Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №759/30786/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/30786/25

пр. № 2/759/5374/26

16 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Дутової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ленінградської районної ради народних депутатів міста Києва від 04.102000 року №2930 набули право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4 кв.м., про що керівником органу приватизації 04.10.2000 року було видано Свідоцтво про право власності на житло.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Належну ОСОБА_4 частку квартири АДРЕСА_1 успадкували його дружина ОСОБА_1 , та діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , по 1/9 частці кожний, на що вказують витяги з Державного реєстру речових прав.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в грудні 2025 року заявили позов про припинення права власності ОСОБА_3 на 1/9 частки квартири АДРЕСА_1 , та про визнання за ними право власності на цю частку квартири.

Позов мотивований тим, що відповідачка в квартирі не проживає, участі в її утриманні не приймає, частка відповідачки в праві власності на квартиру незначна, виділити цю частку в натурі неможливо, користуватись квартирою спільно сторони не можуть, через напружений характер взаємин.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 09.02.2026 року, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвала, разом з копією матеріалів позову, надсилалась відповідачці за останнім відомим місцем проживання, проте поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «адресат відсутній».

Позивачка ОСОБА_1 на забезпечення розгляду справи внесла на депозит суду 97500 грн., як компенсація за відступлення відповідачкою частки майна (платіжний документ долучено до справи), та подала заяву, за якою на вимогах позову наполягала, просила розглянути справу без її участі, у разі неявки відповідачки ухвалити рішення на наявних доказах.

Інші учасники процесу в суд не з`явились, інших заяв, клопотань не надходило.

За наведених обставин, з урахуванням того, що у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, суд знаходить за можливе ухвалити заочне рішення на наявних доказах.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) виснувала, що відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.

В обґрунтування позову разом з іншим покладено звіт про оцінку двокімнатної квартири, загальною площею 46,6 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ., що виконаний 13.10.2025 року експертом ТОВ «КАБІНЕТ ОЦІНКИ «АВІКУМ» Крестовим М.В.

За висновком експерта ринкова вартість квартири на дату оцінки становить 877000 грн., а відповідно вартість спірної 1/9 частки квартири становить 97444 грн. 44 коп.

При оцінці враховано, що квартира непридатна для проживання, через пошкодження внаслідок ракетної атаки російської федерації по місту Києву, що мало місце 24.04.2025 року (див. додатково акт Управління ЖКГ Святошинської РДА в місті Києві від 08.10.2025 року №176).

Разом з тим, позивачі вказують, що відповідачка в квартирі не проживала, з часу набуття права власності на частку квартири в утриманні житла не приймала участі, оформила право власності на квартиру лише на умовляння позивачки ОСОБА_1 після пошкодження квартири внаслідок ракетного обстрілу.

Це також узгоджується з тим, що квартира приватизована без участі відповідачки.

Суд погоджується з позивачами, що з огляду на технічні дані квартири, виділ частки відповідачки в натурі неможливий. До того ж частка відповідачки не відповідає санітарним нормам щодо забезпеченості громадян житлом.

Разом з тим, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи з дитинства (див. висновок МСЕК).

За висновком лікарської комісії КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» від 24.06.2025 року ОСОБА_2 є хворим має обмеження здатності контролювати свою поведінку, потребує стороннього догляду.

Отже ОСОБА_2 потребує окрему кімнату для проживання.

До того ж ОСОБА_1 вказує, що позов спрямований на те, щоб забезпечити сину певну майнову безпеку на майбутнє від посягань відповідачки, які остання вже неодноразово анонсувала.

Даних про те, що відповідачка приймає участь в утриманні спільного майна, або вживала заходи щодо вселення в квартиру, а рівно і те, що позбавлення права власності на спірну частку квартири завдасть їй суттєву шкоду матеріали справи не містять.

Виходячи з того, що відповідачка з часу набуття права власності на спірну частку квартири не проявила інтересу, як до набутого майна в сенсі його утримання, так і в сенсі житла, суд приходить до висновку, що позбавлення її права на це майно з виплатою грошової компенсації, не завдасть їй істотної шкоди.

За таких обставин та відповідних їм правовідносин, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, в тому числі в частині визнання за позивачами права власності на спірне майно, в рівних частках, на забезпечення вимог ст. ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Що стосується вимог позивачів про зобов`язання державного реєстратора внести зміни до реєстру нерухомості, то вони заявлені зайво, оскільки рішення суду, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до вказаних вище вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і є підставою для внесення державним реєстратором відповідних записів в реєстри нерухомості.

За такого рішення, витрати у справі, що складаються із судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., суд з урахуванням того, що позивачі були звільнені від сплати збору, на відповідачку, відповідно і на підставі ст. 141 ЦПК України.

Заходів забезпечення позову судом не вживалось.

На підставі вказаних в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 46,6 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.).

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/18 частки квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 46,6 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.).

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/18 частки квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 46,6 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.).

Перерахувати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з депозитного рахунку Святошинського районного суду міста Києва 97500 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот) грн., що внесені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) через АТ КБ «Приват Банк» за платіжною інструкцією 0.0.4548476731, на компенсацію вартості відступлення права власності на 1/9 частки квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 46,6 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Сенько М.Ф.