Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №643/6054/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 643/6054/26

2/212/4912/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ АДМІНІСТРАЦІЇ САЛТІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_1 про стягнення суми грошової допомоги, -

встановив:

В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ АДМІНІСТРАЦІЇ САЛТІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_1 про стягнення суми грошової допомоги та відповідно до позовних вимог позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 30000 гривень на рахунок УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯАДМІНІСТРАЦІЇ САЛТІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справи.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу також копію позовної заяви з додатками.

Сторони в судове засіданні не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату та час розгляду справи.

16.06.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову.

22.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив та заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач по справі зареєстрована за наступною адресою: Країна реєстрації УКРАЇНА Код країни реєстрації: 804 Код КАТТОТГ: НОМЕР_1 Назва територіальної одиниці: ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ Район області: БАХМУТСЬКИЙ РАЙОН Тип населеного пункту: М. Назва населеного пункту: СІВЕРСЬК Назва вулиці (та/або іменованого об`єкта): САДОВА Тип вулиці (та/або іменованого об`єкта): ВУЛ. Номер будинку: 40 Квартира/кімната: 57 Дата реєстрації: 15.08.2001

Відповідно до відповіді № 2662294 від 28.04.2026, 11:59:19 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, стосовно ОСОБА_2 Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено наступні дані: Довідки ВПО: Довідка 1. Номер: 6330-7500855367 від 19.05.2022 Унікальний ідентифікатор: ee94fc83fdca47b762270e8c65bf68f5 Орган, який видав: УСЗНА Московського-1 району ХМР Статус: 1 ЗА ЗАЯВОЮ Дата зняття з обліку: 12.12.2022

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2).

Згідно з вимогами статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню, зокрема, безпідставно набуті: пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц, провадження № 14-445цс18, зазначила, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Недобросовісності з боку набувача (відповідачки ОСОБА_1 в отриманні нею 30000 грн. допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб за період з 01.05.2022 по 31.07.2023 року, судом не встановлено і позивач на таку не посилається.

Так само позивач не посилається і на рахункову помилку, а відтак отримані відповідачкою виплати у сумі 30000 грн. також не є і результатом рахункової помилки.

Встановивши, що виплата відповідачці грошова допомога за період з 01.05.2022 по 31.07.2023 року у сумі 30000 грн. здійснена за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела виплату цієї допомоги, та факту недобросовісності згаданого набувача (відповідачки), суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки згаданих коштів.

Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Саме такі висновки щодо застосування відповідних норм права викладені у постановах Великої Палата Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц, Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №307/2100/16-ц та від 13.04.2020 у справі №487/2596/17, які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, всупереч вказаним вимогам позивачем не лише не доведено належними доказами, а й не зазначено позивачем у позовній заяві внаслідок якої недобросовісності чи зловживань з боку ОСОБА_1 відбулася надмірна виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, чи що така проведена внаслідок рахункової помилки, а тому суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплачених коштів в розмірі 30000 грн. відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради надмірно нараховану суму допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі в сумі 30000 гривень, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя: Р. В. Дехта