Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №160/33735/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/33735/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відмову у внесенні відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів;

-зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був виключений з військового обліку з 30.07.2020 по хворобі на підставі ст. 54 «а». Згідно з записами у військово-обліковому документів, що сформований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+»,позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ). Позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відомостей про виключення з військового обліку. Відповідач повідомив, що інформації про проходження ВЛК в 2020 році та про виключення з військового обліку відсутня. Такі дії відповідача ваважає незаконними, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до військового квитка НОМЕР_1 , виданого 03.05.1994 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 30.07.2020 був визнаний обмежено придатним по гр. ІІ ст. 53В розладу хвороб, затвердженого наказом МО України № 402 від 14.08.2008.

Згідно з записами у військово-обліковому документів, що сформований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).

Позивач направив на адресу відповідача заяву, в якій просив внести відомості про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів; про результати розгляду заяви та прийняте рішення позивач просив повідомити письмово за адресою, що зазначена у заяві.

Відповідач листом №1/BX/4694 від 31.10.2025 повідомив позивача, що відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів «ОБЕРІГ», громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку в першому відділі Кам?янського РТЦК та СШ ( АДРЕСА_1 ), як військовозобов?язаний з 17.05.1996. Також в листі зазначено, що інформації про проходження ВЛК в 2020 році, та про виключення з військового обліку з 30.07.2020 відсутня. Також додатково просять надати довідку ВЛК з висновком про непридатність до військової служби затверджену обласною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 з підтверджуючими документами про проходження лікувань і медичних оглядів, що стосуються зазначеного питання.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232) закріплено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232 військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232).

Частиною першою статті 2 Закону № 2232 встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232 (в редакції до 18.05.2024) встановлено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу (абзац восьмий).

Згідно із статтею 27 Закону № 2232 (в редакції до 18.05.2024) запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Військовозобов`язані, зараховані до запасу другої категорії, у разі здобуття під час перебування в запасі або служби у військовому резерві військово-облікової спеціальності переводяться до запасу першої категорії.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, який набув чинності 18.05.2024, внесено зміни до Закону № 2232.

Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232 визначено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

З аналізу викладених норм слідує, що законодавець відокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

За встановленими обставинами, позивач не був ані знятий з військового обліку, ані виключений з військового обліку, про що свідчать відсутність записів у військовому квитку.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Положення № 402).

Пунктом 1.2 розділу I Положення № 402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби військовозобов`язаних.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд військовозобов`язаних; визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 2.1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у встановленому законом порядку, зокрема, рішення штатної військово-лікарської комісії (ВЛК), довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу.

Законом України «Про внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (Відомості Верховної Ради України, 2024 року, № 22, ст. 196) викладено в наступній редакції:

« 2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

В даному випадку, позивач був визнаний обмежено придатним, тому законом передбачена можливість повторного взяття позивача на облік, як військовозобов`язаного.

Зазначене вище свідчить про безпідставність доводів позивача про порушення відповідачем вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку про відстуність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська