Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №638/17368/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №638/17368/26

Суддя: Семіряд І. В.

Справа № 638/17368/26

Провадження № 3/638/3542/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

24.07.2026 до Шевченківського райсуду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 по факту скоєння правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, в якому зазначено, що 13.07.2026 о 12-40 год. у м. Харкові по вул. Данилевського, 17 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Автоспецпромаспа. 941.157.014.03, н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб BMW, д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п. п. 12.1, 13.1, 2.3.б ПДР. Після ДТП ОСОБА_1 залишив місце ДТП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що рухався на «швидкій допомозі» з увімкненими спецсигналами та проблисковими маячками, перевозив військового до шпиталю.. Під час руху по вул. Літературній з ліва та з права були припарковані транспортні засоби, рухався поміж ними, дуже було дуже вузько та випадково торкнувся дзеркала припаркованого автомобіля. Залишитися на місці ДТП не міг, тому що у авто знаходився дуже тяжко поранений військовий та зволікання загрожувало його життю.

Суддя, вислухавши особу, стосовно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наступним:

Протоколом серія ЕПР1№719945від 15.07.2026, відповідно до якого 13.07.2026 о 12-40 год. у м. Харкові по вул. Данилевського, 17 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Автоспецпромаспа. 941.157.014.03, н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб BMW, д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п. п. 12.1, 13.1, 2.3.б ПДР.

Схемою місця ДТП.

Поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Диском до протоколу ЕПР 1№719945.

За змістом ст. 124 КУпАП Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою відповідальність, передбачену КУпАП.

Судом встановлено, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП, полягає у порушенні ним вимог п. 12.1, 13.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України.

Суддя, прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вивчивши матеріали справи, дані про особу правопорушника, вважає за можливе застосувати до останнього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в межах, передбачених санкцією ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на момент вчинення адміністративного правопорушення становило 665,60 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.

Що стосується протоколу серія ЕПР 1 №719958, складено стосовно ОСОБА_3 за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою відповідальність, передбачену КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що діяв у стані крайньої необхідності, оскільки керував авто «швидка допомога» на якому перевозили тяжко пораненого військового та зволікання могли спричини тяжкі наслідки для здоров`я та життя військового.

Статтею 18 КУпАП встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно ст.18 Закону Поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Це повністю узгоджується з вимогами ст.19 Конституції України.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи надані ОСОБА_1 пояснення, зважаючи на те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення на спецтранспорті з проблисковими маячками тяжко пораненого військового, а зупинка, тобто зволікання, загрожувало життю військового, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , залишаючи місце ДТП, діяв у стані крайньої необхідності, усвідомлюючи, що може існувати небезпека життю та здоров`ю люди, яку перевозили на автомобіл швидкої медичної допомоги, він у цій ситуації обрав найшвидший спосіб надання допомоги . У даному випадку він вимушено порушив охоронювані державою інтереси у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтями 17 та 18 КУпАП встановлено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що порушення п. 2.1 ПДР України ОСОБА_1 вчинено у стані крайньої необхідності, оскільки останній діяв в інтересах збереження життя та здоров`я військового та для відвернення можливої небезпеки для здоров`я, тобто своїми діями він намагався відвернути настання більшої можливої шкоди, ніж порушення п. 2.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 122-4, 124 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серія ЕПР1№719945) та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП (протокол серія ЕПР 1 №719958) - закрити, у зв`язку із вчиненням дії у стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня її ухвалення.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - у випадку несплати накладеного штрафу, у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.

Суддя Семіряд І.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua