Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №451/1491/23 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №451/1491/23

Суддя: Цяцяк Р. П.

Справа № 451/1491/23 Головуючий у 1 інстанції: Самсін М. Л.

Провадження № 22-ц/811/2048/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Копняк С.М.,

за участю секретаря Якимчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Демчик Наталії Олександрівни, представника ОСОБА_1 , на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 січня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в якому просила:

-здійснити перерозподіл виплаченої суми грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув при виконанні військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 54 від 13.05.2022);

-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 480 000 грн.;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 500 000 грн.

-вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Попасна Луганської області під час бойового завдання із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації загинув її внук, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого були відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції на дату виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги), сім`ям загиблих осіб, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх утримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За приписами ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції на дату виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги), право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Позивачка є матір`ю відповідачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка у червні 1989 року уклала шлюб з ОСОБА_1 , який було розірвано рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 18.05.1993 року.

Від згаданого вище шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_4 і, таким чином, позивачка ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_4 .

Ураховуючи наведене, позивачка ОСОБА_2 , як член сім`ї загиблого на фронті ОСОБА_4 , звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про отримання одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю свого внука, однак листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 15.11.2022 року №с/10356/1, її було повідомлено про повернення документів на доопрацювання та запропоновано надати документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_2 , як бабуся загиблого ОСОБА_4 , була членом його сім`ї (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків).

За заявою ОСОБА_2 рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 10.01.2023 року було встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_2 була членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті. Рішення набрало законної сили 13.02.2023 року.

Однак, листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.08.2023 року №с/12977, ОСОБА_2 було повідомлено про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, якщо після призначення та виплат ОГД у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або у судовому порядку. До листа додано Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.07.2023 року №14/в, в якому додатково зазначено, що одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн. у рівних частках кожному (тобто - по 7 500 000 грн.) призначено батьку та матері загиблого ОСОБА_4 згідно п. 21 рішення Комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.08.2022 року № 159.

У зв`язку з наведеним вище ОСОБА_2 і звернулася з позовом до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про перерозподіл одноразової грошової допомоги та стягнення 1/3 її частки, яка складає 5 000 000 грн. (15 000 000 : 3) на кожну особу, оскільки кожний зі згаданих відповідачів отримав по 7 500 000 грн., тобто - з розрахунку на двох осіб, то з останніх ОСОБА_2 і просила стягнути на її користь по 2 500 000 грн. з кожного. Однак, оскільки відповідачка ОСОБА_3 у період з 05.09.2022 року по 16.09.2022 року здійснила їй переказ коштів на загальну суму 1 020 000 грн, то просила стягнути з ОСОБА_3 1 480 000 грн (2 500 000 – 1 020 000) (том 1, а.с. 2-8).

ІНФОРМАЦІЯ_8 позивачка ОСОБА_2 померла (том 1, а.с. 113) і 03 жовтня 2024 року ухвалою суду в якості правонаступника позивачки до участі у справі було залучено ОСОБА_3 (том 1, а.с. 159).

09 жовтня 2024 року представник ОСОБА_3 , як правонаступниці первісної позивачки, подав до суду позовну заяву у новій редакції, у якій просила:

-перерозподілити одноразову грошову допомогу у сумі 15 000 000 гривень, яка була призначена та виплачена ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на всіх членів сім`ї загиблого ОСОБА_4 , який загинув при виконанні військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 54 від 13.05.2022), а саме на:

o ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки, що становить 5 000 000 грн.;

o ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки, що становить 5 000 000 грн.;

o ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі 1/3 частки, що становить 5 000 000 грн.

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 500 000 грн. як частку одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув при виконанні військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 165-172).

10 жовтня 2024 року ухвалою Радехівського районного суду Львівської області матеріали даної цивільної справи було направлено за підсудністю до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області (том 1, а.с. 180-181).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Перерозподілено одноразову грошову допомогу у сумі 15 000 000 гривень, яка була призначена та виплачена ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на всіх членів сім`ї загиблого ОСОБА_4 , який загинув при виконанні військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 54 від 13.05.2022), а саме на:

- ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки, що становить 5 000 000 грн.;

- ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки, що становить 5 000 000 грн.;

- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі 1/3 частки, що становить 5 000 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 500 000 грн. як частку одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув при виконанні військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 54 від 13.05.2022).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 13 420 грн. (том 2, а.с. 213-225).

Вищезгадане рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_1 .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норми матеріального права.

Звертає увагу на те, що задоволення позовних вимог суд мотивував тим, що ще за життя ОСОБА_2 належним чином реалізувала своє право на отримання частки одноразової допомоги, однак у зв`язку зі смертю не встигла її оформити (отримати), покладаючи при цьому на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 січня 2023 року, однак апелянт про це рішення нічого не знав, оскільки у період розгляду згаданої справи він перебував за кордоном у зв`язку з працевлаштуванням у Чехії і жодної інформації від ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_6 , з якими він підтримував зв`язок, про судовий розгляд цієї справи він не отримував.

Вважає, що неповідомлення апелянта про судовий розгляд даної справи свідчить про недобросовісні узгоджені дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , унаслідок яких його було позбавлено права на участь у справі та на частку одноразової грошової допомоги, що є грубим порушенням права на судовий захист.

Стверджує, що мав гарні відносини з дітьми, зокрема - з донькою ОСОБА_7 , і 04 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року перерахував на її банківський рахунок 999 050 гривень та 999 100 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями AT КБ «ПриватБанк».

Вважає, що ОСОБА_3 , будучи на стадії судового розгляду справи залученою до участі у справі в якості правонаступниці первинної позивачки, не набула права на подачу нового позову (том 2, а.с. 3-6).

27 вересня 2025 року представник ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кам`янка-Бузького районного суду від 09 січня 2025 року - без змін.

Сторони, будучи своєчасно належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи (том 2, 209-212), в судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як стверджується матеріалами справи, позовні вимоги первісної позивачки ОСОБА_2 обґрунтовувалися тим, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 10 січня 2023 року у справі № 451/1449/22 було задоволено заяву ОСОБА_2 та встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_2 була членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті (том 1, а.с. 21-26).

Однак, постановою Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01 червня 2026 року) згадане вище рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 січня 2023 року було скасовано та ухвалено постанову, якою заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.

Як вбачається зі змісту згаданих вище постанов Львівського апеляційного суду та Верховного Суду, згадані суди прийшли до висновку про те, що «факт, який просить встановити заявник ( ОСОБА_2 ), не підлягає встановленню в порядку окремого провадження та може бути встановлено виключно в порядку позовного провадження» (том 2, а.с. 177-193).

Тобто, як вбачається з наведеного вище, судове рішення про те, що ОСОБА_2 була членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 – до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відсутнім, а тому її позовні вимоги, викладені у первісній редакції її позовної заяви, про здійснення перерозподілу виплаченої суми грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її внука ОСОБА_4 та стягнення з відповідачів частини отриманої останніми одноразової грошової допомоги до задоволення не підлягали за їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно, не підлягають до задоволення і позовні вимоги, які 09 жовтня 2024 року були уточненими ОСОБА_3 – як правонаступницею померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 позивачки (том 1, а.с. 165-172).

Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 пункт 2, 376 частина 1 пункти 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Демчик Наталії Олександрівни, представника ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 (правонаступниці позивачки ОСОБА_2 ) у задоволенні уточнених нею позовних вимог до ОСОБА_1 про перерозподіл одноразової грошової допомоги та стягнення 1/2 її частки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 10 серпня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Копняк С.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua