Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №466/12515/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/12515/23 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.

Провадження № 22-ц/811/2601/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання – Хоцянович О. В.,

з участю – позивача ОСОБА_1 , представника відповідачки – адвоката Борох З. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року (повний текст рішення складено 15 липня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними, зобов`язання до вчинення дій, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр» (далі – ПП «УК «Рідний дім-Центр»), в якому просив:

- визнати неправомірними дії ПП «УК «Рідний дім-Центр» в особі директора Кликоцького М. Я. щодо нарахування плати за управління багатоквартирним будинком по кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з листопада 2020 року по травень 2023 року житлово-комунальних послуг в сумі 28 753 грн 05 коп.;

- зобов`язати ПП «УК «Рідний дім-Центр» в особі директора Кликоцького М. Я. зробити перерахунок плати за управління багатоквартирним будинком по кв. АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з листопада 2020 року по травень 2023 року житлово-комунальних послуг в сумі 28 753 грн 05 коп.;

- зобов`язати ПП «УК «Рідний дім-Центр» в особі директора Кликоцького М. Я. на виконання умов укладеного договору та вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», усунути порушення зазначені в акті претензії від 22 червня 2023 року;

- стягнути з ПП «УК «Рідний дім-Центр» в особі директора Кликоцького М. Я. моральну шкоду в сумі 100 000 грн 00 коп. на його користь, особовий рахунок НОМЕР_1 .

Позов мотивований тим, що відповідач неналежно виконує укладений договір про надання житлово-комунальних послуг.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства «Управляюча компанія «Рідний дім-Центр» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними, зобов`язання до вчинення дій, відшкодування моральної шкоди, відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши в липні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року, винести нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд при ухваленні рішення не врахував, що відповідач неодноразово протягом періоду з листопада 2020 року по травень 2023 року самовільно підвищував тарифи на обслуговування будинку, внаслідок чого неправомірно заволодів коштами позивача. Так, відповідачем не надано доказів щодо правомірного вчинення дій з підвищення тарифів у цей період. Також у цей період відповідач незаконно використовував кошти мешканців будинку (співвласників), які вносились на його рахунок, вказаний в платіжках (квитанціях), оскільки такий рахунок має бути відкритий за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, проте цього останнім не виконано, внаслідок чого усі кошти, які є коштами співвласників конкретного будинку, перераховувались ними на інший рахунок, та використовувались ним не за цільовим призначенням. Відповідач жодного разу не звітував перед співвласниками про виконання кошторису витрат і не надавав на затвердження бюджет на поточний рік. Мала місце самовільна передача відповідачем в оренду і/або сервітут спільного майна мешканців, оскільки відповідного рішення зборами співвласників будинку не приймалось, зокрема, щодо встановлення в будинку обладнання фірми «Новобокс» в проходах і холах будинку, тим самим створив постійну небезпеку для життя мешканців. На численні скарги мешканців щодо цього питання, відповідач не реагує. Відповідач не надавав або надавав не в повному обсязі або неналежної якості послуги з управління будинком і прибудинковою територією протягом усього спірного періоду, що підтверджується як скаргами (зверненнями) мешканців будинку, так і відеоматеріалами, зокрема скрінтошами екрану з месенджера Viber групи будинку, а також актами-претензіями, зокрема, не прибирав прибудинкову територію, відмовився проводити поточний ремонт пошкоджень фасаду, під`їздів, ліфтів, бруківки та огорожі, не надавши при цьому жодної первинної документації на спростування наведених фактів. Надана відповідачем документація щодо технічного обслуговування ліфтів, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, дератизації, обслуговування вентиляційних каналів підтверджується складеними лише ним так званими актами виконаних робіт, без жодної іншої первинної документації. Внаслідок незаконного збільшення нормативних показників і коефіцієнтів, відповідач також заволодів коштами позивача. Належна документація, яка би підтверджувала факт виконання певних робіт зі збільшеними нормативними показниками та коефіцієнтами, в матеріалах справи відсутня. Вважає, що позивачем не було допущено порушення процедури оформлення акту-претензії від 23 червня 2023 року, а мало місце невиконання цього акта відповідачем, адже лист відповідь надісланий останнім з пропуском визначеного законодавством строку, та не містить жодного обґрунтування. Допущено відповідачем свідоме ігнорування вимог ухвали суду про витребування у нього письмових доказів.

22 вересня 2025 року від ПП «УК «Рідни дім-Центр» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та визнається учасниками справи, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15 листопада 2014 року.

У 2014 році між ОСОБА_1 (споживач) та приватним підприємством «Житлово - експлуатаційна контора» «Рідний дім» (далі – ПП «ЖЕК «Рідний дім» (виконавець) було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, згідно з яким виконавець бере на себе зобов`язання надавати споживачеві послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, а також послуги з централізованого постачання холодної води у житлові та нежитлові приміщення будинку із водовідведення з цих приміщень, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати отримані Послуги згідно з встановленим тарифом у терміни та на умовах, що передбачені цим договором, з дотриманням законодавства про захист прав споживачів, про житлово-комунальні послуги та правил з надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

01 листопада 2016 року між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) «Мечнікова 16Г» (замовник) та ПП «УК «Рідний дім» (управитель) було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно з умовами якого предметом цього договору є забезпечення управителем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 .

Спірні правовідносини сторін врегульовані положеннями Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Предметом спору у вказаній справі є захист прав позивача як споживача у відносинах, що виникають у процесі надання та споживання ним житлово-комунальних послуг, а саме послуги з управління багатоквартирним будинком.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування плати за управління багатоквартирним будинком та про зобов`язання відповідача зробити перерахунок плати за управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 7-1) чи є підстави для здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятою, шостою статті 453-1 цього Кодексу; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 264 ЦПК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги, це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а відповідно до пункту 5 частини другої даної статті Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони їм надані фактично та належної якості, а споживач користувався ними.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2028 року в справі №750/12850/16-ц зазначено, що питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справах щодо надання таких послуг та має істотне значення для їх правильного вирішення.

Звертаючи до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він добросовісно оплачував послуги в розмірах та в строки, встановлені договором, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, доданими до позовної заяви. Зокрема, ПП «УК «Рідний дім-Центр» нараховувалась плата за управління багатоквартирним будинком з листопада 2020 року по травень 2023 року, проте всупереч укладеним договорам, своїх обов`язків за ними відповідач тривалий час щодо надання згаданої послуги не виконує, відповідні послуги не надаються або надаються, проте неналежної якості, внаслідок чого, будинок знаходиться в незадовільному стані, зокрема, має місце неналежна якість прибирання, подекуди повна відсутність, фасад будинку покрився грибком, облупився і забруднений в багатьох місцях, не проведено жодного поточного ремонту у підвалах, верхні поверхи регулярно затоплює підчас сильних злив, так, що іржа з арматури перекриттів виходить назовні, були випадки, що затоплювало ліфти і било струмом у ліфті позивача та його дружину, багато вікон у під`їздах протікають під час дощу, потьоки поширюються на стіни, є загроза грибка, вікна без ручок, на даний момент зовнішній декоративний шар бруківки знищений практично повністю і потребує ремонту, а саме заміни. Крім того, працівники відповідача знищили газон вздовж паркану з інфекційною лікарнею, а саме, вони змітали і подовжують змітати залишки бруківки і сміття на нього, паркан потребує заміни та ремонту; стіни у під`їзді мають багато пошкоджень, потребують поточного ремонту; електровимикачі замурзані фарбою і подекуди відсутні, загальні площі використовуються без згоди мешканців. Такий стан будинку призводить до погіршення житлових умов мешканців, суттєво знижується ринкова вартість квартир, створюється загроза для здоров`я мешканців.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування плати за управління багатоквартирним будинком та про зобов`язання відповідача зробити перерахунок цієї плати, суд першої інстанції виходив з того, що такі недоведені, адже долучені до матеріалів справи докази не охоплюються періодом з листопада 2020 року по травень 2023 року, що позбавляє суд можливості належного з`ясування обставин, викладених у позовній заяві, виходячи з принципу диспозитивності. Разом з тим, суд роз`яснив позивачу, що обставини, викладені у долучених до матеріалів справи доказах можуть містити самостійні підстави для звернення до суду з позовом за період визначений позивачем та протягом якого відповідні порушення були виявлені, однак не містять доказів на підтвердження виникнення вказаних позивачем порушень саме в період з листопада 2020 року по травень 2023 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, а відповідні доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, адже такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, зокрема, після повторної оцінки доказів, поданих сторонами, в тому числі, після проведення допиту свідків у справі.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц; від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц; від 6 квітня 2021 року в справі № 925/642/19.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19).

При цьому обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року в справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16 (пункт 155)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 333/6816/17 зазначено, що звернення до суду з позовом, спрямованим не на захист порушеного права, а на створення передумов для уникнення можливого майбутнього спору, не відповідає завданням цивільного судочинства та не підлягає судовому розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Аналіз частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дій відповідачів з нарахування позивачеві плати за житлово-комунальні послуги, без вирішення питання про цивільно-правові наслідки вчинення таких дій (постанова Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 464/1350/18).

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року в справі № 462/5889/16 вказано про те, що оспорювання нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений. Споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року в справі № 522/3659/22.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз оприлюднених в ЄДРСР судових рішень свідчить, що у провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа № 463/6694/25 за позовом ПП «УК «Рідний дім-Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні позову ПП «УК «Рідний дім-Центр». Рішення суду не набрало законної сили, у зв`язку з подання ПП «УК «Рідний дім-Центр» апеляційної скарги. Як убачається з тексту рішення суду, ПП «УК «Рідний дім-Центр» до стягнення заявлено заборгованість, за період з 01 червня 2023 року по 01 липня 2025 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування плати за управління багатоквартирним будинком та про зобов`язання відповідача зробити перерахунок цієї плати за періодом з листопада 2020 року по травень 2023 року, виходячи з того, що позивачем не доведено підстав для несплати ним за цей період житлово-комунальних послуг, а відтак і для їх перерахунку, у зв`язку з тим, що, на думку позивача, частина таких послуг взагалі не надавалась або надавалась, проте такі послуги були неналежної якості, а що стосується порушень надання таких послуг за період з 01 червня 2023 року по 01 липня 2025 року, то це входить до предмета доказування у справі №463/6694/25, а не у справі, яка переглядається.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача на виконання умов укладеного договору та вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у спосіб усунення порушень, зазначених в акті претензії.

Судом встановлено, що 21 червня 2023 року ОСОБА_1 подано до ПП «УК «Рідний дім-Центр» заяву, в якій перелічено претензії і вимогу про надсилання представника управляючої компанії, сконтактувавшись з ним протягом 2 робочих днів щодо узгодження дати та часу зустрічі для складання акту-претензії. У вказаній заяві перелічено ряд порушень, які відповідач допускав тривалий час, а на підтвердження вказаних обставин долучено відеоматеріали.

Судом також встановлено, що через Vіbеr-групу ОСББ «М16г» було сплановано зустріч на 22 червня 2023 року о 15.00 год, під час якої було складено акт-претензію.

Заперечуючи проти вказаної позовної вимоги, відповідач вказував, що вказані у акті-претензії порушення спростовуються відповідачем у листах №304 та №305 від 07 липня 2023 року, а також долученими до матеріалів справи актами виконаних робіт. Більше того, долучений позивачем акт-претензія складено без участі представників відповідача, а також уповноважених представників ОСББ «Мечнікова 16Г».

Вирішуючи дану позовну вимогу та відмовляючи в її задоволенні, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про виклик для проведення перевірки на 22 червня 2023 року о 15:00 год., акт-претензія складений наступного дня, а саме 23 червня 2023 року, тобто з порушенням Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 (далі – Порядок), про проведення перевірки та складення акту-претензії також не було належним чином повідомлено представника ОСББ «Мечнікова, 16Г», такий акт-претензія є недійсним та не може бути прийнятий до уваги судом як належний та допустимий доказ у справі, на підтвердження позовної вимоги про зобов`язання усунути порушення, зазначені в такому акті-претензії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Індивідуальний споживач має право складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (пункт 9 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а виконавець комунальної послуги зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг та своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг (пункти 5 та 8 частини другої статті 8 цього Закону).

Порядок оформлення претензій споживачів врегульовано положеннями статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а особливості оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку статтею 28 цього Закону, яка підлягає застосування у даній справі, з огляду на її обставини.

Так, за приписами цієї статті, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником.

На вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію.

У разі неприбуття представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії.

За письмовою заявою співвласника управитель має право діяти від імені та в інтересах співвласника як його представник у відносинах з виконавцями комунальних послуг. У такому разі застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення.

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюється представником об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням.

На вимогу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг бере участь управитель, який у такому разі також підписує акт-претензію.

У разі неприбуття управителя на вимогу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або для підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії.

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі колективного договору про надання комунальних послуг, укладеного між виконавцем таких послуг та управителем або іншою уповноваженою співвласником особою, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються таким управителем або іншою уповноваженою співвласником особою. Співвласники або представники об`єднання співвласників багатоквартирного будинку беруть участь у перевірці за бажанням.

За письмовою заявою співвласника управитель має право діяти від його імені та в інтересах співвласника у відносинах з виконавцями комунальних послуг. У такому разі застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акта-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком.

Подібні за змістом положення містяться в пунктах 2-4 Порядку.

Пунктом 5 Порядку визначено, що для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання претензії споживача.

Відповідно до положень пункту 8 Порядку, у разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги.

Якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком.

В акті-претензії зазначаються також виявлені під час його складання додаткові факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг.

Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (його представником) або управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий - зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком.

Як зазначено в пункті 10 Порядку, у разі неприбуття виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирного будинку в установлений договором про надання відповідних послуг строк для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим зазначеним договором, чи необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо він підписаний споживачем та не менш як двома іншими споживачами відповідної послуги, які проживають у сусідніх будівлях (у приміщеннях - у разі, коли послуга надається у багатоквартирному будинку). Акт-претензія надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом.

Згідно з пунктом 37 Порядку під час проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком вимогам, передбаченим договором про надання зазначених послуг, управитель багатоквартирного будинку враховує: 1) рівень забезпечення виконання передбачених у договорі про управління багатоквартирним будинком робіт з утримання спільного майна багатоквартирного будинку, поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, утримання ліфтів тощо, визначених договором управління багатоквартирним будинком; 2) стан дотримання періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором управління багатоквартирним будинком; 3) стан дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості послуг з управління багатоквартирним будинком.

Встановивши, що акт-претензія складений з порушенням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Порядку, суд першої інстанції, в цілому, дійшов правильного висновку, що такий акт-претензія не може бути належним та допустимим доказом, який би підтверджував підставність та обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання відповідача усунути порушення, зазначених в акті-претензії, обґрунтовано відмовивши в її задоволенні.

Під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження як факти щодо належного оформлення акту-претензії, так і факти щодо неналежного, на думку позивача, надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які зазначені у цьому акті-претензії, адже такі спростовуються зібраними по справі доказами, які належним чином оцінені судом першої інстанції, підстав для їх переоцінки, колегія суддів не убачає.

Оскільки судом не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди як похідної вимоги.

Колегія суддів враховує також те, що подана апеляційна скарга не містить відповідних доводів в частині вирішення судом цієї позовної вимоги.

Тобто, доводи апеляційної скарги, які стосуються обставин, котрі входять до предмета доказування у даній справі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, зокрема, щодо самовільного підвищення тарифів на обслуговування будинку, адже таке відбувалось за відсутності порушень діючого законодавства.

Оскільки спір у даній справі виник між ОСОБА_1 як індивідуальним споживачем та ПП «УК «Рідний дім-Центр», як управляючою компанією, тобто є індивідуальним спором, колегія суддів не убачає підстав для детального аналізу доводів апеляційної скарги, які стосуються інших споживачів (співвласників багатоквартирного будинку), зокрема, щодо незаконного використання коштів мешканців будинку (співвласників), невиконання обов`язку відповідача щодо незвітування перед співвласниками про виконання кошторису витрат і не надавав на затвердження бюджет на поточний рік, щодо самовільної відповідачем в оренду і/або сервітут спільного майна мешканців, відсутності реагування на численні скарги мешканців

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 03 серпня 2026 року.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич