Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №465/7588/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №465/7588/25

Суддя: Цяцяк Р. П.

Справа № 465/7588/25 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.

Провадження № 22-ц/811/826/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді: Ванівський О.М. та Копняк С.М.,

за участю секретаря Якимчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 29 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (в подальшому – «ТОВ», «позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення зі згаданої відповідачки на користь позивача 152 592 грн. 33 коп. заборгованість за кредитним договором, а також понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 09.10.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування №Z06.00207.005798330 (в подальшому – «Кредитний договір»), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у сумі 74 999,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитине обслуговування) і платою за послуги зі щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. Банк взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачці у користування погоджену суму кредиту строком до 09.10.2021 року, однак внаслідок порушення позичальником свого обов`язку із повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів станом на 19.12.2023 року за Кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 152 592 грн. 33 коп., яка складається із заборгованості за основним боргом – 61 862 грн. 15 коп.; заборгованості за нарахованими відсотками – 40 113 грн. 17 коп.; заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту – 50 617 грн. 01 коп.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено Договір факторингу № 19/12-2023, у відповідності до якого ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату отримало право вимоги до боржників АТ «Ідея Банк», в тому числі – і до відповідачки, як боржника за Кредитним договором.

22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено було Договір факторингу № 22/12-2023, згідно умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило право своєї вимоги, зокрема – і до відповідачки, як боржника за Кредитним договором, позивачу - ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Крім цього, позивач просив стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн. (а.с. 1 – 3).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z06.00207.005798330 від 09.10.2019 року у розмірі 82 915 гривень 84 копійки, а також 1 645 гривень 35 копійок судового збору та 3 804 гривні витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено (а.с. 109–113).

Дане рішення оскаржила відповідачка.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким «позовну заяву … залишити без задоволення», покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Вважає, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Зазначає, що позивачем не надано деталізованого розрахунку заборгованості, з якого можна було б зрозуміти, яка конкретно сума отримана і сплачена Позичальником/нарахована Банком у кожному платіжному періоді за кожним видом платежу: по основному боргу, процентам, комісіям та інші, а також не надано належного доказу видачі кредиту.

Стверджує, що нові кредитори не повідомляли відповідачку про відступлення права грошової вимоги.

Зазначає, що ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не надало акт приймання-передачі за Договором факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 року, платіжна інструкція від 20.12.2023 року № 45 не має інформації про її проведення банком і зарахування коштів.

З огляду на наведене вище вважає, що належних та допустимих доказів оплати ТОВ «Оптіма Факторинг» по договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 позивачем не надано, так само, як не надано доказів успішної транзакції чи підтвердження зарахування коштів по даному договору факторингу (а.с. 117–123).

Сторони, будучи своєчасно (22.04.2026 року) належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 133, 134), в судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- у мотивувальній частині рішення суду зазначаються (зокрема) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення (пункти 2 та 6 частини 4 статті 265).

За змістом частини 1 статті 178 ЦПК України, усі заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві на цей позов.

У поданому до суду першої інстанції Відзиві на позовну заяву відповідачка не заперечує укладення нею 09.10.2019 року з ПАТ «Ідея Банк» Кредитного договору, згідно якого Банк надає позичальнику в кредит на поточні потреби 74 999 грн. (а.с. 5-6).

В той же час, Відзив на позовну заяву не містить категоричних заперечень твердження позивача про отримання відповідачкою згаданих вище коштів в кредит, а лише посилання на те, що позивачем нібито не долучено до матеріалів справи «первинних документів», які б свідчили про «надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором».

Однак, до згаданого Відзиву … відповідачкою долучено її «Альтернативний розрахунок заборгованості по кредитному договору № Z06.00207.005798330 від 09.10.2019 року», з якого вбачається часткове визнання нею заборгованості за згаданим Кредитним договором перед позивачем (а.с. 84), що (в свою чергу) свідчить про визнання відповідачкою факту отримання нею кредитних коштів, а тому доводи апеляційної скарги, які ставлять під сумнів доведеність позивачем факту отримання відповідачкою кредитних коштів, до уваги прийматися не можуть.

В подальшому (14.01.2026 року) відповідачкою було подано до суду першої інстанції також і Заперечення на позов, у яких вона (з наведенням відповідних розрахунків) фактично визнає наявність у неї перед позивачем заборгованості за Кредитним договором, однак – лише у сумі 74 409 грн. 08 коп. (а.с. 99-106).

Оскаржуване рішення не містить мотивів відхилення судом доводів та розрахунків відповідачки про наявність у неї заборгованості перед позивачем у розмірі саме 74 409 грн. 08 коп., так само, як не містить розрахунків такої заборгованості у розмірі 82 915 грн. 84 коп., який оскаржуваним рішенням присуджений до стягнення з відповідачки на користь позивача.

Позивач також не подав, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, своїх розрахунків, які б спростовували згаданий вище розрахунок відповідачки у розмірі саме 74 409 грн. 08 коп.

За наведених вище обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що розмір заборгованості за Кредитним договором, який підлягає до стягнення з відповідачки на користь позивача, підлягає зменшенню з 82 915 грн. 84 коп. до 74 409 грн. 08 коп.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що:

- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1);

- при частковому задоволенні позову, у випадках покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина 10);

- якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей же суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13).

За подачу позову позивачем сплачено 3 028 грн. 00 коп. судового збору (а.с. 4).

За подачу апеляційної скарги відповідачкою сплачено 4 543 грн. 00 коп. судового збору (а.с. 124).

За підсумками апеляційного розгляду справи суд прийшов до висновку про те, що до задоволення підлягають 48,76 % (74 409 грн. 08 коп. з заявлених до стягнення 152 592 грн. 33 коп.) позовних вимог.

48,76 % від 3 028 грн. 00 коп. = 1 476 грн. 45 коп.

48,76 % від 4 543 грн. 00 коп. = 2 215 грн. 32 коп.

Відповідно, до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 1 476 грн. 45 коп. сплаченого судового збору за подачу до суду першої інстанції позовної заяви.

А до стягнення з позивача на користь відповідачки підлягає до стягнення 2 327 грн. 68 коп. (4 543 грн. 00 коп. - 2 215 грн. 32 коп.) судового збору, сплаченого останньою за подачу до суду апеляційної скарги.

Частиною 10 статті 141 ЦПК України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Різниця між судовими витратами у виді сплачених судових зборів, які слід стягнути з позивача на користь відповідачки (апелянта) і навпаки, складає 851 грн. 23 коп. (2 327 грн. 68 коп. - 1 476 грн. 45 коп.).

48,76 % від 7 000 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 3 413 грн 20 коп., а тому розмір цих витрат, присуджений судом до стягнення з відповідачки на користь позивача у розмірі 3 804 грн., підлягає зменшенню до розміру 3 413 грн. 20 коп.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають.

Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року – 3 328 грн. 00 коп.

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення з відповідачки 152 592 грн. 33 коп. заборгованості за Кредитним договором.

Відтак, ціна позову у цій справі складає 152 592 грн. 33 коп., що станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп. х 250 = 832 000, 00 грн).

Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 152 592 грн. 33 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 29 січня 2026 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором № Z06.00207.005798330 від 09.10.2019 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», з 82 915 гривень 84 копійки до 74 409 (сімдесят чотири тисячі чотириста дев`ять) грн. 08 коп.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 29 січня 2026 року змінити, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», з 3 804 гривні до 3 413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн. 20 коп.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 29 січня 2026 року в частині вирішення питання судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви скасувати і в цій частині ухвалити нове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 851 (вісімсот п`ятдесят одну) грн. 23 коп. в якості різниці судових витрат, які понесли сторони у виді сплачених судових зборів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 10 серпня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Копняк С.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua