Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/4565/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/4565/26 Провадження №2/607/3659/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Ромазана В.В.

за участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1.Стислий зміст позовної заяви

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (надалі по тексту ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», Позивач) звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , Відповідач)про стягнення заборгованості за кредитним договором № 734113 від 11 жовтня 2021 року в розмірі 12 652,00 гривень, а також судові витрати у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що 11 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 734113 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису. Згідно умов кредитного договору, сума виданого кредиту 4 000,00 грн, дата надання кредиту 11 жовтня 2021 року, строк кредиту 7 днів, процентна ставка 1,9% на добу. Відповідно до умов кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, перерахувавши 11 жовтня 2021 року на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн. 30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Згідно реєстру боржників від 30 листопада 2023 року до договору відступлення прав вимоги №1-30/11/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 734113 від 11 жовтня 2021 року становить 12 652,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 8 652,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

2.Стислий зміст відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив

16 червня 2026 року представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача позову не визнала та просить відмовити у його задоволенні. Так, вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Стверджує, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано документу, який підтверджує зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ кредитних коштів є завершеним. Крім того, відповідач не погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за процентами, оскільки строк, на який було надано кредит, становив 7 днів. Водночас первісним кредитором здійснено нарахування процентів за межами встановленого строку кредитування, у зв`язку з чим розмір заявленої до стягнення заборгованості за процентами є необґрунтованим. Відтак, у межах строку кредитування до 17 жовтня 2021 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачу кредит та сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Доказів того, що в подальшому сторонами пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

23 червня 2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якій стверджує, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір № 734113 від 11 жовтня 2021 року, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зазначає, що підписанням даного кредитного договору, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Крім того, стверджує, що перерахування коштів відповідачу підтверджується інформацією у листі ТОВ «Санрайз Фінанс», з якого вбачається, що 11 жовтня 2021 року проведено транзакцію на суму 4 000,00 грн, маска картки НОМЕР_2. Також позивач зазначає, що відповідно до умов договору, сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання не з`явилися, не повідомивши суду причини неявки, однак належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

11 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №734113, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «G7590».

Згідно п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором.

Відповідно до п.п. 1.2 - 1.3 Договору, загальний розмір наданого кредиту складає 4 000,00 грн. Строк, на який надається кредит, складає 7 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику а саме з 11 жовтня 2021 року по 17 жовтня 2021 року включно.

Згідно п. 1.4 Договору, процентна ставка за кредитом становить 1,90% від суми кредиту в день.

Як слідує з п. 1.6 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 4 532,00 грн.

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (п. 4.3 договору), 17 жовтня 2021 року відповідач повинен був повернути кредитодавцю 4 532,00 грн, в тому числі 4 000,00 грн - тіло кредиту та 532,00 грн - відсотки.

Відповідно до п. 9.2 Договору, строк дії договору складає 7 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору та закінчується 17 жовтня 2021 року.

Додатком №1 до договору № 00-10196258 від 03 лютого 2025 року є графік платежів, згідно якого, кількість днів у розрахунковому періоді 360, реальна річна процентна ставка 2141,72%, загальна вартість кредиту 59 592,00 грн.

До матеріалів позову долучено паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який також підписаний електронним підписом відповідача та в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

В матеріалах справи наявні Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит», які не підписані відповідачем.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ТОВ «ФК «Джобер» підтверджує, що ОСОБА_1 ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником підписано одноразовим ідентифікатором G7590, який відправлено 11 жовтня 2021 року на його номер телефону НОМЕР_1 .

Як слідує з інформації, викладеній у листі за вих. №1102/2026-1 від 11 лютого 2026 року, ТОВ «Санрайз Фінанс» підтверджує, що 11 жовтня 2021 року успішно здійснено переказ грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на картку НОМЕР_2 , ПІБ ОСОБА_1 , статус - успішно.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №734113 від 11 жовтня 2021 року, складеного ТОВ «ФК «Джобер», заборгованість ОСОБА_1 становить 12 652,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 652,00 грн - заборгованість за відсотками. Відсотки нараховувались з 11 жовтня 2021 року по 26 грудня 2021 року.

30 листопада 2023 року між ТОВ «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023.

Згідно п. 1.1 Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-30/11/2023 від 30 листопада 2023 року, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №734113 від 11 жовтня 2021 року в сумі 12 652,00 грн.

До позову надана виписка з особового рахунку за Кредитним договором №734113 від 11 жовтня 2021 року, сформована представником ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 становить 12 652,00 грн, з яких: за тілом кредиту - 4 000,00 грн; за відсотками 8 652,00 грн.

2.Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 11 жовтня 2021 року уклали Договір №734113 про надання кредиту у розмірі 4 000,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується інформацією надавача платіжних послуг.

Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору №734113 від 11 жовтня 2021 року на підставі договору відступлення №1-30/11/2023 від 30 листопада 2023 року перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору, реєстром права вимоги, які досліджені судом.

Водночас, щодо суми заборгованості за кредитним договором №734113 від 11 жовтня 2021 року в частині відсотків, суд зазначає наступне.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У пункті 1.3, 9.2 договору встановлено, що кредит надається на 7 календарних днів від дати отримання кредиту до 17 жовтня 2021 року включно.

Відповідно до пункту 9.4.1 договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Позичальник має право ініціювати продовження строку користування Кредитом та зміну дати повернення Кредиту шляхом здійснення платежу на користь Кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання Кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Позичальника про продовження строку користування Кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати Позичальником всіх нарахованих процентів за користування Кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

Суду Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на продовження строку кредитування або строку користування кредитними коштами, а матеріали таких не містять.

Разом із тим, розрахунок заборгованості складений позивачем свідчить, що відсотки Відповідачу нараховувались й після погодженого строку кредитування.

Пунктами 9.4.2, 9.4.3 договору, передбачено, що автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію - продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.

Суд не погоджується з можливістю продовження строку кредитування та, відповідно, нарахування процентів після закінчення строку, на який було надано кредит, що відповідно до умов договору становить 7 календарних днів на підставі вказаних вище пунктів договору.

Цими умовами не передбачено вчинення відповідачем активних дій для пролонгації договору, а відповідач визначив, що сам факт прострочення виконання зобов`язання є такими діями та відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).

Суд звертає увагу на те, що не виконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні. Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.

Тому, добросовісний кредитор укладаючи договори зі споживачем розраховує на повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в межах погодженого сторонами договору строку, відповідно й обов`язком споживача у такому договорі визначено своєчасну сплату кредиту.

У зв`язку із цим, не своєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

При цьому, у разі не повернення кредитних коштів у визначений договором термін, договір передбачає збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами, що має ознаки пені.

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 1.3 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За таких обставин суд доходить висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів після спливу встановленого договором строку кредитування, за відсутності вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на продовження строку дії договору та користування кредитними коштами, є неналежним виконанням ним своїх договірних зобов`язань, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк.

Водночас зазначене не надає кредитодавцю права нараховувати після спливу строку кредитування проценти за користування кредитними коштами, оскільки після закінчення визначеного договором строку кредитування правові підстави для такого нарахування відсутні.

Тому, нарахування відсотків поза межами строку кредитування, у тому числі і автопролонгації, є неправомірним.

Отже, суд вважає, що за умовами кредитного договору №734113 відповідач 17 жовтня 2021 року був зобов`язаний повернути 4 532,00 грн, в тому числі 4 000,00 грн - тіло кредиту та 532,00 грн - відсотки.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі наведеного договору відступлення прав вимоги, заборгованості за кредитом договором №734113 від 11 жовтня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованості за кредитним договором №734113 від 11 жовтня 2021 року в сумі 4 532,00 грн. У решті вимог, слід відмовити за наведених вище підстав.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 953,68 грн (4532 * 2 662,40 : 12652), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обґрунтування понесених судових витрат представник позивача надав: договір №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року; додаткову угоду №1 від 20 січня 2026 року до договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09 липня 2025 року; акт про отримання правової допомоги від 20 квітня 2026 року, згідно якого, загальна сума за надані адвокатом послуги становить 13 000,00 грн.; платіжну інструкцію №2681 від 20 квітня 2026 року.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, заявлений розмір витрат, відсутність клопотання про їх зменшення, суд вважає, що до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 656,65 грн. (4532 * 13 000,00 : 12652), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. При цьому, суд також ураховує, що стороною відповідача заява про зменшення витрат на правову допомогу не подавалась.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Кредитним договором № 734113 від 11 жовтня 2021 року у розмірі 4 532 (чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 65 коп. та 953 (дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 68 коп. судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.08.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», місцезнаходження: вул. Саперне Поле, 12, нежитлове приміщення 1008 м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44002941.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан