Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №336/3660/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3660/26

Провадження №: 2/336/3181/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участі секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітнього дитини, що продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі який рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2021 було розірвано. Під час перебування у шлюбі, у сторін народився спільний син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (при народжені ОСОБА_4 ).

31.08.2020 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, було видано судовий наказ в справ №336/4167/20 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , в розмірі частини із всіх доходів батька щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до його повноліття, починаючи з 04 серпня 2020 року. На даний час ОСОБА_3 вже повнолітній та виплата на сплату аліментів припинилась.

Весь час дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. З 01.09.2024 ОСОБА_3 навчається в Державному навчальному закладі «Запорізький авіаційний фаховий коледж ім. О.Г. Івченка» на денній формі навчання на бюджетній основі. Однак на даний час виплати стипендії припинились. А тому утримання сина повністю лежить на матері, у зв`язку з цим виникає скрутне матеріальне становище.

Відповідач є працездатною особою, працює не офіційно, але надавати матеріальну допомогу сину в нього є можливість.

На підставі вищевикладеного, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі частини із всіх доходів батька щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до його повноліття, починаючи з дати пред`явлення позову і закінчення навчання, але не більше як до досягнення повнолітнім сином 23 років.

Ухвалою судді від 29.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, третій особі – право для надання пояснень щодо аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову. Також роз`яснено право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, за змістом позовної заяви просили розглядати справу без їх участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання двічі не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення кореспонденції за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надходило. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2021 було розірвано шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Під час перебування пари у шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (при народжені ОСОБА_4 ), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії №2008-000258 виданий 01.08.2008. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

31.08.2020 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, було видано судовий наказ в справ №336/4167/20 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , в розмірі частини із всіх доходів батька щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до його повноліття, починаючи з 04 серпня 2020 року. На даний час ОСОБА_3 вже повнолітній та виплата на сплату аліментів припинилась.

Відповідно свідоцтва про зміну імені, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінив прізвище на ОСОБА_6 , актовий запис №27, видане Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серія № НОМЕР_1 від 27.09.2024.

На даний час ОСОБА_6 проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 та Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 є студентом 2 курсу (КІ-24, спеціальність – «123» комп`ютерна інженерія) денної форми навчання в Державному навчальному закладі «Запорізький авіаційний фаховий коледж ім. О.Г. Івченка», на бюджетній основі. Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028, що підтверджується Довідкою Державного навчального закладу «Запорізький авіаційний фаховий коледж ім. О.Г. Івченка» від 16.02.2026. Однак на даний час виплати стипендії припинились.

Позивач звернулась до суду 20.04.2026. На час звернення до суду ОСОБА_6 вже досяг повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема вартість навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження тощо.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітній сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виникнення даного аліментного зобов`язання є необхідна сукупність юридичних фактів, а саме: дитина досягла повноліття, але на момент звернення до суду з позовом не досягла 23-х років; дитина продовжує навчання в Національному університеті «Запорізька політехніка» на денній формі навчання, термін навчання з 29.09.2025 по 19.01.2027. У зв`язку з навчанням повнолітній син потребує матеріальної допомоги.

При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють його дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та їх спроможність її надавати.

Позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що вона працює в ТОВ «Сільпо-Фуд» на посаді продавця - консультатнта та отримує заробітну плату в середньому 18 000,00 грн. в місяць.

ОСОБА_6 навчається на денній формі, працювати та отримувати доходи не може.

Відповідач є особою працездатного віку, а тому може сплачувати аліменти сину, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення повнолітнім сином 23-х років.

Судом встановлено, що повнолітній син ОСОБА_6 проживає з матір`ю, перебуває на її утриманні. Так, вимоги позивача про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання на користь матері є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам сімейного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн. у дохід держави у порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 182, 198-201, 191 СК України, ст.ст. 2, 4, 7, 11, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 278-279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 20.04.2026 та до закінчення навчання 30.06.2028, але не більше як до досягнення повнолітнім сином 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.Л. Коваленко

10.08.26