Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №461/5309/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5309/26

Провадження №3/461/2030/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю секретаря судового засідання Яцишин В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.07.2026 року близько 16 год. 20 хв. за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7б, перебуваючи в магазині «Bershka», таємно шляхом вільного доступу винесла товар, а саме: шорти – 1 шт., на загальну суму 1166 грн. без ПДВ.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак 17.07.2026 року подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі. У поданій заяві зазначила, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає повністю та щиро кається. Просила розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи документів і доказів, врахувати визнання нею вини та застосувати мінімальне адміністративне стягнення.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, та те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, беручи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про наслідки неявки, що підтверджується матеріалами справи.

Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 023641 від 05.07.2026 року, поясненнями ОСОБА_1 про визнання нею вини, зазначеним в протоколі; довідкою про вартість майна.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 51 КУпАП, тобто дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, а також те, що вона вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю та щиро розкаялася.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП,та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України 665,60 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя В.Є. Радченко