Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №445/2117/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №445/2117/25

Суддя: Ванівський Ю. М.

Справа № 445/2117/25

Провадження 2/465/901/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ванівського Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові цивільну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хобта Ю.М. до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 1618,17 грн, судові витрати та витрати на правову (правничу) допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що vіж ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник), було укладено Договір обов?язкового страхування № 20001822-02-14-01 від 11.01.2023 р., за яким страховик зобов?язується відшкодувати шкоду заподіяну транспортним засобом Lexus RX 300, держ. номер - НОМЕР_1 . Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 24 січня 2024 року по справі №466/12851/23, так 20.11.2023 року, 14:40 год, на автодорозі м. Львів, кільце Чорновола (МакдональдС поряд) сталася ДТП за участю транспортних засобів автомобіля SKODA OCTAVIA, держ. номер - НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , який здійснюючи по колу не вибрав безпечної швидкості допустив зіткнення з автомобілем - Lexus RX 300, держ. номер - НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , в наслідок чого автомобілі зазнали пошкоджень, чим порушив п. 13.1 України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Для встановлення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу Lexus RX 300, держ. номер - НОМЕР_3 , був організований огляд автомобіля. Згідно Рахунку-фактури № АП00004847 від 22.11.2023 р. та Рахунку-фактури АПО0005346 від 20.12.2023 р., вартість відновлюваного ремонту Lexus RX 300, держ. номер - BC4004КН склала 16619,96 гривень. Факт ДТП 20.11.2023 року був визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом. На підставі страхового акту, на виконання вимог ст. 108 Закону України «Про страхування» (надали - 3У «Про страхування») та ст. 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) співробітниками ПрАТ СК «ВУСО» було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у розмірі 16619,96 грн. За заявою потерпілої особи ОСОБА_3 та виконуючи взяті на себе зобов?язання По Договору добровільного страхування на підставі страхових актів №2331181-1 від 24.11.2023 року № 2331181-2 від 26.12.2023 року ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 16619,96 грн., що підтверджується платіжними інструкціями " 24 " листопада 2023 р. № 56832 та від " 26 " грудня 2023 р. № 62818. Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав: 16619,96 грн. Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 16619,96 грн., заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 20.11.2023 року, ПрАТ СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 30704,31 грн.р Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу SKODA OCTAVIA, держ. номер - НОМЕР_4 , була застрахована за Полісом ЕР/215346601 в ПрАТ "СК "ГРАВЕ УКРАЇНА", то керуючись ст. ст. 6, 9, 22, 29 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 993, ч.1 ст. 1191 ЦК України, ст. 108 Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до АТ «СК «Країна», з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу.ПрАТ "СК "ГРАВЕ УКРАЇНА" здійснила виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» в межах ліміту передбаченого полісом ЕР/215346601 згідно умов полісу страхування цивільно-правової відповідальності в розмірі 15001,79 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням ПрАТ "СК "ГРАВЕ УКРАЇНА" склала: 14981,79 грн. Не відшкодованою залишається розмір збитків в наслідок ДТП складає 1618.17 грн.

15 квітня 2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та Фізичною особок підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , Новий кредитор) укладено Договір № 15/04/2024 про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (Позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування № 20001822-02-14-01 від 11.01.2023 року.

З метою досудового врегулювання спору 14.05.2024 року відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу, але відповідач не проводив ніяких платежів.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача в його користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 1618,17 грн, 1211,00 грн судового збору та 16352,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 30.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу скеровувалася копія ухвали Франківського районного суду м.Львова від 30.09.2025 року, на адресу його зареєстрованого місця проживання – АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067172041822, яке повернулось на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_3 , було укладено Договір обов?язкового страхування № 20001822-02-14-01 від 11.01.2023 р., за яким страховик зобов?язується відшкодувати шкоду заподіяну транспортним засобом Lexus RX 300, держ. номер - НОМЕР_1 .

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 24 січня 2024 року по справі №466/12851/23, так 20.11.2023 року, 14:40 год, на автодорозі м. Львів, кільце Чорновола (МакдональдС поряд) сталася ДТП за участю транспортних засобів автомобіля SKODA OCTAVIA, держ. номер - НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , який здійснюючи по колу не вибрав безпечної швидкості допустив зіткнення з автомобілем - Lexus RX 300, держ. номер - НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , в наслідок чого автомобілі зазнали пошкоджень, чим порушив п. 13.1 України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч.4ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Для встановлення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу Lexus RX 300, держ. номер - НОМЕР_3 , було проведено огляд автомобіля.

Згідно Рахунку-фактури № АП00004847 від 22.11.2023 р. та Рахунку-фактури АПО0005346 від 20.12.2023 р., вартість відновлюваного ремонту Lexus RX 300, держ. номер - BC4004КН склала 16619,96 гривень.

Факт ДТП 20.11.2023 року був визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом. На підставі страхового акту, на виконання вимог ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України співробітниками ПрАТ СК «ВУСО» було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у розмірі 16619,96 грн.

ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 16619,96 грн., що підтверджується платіжними інструкціями " 24 " листопада 2023 р. № 56832 та від " 26 " грудня 2023 р. № 62818.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 16619,96 грн., заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 20.11.2023 року, ПрАТ СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 30704,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу SKODA OCTAVIA, держ. номер - НОМЕР_4 , була застрахована за Полісом ЕР/215346601 в ПрАТ "СК "ГРАВЕ УКРАЇНА".

ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до АТ «СК «Країна», з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу.ПрАТ "СК "ГРАВЕ УКРАЇНА" здійснила виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» в межах ліміту передбаченого полісом ЕР/215346601 згідно умов полісу страхування цивільно-правової відповідальності в розмірі 15001,79 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням ПрАТ "СК "ГРАВЕ УКРАЇНА" склала: 14981,79 грн.

Не відшкодованою залишається розмір збитків в наслідок ДТП складає 1618.17 грн.

15 квітня 2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та Фізичною особок підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , Новий кредитор) укладено Договір № 15/04/2024 про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (Позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування № 20001822-02-14-01 від 11.01.2023 року.

З метою досудового врегулювання спору 14.05.2024 року відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу, але відповідач не проводив ніяких платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини.

Згідно роз`яснень, що містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як передбачено ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; регрес застосовується після припинення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що страхування – це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Враховуючи, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної події, яка мала місце 24.01.2024 визнано відповідача ОСОБА_2 , тому сума сплачених збитків у розмірі 1618,17 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 16 352,00 грн.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень договору № 25-05 про надання правової (правничої) допомоги від 25 травня 2024 року, укладеному між АО «Адвокатус» в особі голови адвоката Хобти Ю.М та ФОП ОСОБА_1 , вбачається, що клієнт доручає, а адвокат здійснює правову допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, які передбачені цим договором, а саме представництво інтересів клієнта у всіх установах незалежно від форми власності та в судах всіх інстанцій України щодо захисту його інтересів, за що клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) у розмірі та на умовах визначених договором. Адвокат надає правову допомогу клієнту тільки на підставі тих документів, які були надані клієнтом адвокату або були ним зібрані.

Згідно додаткової угоди № 1501 від 19 липня 2025 року до вищевказаного договору вбачається, що дана додаткова угода визначає порядок оплати правової (правничої) допомоги (гонорару) адвокату за надання правової (правничої) допомоги у спорі з ОСОБА_2 , про стягнення коштів в порядку регресу.

Вбачається, що адвокатом були надані наступні види послуг, кількість витраченого адвокатом часу та їх вартість: вивчення матеріалів справи, формування правової позиції та подача запитів, вимоги про досудове врегулювання спору - 3,38 год - 7154,00 грн; підготовка позовної заяви для подачі позову до суду 2,95 год 6245,40 грн; підготовка процесуальних документів у кількості необхідних для подачі позову до суду - 1 год 2119,60 грн; підготовка клопотань до суду - 0,5 год. - 1059,80 грн. Загальна вартість послуг адвоката склала 16352,00 грн.

Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера №1501 від 19.07.2025 року ОСОБА_1 перерахував на користь АО «Адвокатус» кошти у розмірі 16352,00 грн, призначення платежу: згідно дод. угоди №1501/акту прийм. перед. правової допомоги від 15.01.2025 до договору про надання правової допомоги №25-05 від 25.05.2024.

Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, зміст заяви, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд визначає вартість наданих послуг у розмірі 4000,00 грн.

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хобта Ю.М. до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 завдані збитки в порядку рересу в розмірі 1 618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

В задоволенні інших вимог в частині витрат на правову допомогу – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ванівський Ю.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua