підтвердження її безпечності, що і було зроблено на підставі наданих первинних документів. У своєму відзиві Відповідач стверджує, що Методичні рекомендації мають обов?язковий характер та нібито були затверджені Держпродспоживслужбою як нормативний документ. Вказана позиція суперечить власним офіційним роз?ясненням Відповідача, наданим до звернення Позивачки до суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 1 наказу Головного управління від 28.12.2021 №1063-ОД «Про надання повноважень щодо підписання документів у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області» (втратив чинність відповідно до наказу Головного управління від 21.03.2025 Nє 329-ОД), першому заступнику начальника Головного управління Олегу ПОТОЦЬКОМУ надано повноваження, зокрема, на підписання сертифікату здоров?я для харчових продуктів нетваринного походження (п.п. 1.1.). При цьому, п. 4 цього ж наказу передбачає, що у разі відсутності першого заступника начальника Головного управління Олега ПОТОЦЬКОГО, повноваження на підписання документів, викладених у відповідних розділах наказу, надаються посадовим особам Головного управління, на яких покладено виконання обов?язків відповідно до наказу про виконання обов??язків.

При цьому, наказом Головного управління від 17.07.2024 №451-К виконання обов?язків за посадою першого заступника начальника Головного управління з 17.07.2024 по 31.07.2024 включно покладено на ОСОБА_1 , начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління.

У період з 20.01.2025 по 18.04.2025 проведено плановий внутрішній аудит щодо оцінки якості, надання платної послуги з видачі сертифікатів здоров?я для харчових продуктів нетваринного походження (відкритість, доступність, повнота, результативність тa своєчасність) за період з 01.01.2022 по 31.12.2024.

За результатами аудиторських досліджень складено аудиторський звіт від 18.04.2025 №12-09/01 та ознайомлено відповідальних за діяльність об?єкта внутрішнього аудиту, з котрих начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ОСОБА_2 підписав 21.04.2025 з коментарями, які надані керівнику аудиторської групи 24.04.2025.

Аудиторською групою за результатами аудиторських досліджень щодо оцінки якості надання платної послуги з видачі сертифікатів здоров?я для харчових продуктів: нетваринного походження встановлено втрати надходжень Головного управління за період з 01.01.2022 по 17.10.2024 на суму 1 457 025,0 грн, які виникли через недотримання вимог п.п. 5 п. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров?я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 Nє 2042-VII зі змінами, а саме: один сертифікат здоров?я видавався на декілька транспортних засобів одного виду.

Також внаслідок неналежного контролю з видачі сертифікатів здоров?я, допущені випадки видачі сертифікатів здоров?я, в яких вказана інформація не підтверджується документами заявника, чим недотримано п. 9 та п. 13 додатку 10 наказів Головного управління від 21.01.2022 Nє 22-ОД, від 19.01.2023 Nє 13-ОД та додатку 7 наказу від 14.02.2024 Nє 52-ОД, що призвело до недоліків при проведенні погоджувальної процедури з видачі таких сертифікатів.

За даними електронного документообігу Megapolis протягом 2022 - 2023 років та січень - жовтень 2024 року виконавцями по складанню та оформленню сертифікатів здоров?я були головні спеціалісти управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Іващенко Н.В. та Гергель Т.І., ними візувались другі примірники сертифікатів здоров?я. Відповідальність за організацію та результати діяльності управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства покладена на начальника цього управління ОСОБА_2 . Сертифікати здоров?я були підписані першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_3 та у період його відсутності - начальником управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 01.05.2025 №234-К було порушено дисциплінарне провадження та утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 .

Під час дисциплінарного провадження позивач скористався правом на подачу пояснень.

За результатом розгляду дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарною комісією складено подання, у відповідності до якого комісія на підставі отриманої за результатом проведеного внутрішнього планового аудиту інформації щодо оцінки якості, надання платної послуги з видачі сертифікатів здоров?я для харчових продуктів нетваринного походження за період з 01.02.2022 по 17.10.2024, встановила наступне.

Під час опрацювання матеріалів, які були підписані ОСОБА_1 , в період покладання на неї обов?язків першого заступника начальника Головного управління встановлено, що Сертифікати здоров?я, які складались в період з 01.01.2022 по 17.10.2024, були складені з порушенням вимог Методичних рекомендацій та Наказу 52-ОД.

Так, виявлені наступні недоліки:

Сертифікат здоров?я №12-02-362 від 18.07.2024, виданий за зверненням ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» від 17.07.2024 №05/602 (вх. Nє 12059 від 17.07.2024).

Інформаційна довідка складена з порушеннями: зазначено вид транспорту « 40ft sea containers» без його ідентифікації. Копії документів, що додаються завірені не печаткою заявника, а печаткою ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат». При цьому завірені не всі копії. Сертифікат здоров?я заповнений з порушенням: в розділі 1.13 в графі «Транспорт» зазначено «Судно», хоча такі дані відсутні в інформаційній довідці; в розділі 1.13 в графі «Ідентифікація» інформація відсутня; в розділі 1.13 в графі «Документальні посилання» інформація відсутня, хоча в інформаційній довідці в розділі «Номери комерційних документів зазначено «Інвойс 580/1209/13 від 10.06.2024».

Сертифікат здоров?я №12-02-368 від 23.07.2024, виданий за зверненням ДП «Сантрейд» від 19.07.2024 №89 (вх. Nє 12196 від 22.07.2024).

Інформаційна довідка складена з порушеннями: не зазначено вид транспорту та ідентифікацію, замість виду транспорту зазначено «авіа накладна 176 BUD94166402»; не зазначено номери комерційних документів. Сертифікат здоров?я заповнений з порушенням: в розділі 1.13 в графі «Транспорт» помічено позначкою «Літак», хоча в інформаційній довідці зазначена інформація відсутня; в розділі 1.13 в графі «Ідентифікація» прописано «Контейнера» та зазначено «авіа накладна 176 BUD94166402»; в розділі 1.13 в графі «Документальні посилання» зазначена інформація, яка відсутня в інформаційній довідці.

Сертифікат здоров?я №12-02-372 від 26.07.2024, виданий за зверненням ТОВ «Виналь» від 25.07.2024 №1 (вх. Nє 12379 від 25.07.2024).

Інформаційна довідка складена з порушеннями: зазначено вид транспорту «автотранспорт» без його ідентифікації. Сертифікат здоров?я заповнений з порушенням: в розділі 1.13 в графі «Іранспорт» відсутня відповідна позначка виду транспорту, в графі «Ідентифікація» інформація відсутня.

Сертифікат здоров?я Nє 12-02-378 від 30.07.2024, виданий за зверненням ТОВ «Віста» від 27.07.2024 Nє 98 (вх. Nє 12511 від 29.07.2024).

Інформаційна довідка складена з порушеннями: зазначено вид транспорту «автотранспорт» без його ідентифікації. Сертифікат здоров?я заповнений з порушенням: в розділі 1.13 в графі «Ідентифікація» інформація відсутня. в розділі 1.13 в графі «Документальні посилання» зазначено «Інвойс Nє 103 від 19.07.2024 до контракту Nє DE - 26/12/16 від 26.12.2016», хоча в інформаційній довідці в розділі «Номери комерційних документів зазначено «Інвойс Nє 103 від 19.07.2024 до контракту Nє DE 26/12/16 від 26.12.2016, специфікація Nє 103 від 19.07.2024 до контракту Nє DE - 26/12/16 від 26.12.2016».

Аналогічні недоліки виявлені практично у всіх Сертифікатах здоров?я та матеріалах, що стали підставою для їх видачі, які надавались за зверненнями ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА», ДП «Сантрейд», ТОВ «Виналь» та ТОВ «Віста».

25.06.2025 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області винесено наказ №441-к про накладення дисциплінарного стягнення у відповідності до якого, керуючись пунктом 5 частини 2 статті 65 ЗУ «Про державну службу», оголошено догану начальнику управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бовсуновській Світлані Олександрівні за неналежне виконання посадових обов?язків, актів органів державної влади, наказів та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а саме за порушення вимог пункту 2.3. розділу ІІ, пункту 3.13 розділу III Методичних рекомендацій щодо оформлення сертифікатів здоров?я при експорті харчових продуктів нетваринного походження та пункту 9 додатку 7 до наказу Головного управління від 14.02.2024 року Nє 52 - ОД «Про затвердження інформаційних довідок для суб?єктів звернень щодо організації та проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області погоджувальних та реєстраційних процедур», що виразилось у незабезпечення належної організації та контролю за підготовкою проєктів сертифікатів здоров?я, що призвело до порушення погоджувальної процедури з їх видачі.

Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон №889-VIII).

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 5 Закону № 889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За змістом частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (далі - Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно з частиною 1 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

За змістом частини 2 статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 822/46/18.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 812/831/16.

Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Так, предметом спору у цій справі є питання правомірності наказу від 25.06.2025 №441-к про оголошення догани начальнику управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_1 .

У наказі вказано про те, що начальнику управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_4 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов?язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а саме за порушення вимог п. 2.3 розділу ІІ, п. 3.13 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо оформлення сертифіката здоров?я при експорті харчових продуктів нетваринного походження та п. 9 додатку 7 до наказу Головного управління від 14.02.2024 Nє 52-ОД «Про затвердження інформаційних довідок для суб?єктів звернень щодо організації та проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області погоджувальних та реєстраційних процедур», що виразилось у незабезпеченні належної організації та контролю за підготовкою проєктів сертифікатів здоров?я, що призвело до порушення погоджувальної процедури з їх видачі.

Як указано вище, у наказі має бути зазначений стислий виклад обставин справи (ч.2 ст.77 Закону № 889-VIII).

У порушення наведених норм Закону, оскаржуваний у цій справі наказ не містить стислого викладу обставин дисциплінарної справи стосовно позивача.

Поряд із цим, дослідивши дисциплінарну справу стосовно позивача, підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та нормативні акти, за порушення яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає таке.

Так, у поданні дисциплінарної комісії від 17.06.2025 наведено обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку та ступінь його вини. За результатами розгляду дисциплінарної справи позивача дисциплінарна комісія вважає, що обставинами, які призвели до вчинення останнім дисциплінарного проступку є неналежне виконання посадових обов`язків, а також порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІ та пункту 3.13 розділу ІІІ Методичних рекомендацій та пункту 9 додатку 7 наказу №52-ОД, що призвело до порушення погоджувальної процедури з видачі Сертифікатів здоров`я.

Також, наведено висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. У цьому висновку, з-поміж іншого, вказано, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до посадових обов`язків. Так, дисциплінарна комісія, визначаючи ступінь вини позивача, вважає неналежне виконання ним посадових обов`язків таким, що мало негативні наслідки, а саме призвело до порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІ та пункту 3.13 розділу ІІІ Методичних рекомендацій та пункту 9 додатку 7 наказу №52-ОД, що в свою чергу призвело до порушення погоджувальної процедури з видачі Сертифікатів здоров`я. Враховуючи наведене, дисциплінарна комісія приходить до висновку, що позивач вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме, допустив невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Суд зазначає, що згідно із п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Суд зазначає, що у поданні не наведено ступінь вини державного службовця, яка може бути показником тяжкості дисциплінарного проступку та міри його вини, що визначається під час дисциплінарного провадження, і може впливати на вибір стягнення.

У розділі про ступінь вини державного службовця наведені лише правові підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також дисциплінарною комісією не розкрито характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків. У відповідному розділі вказано тільки про наявність підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків.

У розділі подання дисциплінарної комісії про обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, такі обставини не наведені, зазначені лише положення нормативних актів, які, за висновками дисциплінарної комісії, були порушені позивачем.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що матеріалами дисциплінарної справи стосовно позивача не підтверджено наявність у діях позивача усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв`язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов`язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржуваний у цій справі наказ є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладені норми, а також задоволення позовної заяви, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 25.06.2025 №441-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська