Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №488/2659/23 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2659/23

Провадження № 2/488/112/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді – Селіщевої Л.І.,

при секретарі – Гейко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача – ОСОБА_2 , в обґрунтування якого вказала, що вона та відповідач є співвласниками земельної ділянки, площею 0,0479 га, з кадастровим номером 4810136600:02:046:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана земельна ділянка належить сторонам на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горобченко С.Г., за реєстр. № 1162.

Через відсутність взаєморозуміння між сторонами щодо користування земельною ділянкою та розміщеними на ній спорудами та насадженнями, позивачка була змушена звернутися до суду із даним позовом, в якому просила:

-провести поділ в натурі належної сторонам земельної ділянки відповідно до ідеальних часток співвласників та висновку судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою судді від 31.07.2023 року було відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Від представника позивача надійшла заява про слухання справи у відсутність позивача та представника, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі та провести поділ земельної ділянки згідно висновків судової земельно-технічної експертизи № 125-176/1 від 20.09.2024 р. та оціночно-технічної експертизи № 125-176/2 від 17.07.2026 р. Крім цього, представник позивача не заперечувала проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся неодноразово, своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Зі згоди представника позивача, суд розглядає справу у порядку заочного провадження, на підставі наявних у ній доказів та постановляє заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-283 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, зібрані по справі, приходить до наступного висноку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка, площею 0,0479 га, з кадастровим номером 4810136600:02:046:0008, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Її цільове призначення: 01.05 для індивідуального садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для ведення садівництва, форма власності: приватна власність, склад угідь: багаторічні насадження – 0,0449 га; землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення – 0,0030 га.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.06.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горобченко С.Г., за реєстр. № 1162, вказана земельна ділянка належить на праві спільної часткової власності сторонам по даній справі – позивачці ОСОБА_1 та відповідачу – ОСОБА_2 в рівних частках, по частині за кожним. Дане також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповіді за № 3133035 від 05.08.2026 р. та № 3133210 від 05.08.2026 р. на запит суду).

Із наявної у матеріалах справи довідки ММБТІ від 03.07.2023 р., та копії технічного паспорту на садовий (дачний) будинок, виготовленого ММБТІ станом на 03.07.2023 р., вбачається, що на вказаній земельній ділянці побудований садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який має наступні показники:

-садовий будинок літ. А, загальною площею 38,7 кв.м., основною площею 14,5 кв.м.;

-літня кухня літ. Б;

-душ літ. В;

-вбиральня літ. Г;

-хвіртка № 1;

-ворота № 2;

-огорожа № 3;

-замощення № 1.

Із відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 3133035 від 05.08.2026 р., на запит суду, вбачається, що вищезазначений садовий будинок, зальною площею 38,7 кв.м. зареєстрований за позивачкою по даній справі – ОСОБА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 не є власником цього будинку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Стаття 317 ЦК України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.ч. 1-3 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦПК України).

Згідно п. 1.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.06.2019 р. покупці, тобто сторони по даній справі, купують земельну ділянку в рівних частках кожний. За такого, та з урахуванням положень ч. 1 ст. 357 ЦК України, кожному із сторін належить по 1/2 частині спірної земельної ділянки.

Частинами 1-3 ст. 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою майна, яка перебуває у спільній частковій власності (ст. 361 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Із висновку судової земельно-технічної експертизи за № 125-176/1 від 20.09.2024 р., яка проводилася експертом РТПП Миколаївської області ОСОБА_3 , на замовлення позивачки ОСОБА_1 , вбачається, що за даними геодезичної зйомки земельної ділянки, вона має наступні лінійні розмірі:

-по фасаду – по прямій – 19,55 м.;

-по лівій бічній межі – по прямій – 24,49 м.;

-по правій бічній межі – по прямій – 24,75 м.;

-по задній торцевій – по прямій – 17,96 м.

Фактична загальна площа спірної земельної ділянки складає – 460,0 кв.м., що не відповідає площі 479 кв.м., вказаній у договорі купівлі-продажу від 19.06.2019 р., розбіжність у менший бік становить – 19,00 кв.м.

Експертом запропонований один варіант поділу в натурі спірної земельної ділянки, який відповідає фактичному порядку користування, що склався між сторонами. Згідно цього варіанту, позивачці ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку, що розташована у правій боковій частині, площею 241,0 кв.м, що на 11 кв.м. більше від ідеально належної їй частки – 230,0 кв.м., а відповідачу ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку, що розташована у лівій боковій частині, площею 219,0 кв.м, що на 11 кв.м. менше від його ідеальної частки - 230,0 кв.м.

При цьому існуючий в`їзд на земельну ділянку через металеві ворота шириною 3,0 м. в правій частині фасадної межі з боку внутрішнього проізду залишається у користуванні позивачки, а відповідачу пропонується організувати в`їзд на виділену йому земельну ділянку з влаштуванням воріт шириною не менше – 3,0 м. в лівій частині спірної земельної ділянки.

Графічний поділ земельної ділянки в натурі зображено у додатку №2, що є невід`ємною частиною висновку судової земельно-технічної експертизи за № 125-176/1 від 20.09.2024 р.

Суд вважає можливим затвердити даний варіант поділу земельної ділянки в натурі між співвласниками, оскільки він відповідає фактичному порядку користування, що склався між ними, є наближеним до їхніх ідеальних часток у праві власності на земельну ділянку. Крім цього, експертом враховано, що саме в правій частині земельної ділянки, що пропонується виділити позивачці, розташований садовий будинок літ. А., з прилеглими до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами. На час проведення експертизи правовстановлюючі документи на садовий будинок були відсутні, проте як вже судом було зазначено вище, на час розгляду справи, право власності позивачки на увесь садовий будиночок зареєстровано належним чином.

Доказів того, що відповідач має право на частку цього будинку, матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що експертом у висновку вказано, що вона попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків, що узгоджується з вимогами ст. 102 ЦПК України. Також вказано, що висновок розробляється для подання до суду.

Крім цього, для визначення розміру грошової компенсації, який належить співвласнику, якому виділяється земельна ділянка, менша ніж його ідеальна частка, суд враховує висновок судової оціночно-технічної експертизи № 125-176/2 від 17.07.2026 р., яка проводилася експертом РТПП Миколаївської області ОСОБА_3 , на замовлення позивачки ОСОБА_1 . Згідно цього висновку, ринкова вартість земельної ділянки № НОМЕР_1 у СВТ «Зорька», фактичною площею 0,0460 га, з кадастровим номером 4810136600:02:046:0008, складає – 10 891,0 грн. Сума грошової компенсації, яку належить виплатити позивачці, що отримує у натурі земельну ділянку більшого розміру ніж ідеально належна їй земельна ділянка, на користь відповідача, який отримує меншу частину земельної ділянки, становить – 260,44 грн. (11,0 кв.м. х 23,68 грн.).

З огляду на викладене, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не містять.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягнути понесені нею судові витрати у вигляді 1 073,60 грн. судового збору та витрат за проведення судових експертиз у сумі – 10 800 грн. (6 000 грн.+ 4 800 грн.), а всього слід стягнути на загальну суму – 11 873,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити.

Провести поділ у натурі земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:02:046:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками згідно висновку судової земельно-технічної експертизи за № 125-176/1 від 20.09.2024 р., яка проводилася експертом РТПП Миколаївської області ОСОБА_3 , наступним чином:

Виділити ОСОБА_1 у натурі земельну ділянку площею 241,0 кв.м., що розташована у правій боковій частині земельної ділянки № НОМЕР_1 у СВТ «Зорька» у м. Миколаєві.

Виділити ОСОБА_2 у натурі земельну ділянку площею 219,0 кв.м., що розташована у лівій боковій частині земельної ділянки № НОМЕР_1 у СВТ «Зорька» у м. Миколаєві.

Лінія розділової межі між земельними ділянками проходить наступним чином:

-від правої бокової межі вздовж фасадної межі вліво довжиною – 10,71 м.;

-поворот вверх до задньої торцевої межі довжиною - 24,55 м.;

-поворот вліво до лівої бокової межі вздовж задньої торцевої межі довжиною – 9,03 м.;

-поворот вниз вздовж лівої бокової межі до фасадної межі довжиною – 24,49 м.

Існуючий в`їзд на земельну ділянку через металеві ворота шириною 3,0 м. в правій частині фасадної межі з боку внутрішнього проізду залишається у користуванні ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 слід організувати в`їзд на виділену йому земельну ділянку з влаштуванням воріт шириною не менше – 3,0 м. в лівій частині земельної ділянки.

Графічний поділ земельної ділянки в натурі зображено у додатку № 2, що є невід`ємною частиною висновку судової земельно-технічної експертизи за № 125-176/1 від 20.09.2024 р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю ідеально належних їм часток земельної ділянки, у розмірі - 260,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму - 11 873,60 грн.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:02:046:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його

проголошення.

Рішення може бути оскаржено іншими учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , прож. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , прож. АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст заочного рішення суду складений 12.08.2026 р.

Суддя Л.І. Селіщева