Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №758/3006/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3006/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника позивача - ОСОБА_7,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

в провадженні суду перебуває вищевказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог, вказується що шлюб між сторонами було укладено 09.06.2009 та розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.10.2025 у справі № 369/8465/25. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_5 , 2013 року народження. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із матір`ю та перебуває переважно на її утриманні.

Позивач вказує, що відповідач практично не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, не бере належної участі у її вихованні, навчанні, духовному та моральному розвитку. Усі батьківські обов`язки щодо забезпечення повсякденних потреб дитини, організації навчання, дозвілля, відпочинку, та розвитку позивач здійснює самостійно.

За твердженням позивача, лише вона супроводжує дитину під час відпочинку та поїздок, організовує її навчання і позашкільний розвиток, тоді як відповідач за останній час бачився з донькою лише кілька разів на нетривалий час, посилаючись на постійну зайнятість.

Як зауважується у позові, дитина навчається у приватному закладі освіти, вартість навчання в якому становить 17 500,00 грн на місяць, а також відвідує студію танців, щомісячна вартість занять у якій складає 7 750,00 грн.

У позові звертається увага на те, що позивач самостійно несе витрати на оплату комунальних послуг, харчування, одягу, медичного обслуговування, транспортних витрат, дозвілля, відпочинку та інших потреб дитини. За розрахунком позивача, загальні витрати на утримання доньки становлять близько 40 000 грн щомісячно.

У позові зазначається, що проблем зі здоров`ям ОСОБА_4 не має, аліменти більше нікому не сплачує, непрацездатних осіб на своєму утриманні не має.

При цьому, вказується, що ОСОБА_4 має у власності нерухоме майно та транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє йому працювати, він має фінансову можливість періодично подорожувати за межі України та здійснювати грошові перекази на утримання дитини, однак він офіційно не працевлаштований, що на думку позивача, дозволяє йому приховувати дійсний розмір його доходів.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на утримання малолітньої доньки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.10.2025 шлюб між сторонами було розірвано та позивач просить стягнути аліменти на утримання спільної доньки ОСОБА_5 у розмірі 20 000,00 грн, однак такий розмір аліментів є повністю необґрунтованим, завищеним та нічим документально не підтвердженим.

Відповідач вказує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження щомісячних витрат на дитину саме у такому розмірі, а відповідно до банківської виписки, наданої самою позивачкою, протягом 2025 року нею було перераховано на користь дитини грошові кошти у загальному розмірі 8 000,00 грн.

У відзиві звертається увага на те, що додані позивачем скріншоти про перерахування коштів на адресу ABLES2 на загальну суму 7 450,00 грн не можуть бути належними доказами витрат на утримання дитини, оскільки позивачем не надано жодних платіжних документів, які б підтверджували, що зазначені кошти були перераховані саме на утримання дитини, а не на власні розважальні заходи.

Відповідач наголошує, що договір про надання освітніх послуг № 2025-2026 від 18.06.2025 щодо навчання дитини у приватному закладі освіти ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» укладений позивачем одноособово та не містить його підпису, у зв`язку із чим відсутні докази погодження ним навчання дитини у зазначеному закладі. На його думку, позивач не довела наявності особливих обставин, які б обумовлювали необхідність навчання дитини саме у приватному закладі освіти та неможливість здобуття нею безоплатної загальної середньої освіти у державному чи комунальному навчальному закладі.

Відповідач не заперечує свого обов`язку утримувати дитину та в межах своїх можливостей завжди надає їй матеріальну допомогу, однак не погоджується із заявленим позивачем розміром аліментів, оскільки вважає його явно завищеним, необґрунтованим та таким, що не відповідає його реальному матеріальному становищу.

У відзиві вказується, що відповідач є особою з інвалідністю III групи та страждає на цукровий діабет II типу тяжкої форми у стадії декомпенсації, лабільний перебіг зі схильністю до гіпоглікемії, а також має грижі міжхребцевих дисків, що підтверджується медичною документацією. Його стан здоров`я потребує постійного медикаментозного лікування, супроводжується регулярними госпіталізаціями та обмежує його працездатність. Зокрема, у 2025 році у зв`язку з погіршенням стану здоров`я він проходив стаціонарне лікування у КНП ЛОР «ЛОКЛ» у період з 03.09.2025 по 16.09.2025 та у ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» з 12.05.2025 по 26.05.2025. Для забезпечення нормальної життєдіяльності та запобігання ускладненням він потребує постійного (довічного) введення інсуліну для зменшення рівня цукру в крові та приймання спеціальних дорого вартісних лікарських препаратів, зокрема Новорапід, Ксалтодай та інших, що призначаються лікарем щомісяця.

За твердженням відповідача, його щомісячні витрати на лікування становлять понад 4 000,00 грн, що підтверджується медичною документацією, рецептами та аптечними чеками, у зв`язку з чим значна частина його доходу витрачається на забезпечення базових життєвих потреб лікування та підтримання життя.

Відповідач зазначає, що єдиним його стабільним доходом є тільки пенсія по інвалідності у розмірі 8 344,70 грн, що підтверджується довідкою про доходи, а також вказує, що має кредитну заборгованість у розмірі 27 129,83 грн, у зв`язку з чим, на його думку, доводи позивача про його платоспроможність та високий матеріальний стан є безпідставними.

У відзиві зауважується, що у власності відповідача перебувають автомобіль Ford 2013 року випуску, садовий будинок № НОМЕР_1 , земельна ділянка площею 0,0545 га та 1/5 частка квартири у м. Києві. При цьому звертається увага на те, що садовий будинок та земельна ділянка були подаровані йому батьком на підставі нотаріально посвідчених договорів дарування від 04.05.2016, а 1/5 частка квартири набута в порядку приватизації.

Зі слів відповідача, він не має можливості забезпечити власне існування без сторонньої допомоги, а його виїзди за кордон були зумовлені необхідністю отримання лікування та підтримки від матері, яка проживає у Швейцарії. Крім того, частина коштів, отриманих від матері та призначених для лікування, фактично спрямовувалась на корить дитини.

06.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій щодо доводів відповідача про відсутність його згоди на навчання дитини у приватному навчальному закладі «Мейнстрім» позивачка зазначає, що замовником договору про надання освітніх послуг може бути один із батьків, при цьому договір не передбачає обов`язкового підписання його обома батьками або отримання письмової згоди другого з них. Також вказує, що в договорі містяться контактні дані відповідача та протягом навчання дитини відповідач не висловлював заперечень щодо обраного навчального закладу та відповідно до платіжних інструкцій від 04.02.2026 та 04.03.2026 здійснив часткову оплату навчання дитини у сумі 15 000,00 грн із призначенням платежу «Для ОСОБА_5 . Грошова допомога на навчання». Зауважує, що після зміни навчального закладу успішність дитини покращилася, що, на її думку, відповідає найкращим інтересам дитини.

Щодо доводів відповідача про його критичний стан здоров`я та складне матеріальне становище вказується, що регулярні поїздки відповідача, у тому числі за межі України, не свідчать про його критичний стан.

Позивач вважає, що витрати на лікування у розмірі близько 4 000 грн на місяць не є дорого вартісним лікуванням, а відповідачем не доведено відсутність інших джерел доходу, крім пенсії.

На думку позивачки, наявність кредитної заборгованості також не впливає на визначення матеріального становища відповідача, оскільки, як вбачається з наданої ним банківської виписки, значна частина кредитних коштів була використана на придбання будівельних матеріалів, а також здійснено переказ 20 650,00 грн на невідомий рахунок, що, на її думку, не підтверджує використання цих коштів на лікування чи базові життєві потреби.

У відповіді наголошується, що інформація про належне відповідачу нерухоме майно наводилася не як підтвердження його доходу, а як обставина, яка свідчить про можливість отримання додаткового доходу від такого майна. Крім того, позивач вказує, що наведені у позові відомості про закордонні поїздки відповідача мали на меті підтвердити його фінансову спроможність.

Позивачка звертає увагу, що відповідач, зазначаючи про щомісячний дохід у розмірі 8 000,00 грн, одночасно посилається на отримання матеріальної допомоги від своєї 78-річної матері, яка є пенсіонеркою та проживає за кордоном, що, на її думку, викликає сумніви.

У відповіді на відзив позивачка зазначає, що доводи відповідача щодо використання нею коштів, перерахованих на рахунок танцювальної студії «ABLE2», не відповідають дійсності.

Разом з тим, позивачка не погоджується з твердженням відповідача про те, що основний тягар утримання дитини має покладатися на неї у зв`язку з її кращим матеріальним становищем, а також із запропонованим ним розміром аліментів у сумі 2 000,00 грн.

08.05.2026 до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), у яких відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та додатково зазначив, що надані позивачкою скріншоти про перерахування коштів на адресу танцювальної студії «ABLES2» не є належними доказами понесення витрат саме на заняття спільної дитини танцями, оскільки відсутні договір із танцювальною студією, документи щодо вартості та періодичності занять. Також вказав, що витрати на розвиток здібностей дитини відповідно до статті 185 СК України є додатковими витратами та не входять до складу аліментів.

Відповідач звертає увагу на свій стан здоров`я та матеріальне становище, зазначивши, що є особою з інвалідністю ІІІ групи, страждає на цукровий діабет ІІ типу у тяжкій формі, має інші супутні захворювання, потребує постійного медикаментозного лікування та регулярних госпіталізацій.

Зауважується, що матеріальна допомога, яку відповідач отримує від матері, а також від інших родичів і знайомих, є несистематичною та не може вважатися його доходом при визначенні розміру аліментів.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 10.03.2026:

- Роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки і піклування Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини в самостійні провадження;

- Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки і піклування Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про визначення місця проживання дитини, присвоївши справі новий єдиний унікальний номер;

- Розгляд позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - визначено продовжити в даному провадженні (справа № 760/3006/26).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження

Ухвалою суду від 28.04.2026 клопотання позивача про витребування доказів - задоволено частково. Вирішено:

- витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, cancelyaria@privatbank.ua, help@pb.ua ) виписку з усіх банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), за період з 01.01.2025 по 28.04.2026, із зазначенням: дати, часу та виду операції; суми операції; залишку коштів після операції; призначення платежу; реквізити платника та отримувача.

- витребувати у Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська,23, info@monobank.ua) виписку з усіх банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), за період з 01.01.2025 по 28.04.2026, із зазначенням: дати, часу та виду операції; суми операції; залишку коштів після операції; призначення платежу; реквізити платника та отримувача.

- витребувати у Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, contact-centre@oschadbank.ua) виписку з усіх банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), за період з 01.01.2025 по 28.04.2026, із зазначенням: дати, часу та виду операції; суми операції; залишку коштів після операції; призначення платежу; реквізити платника та отримувача.

У судовому засіданні сторона позивача підтримала доводи та вимоги, викладені у позовній заяві. Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Судом встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 20.02.2013, виданим Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради міста Ірпеня Київської області (т. І, а.с. 13).

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03.10.2025 у справі № 369/8465/25 шлюб між сторонами розірвано (т. І, а.с. 15-16).

На підтвердження витрат на навчання дитини позивачем долучено договір № 2025-2026 про надання освітніх послуг, укладений між ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» та ОСОБА_1 як матір`ю учениці ОСОБА_5 (т. І, а.с. 32-34).

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надавати освітні послуги з навчання дитини замовника, на умов та порядку, визначених цим договором, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Договором передбачено права та обов`язки сторін, порядок організації навчального процесу, умови внесення плати за навчання, відповідальність сторін, підстави та порядок розірвання договору.

Згідно з пунктом 4 договору вартість освітніх послуг на 2025-2026 навчальний рік становить 175 000 грн, яка може сплачуватися щомісячно у розмірі 17 500,00 грн з вересня по червень, а також передбачено сплату організаційного внеску в розмірі 20 000,00 грн.

Стороною позивача також долучено копії: платіжної інструкції від 29.06.2025, про перерахунок ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн з призначенням платежу «Сплата за щорічний організаційний внесок» (т. І, а.с. 35); платіжної інструкції від 01.09.2025, про перерахунок ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» грошових коштів у розмірі 17 500,00 грн з призначенням платежу «Плата за навчання ОСОБА_5 вересень 2025» (т. І, а.с. 36); платіжної інструкції від 02.10.2025, про перерахунок ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» грошових коштів у розмірі 17 500,00 грн (т. І, а.с. 37); платіжної інструкції від 02.11.2025, про перерахунок ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» грошових коштів у розмірі 17 500,00 грн з призначенням платежу «Оплата за навчання ОСОБА_5 листопад 2025» (т. І, а.с. 38); платіжної інструкції від 01.12.2025, про перерахунок ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» грошових коштів у розмірі 17 500,00 грн з призначенням платежу «Оплата за навчання ОСОБА_5 грудень 2025» (т. І, а.с. 39); платіжної інструкції від 31.12.2025, про перерахунок ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» грошових коштів у розмірі 17 500,00 грн з призначенням платежу «Оплата за навчання ОСОБА_5 січень 2026» (т. І, а.с. 40); платіжної інструкції від 03.02.2026, про перерахунок ОСОБА_1 на користь ТОВ «Заклад загальної середньої освіти «Мейнстрім» грошових коштів у розмірі 17 500,00 грн з призначенням платежу «Оплата за навчання ОСОБА_5 лютий 2026» (т. І, а.с. 41); скріншоти про перерахування коштів на адресу ABLES2 на загальну суму 7 450,00 грн (т. І, а.с. 42-43); виписок з банківського рахунку ОСОБА_1 (т. І, а.с. 44-68).

Позивачем складено розрахунок середньомісячних базових витрат домогосподарства за період червень-листопад 2025 року, відповідно до якого загальний середньомісячний розмір витрат складає 61 063,00 грн. До розрахунку включено витрати на комунальні послуги, продукти харчування, побутову хімію та товари для дому, транспорт, мобільний зв`язок, медицину, одяг і предмети гігієни, освіту, дозвілля, хобі, оздоровлення та кишенькові (т. І, а.с. 69).

В матеріалах справи міститься копія Довідки виданої за місцем працевлаштування позивача ОСОБА_1 , з якої вбачається, що дохід останньої за період з червня 2025 по листопад 2025 склав 576 106,75 грн (т. І, а.с. 19).

ОСОБА_1 має у власності квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.06.2008 (т. І, а.с. 17), земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 28.05.2015 (т. І,, а.с. 18), а також транспортний засіб 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується відповіддю РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (т. І, а.с. 213).

Дослідивши надані позивачкою виписки по її банківському рахунку, судом встановлено, що вони відображають рух коштів за рахунком та містять інформацію про здійснення переказів грошових коштів дитині, оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування, оплату навчання, витрати на відпочинок, мобільний зв`язок, та ін.

Відповідач є особою з інвалідністю III групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (т. І, а.с. 144) та страждає на цукровий діабет II типу тяжкої форми у стадії декомпенсації, лабільний перебіг зі схильністю до гіпоглікемії, має грижі міжхребцевих дисків та у 2025 році у зв`язку з погіршенням стану здоров`я він проходив стаціонарне лікування у КНП ЛОР «ЛОКЛ» у період з 03.09.2025 по 16.09.2025 та у ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» з 12.05.2025 по 26.05.2025, що підтверджується медичною документацією (т. І, а.с. 169-176).

На підтвердження витрат на лікування, стороною відповідача долучено медичну документацію, рецепти з зазначенням ліків та аптечні чеки, протоколи оперативних втручань, виписки з медичної карти, консультаційні висновки лікарів та документи щодо проходження стаціонарного лікування.

Відповідно до довідки про доходи № 2467524487492431 видана Личаківським об`єднаним управлінням ПФУ м. Львова в Львівській області, відповідач ОСОБА_4 отримує пенсію у розмірі 8 344,70 грн (т. І, а.с. 151).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 має у власності нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.02.2026 (т. І, а.с.20-29), а також транспортний засіб Ford F 150, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується відповіддю РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (т. І, а.с. 30).

Разом з тим в матеріалах наявні копії: платіжної інструкції від 24.06.2025 про перерахунок ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн з призначенням платежу «Переказ власних коштів. Для Даниленко Іларії» (т. І, а.с. 70); платіжної інструкції від 23.12.2025 про перерахунок ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 9 980,00 грн з призначенням платежу «Переказ власних коштів» (т. І, а.с. 71); платіжної інструкції від 13.01.2026 про перерахунок ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн з призначенням платежу «Переказ власних коштів. Для ОСОБА_5 » (т. І, а.с. 72); платіжної інструкції від 29.01.2026 про перерахунок ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн з призначенням платежу «Переказ власних коштів. Для ОСОБА_5 З днем народження» (т. І, а.с. 73); платіжної інструкції від 04.02.2026 про перерахунок ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн з призначенням платежу «Переказ власних коштів. Для ОСОБА_5 . Грошова допомога на навчання» (т. І, а.с. 74); платіжної інструкції від 04.03.2026 про перерахунок ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн з призначенням платежу «Переказ власних коштів. Для ОСОБА_5 . Грошова допомога на навчання» (т. ІІ, а.с. 24).

На підтвердження доводів щодо свого матеріального становища відповідач посилається на те, що його мати перераховує йому грошові кошти, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями (т. І, а.с. 206-212).

Разом з тим, виписка з рахунку відповідача у АТ «Приват Банк» за період з 01.01.2025 по 28.04.2026 свідчить не лише про використання кредитних коштів, а й про регулярний рух грошових коштів, в тому числі їх зарахування (поповнення) в різних сумах.

Також у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_6 , який зазначив, що є двоюрідним братом ОСОБА_4 , та періодично допомагає йому матеріально, оскільки відповідач зараз офіційно не працює. Коли відповідач у травні 2026 року проходив лікування, ОСОБА_6 надав кошти йому на лікування приблизно у розмірі 50000,00 грн. Також зазначив, що відповідач хворіє на діабет, та йому матеріально допомагає його мати та сестра.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20).

За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов`язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Отже, вбачається, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

При цьому, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18 та від 16.06.2021 у справі № 643/11949/19, які зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Суд не може залишити поза увагою інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, а батько зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою. Такий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 664/252/19-ц, від 09.11.2022 у справі № 173/2312/18.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачкою здійснюється оплата навчання дитини у приватному закладі освіти, витрат на її розвиток, а також інших витрат, пов`язаних із забезпеченням належних умов життя та виховання.

Разом із тим, суд критично оцінює наданий позивачкою розрахунок щомісячних витрат на дитину у розмірі близько 40 000,00 грн, оскільки не всі зазначені у ньому витрати підтверджені належними та допустимими доказами, а окремі з них стосуються загальних витрат домогосподарства, які не можуть бути безумовно віднесені виключно до витрат на утримання малолітньої дитини.

Оцінюючи матеріальне становище відповідача, суд бере до уваги, що останній є особою з інвалідністю III групи, страждає на тяжкі хронічні захворювання, потребує постійного медикаментозного лікування та проходить стаціонарне лікування, що підтверджується наявними у справі медичними документами.

Також суд враховує, що офіційним підтвердженим доходом відповідача є пенсія по інвалідності у розмірі 8 344,70 грн на місяць.

Разом із тим, сам по собі розмір офіційного доходу не є єдиним критерієм для визначення розміру аліментів.

Як встановлено судом, відповідач є власником нерухомого майна та транспортного засобу, а матеріали справи також підтверджують здійснення ним протягом спірного періоду переказів грошових коштів на користь дитини, у тому числі у розмірі 20 000,00 грн, 15 000,00 грн, 15 000,00 грн, 10 000,00 грн, 9 980,00 грн та 5 000,00 грн.

Крім того, досліджені судом банківські виписки у АТ «Приват Банк» за період з 01.01.2025 по 28.04.2026 свідчать не лише про використання відповідачем кредитних коштів та наявність кредитної заборгованості, а й про регулярний рух коштів по його рахунках, зокрема їх зарахування (поповнення) у різних сумах.

При цьому відповідач зазначав, що частина таких коштів надходила від матері, інших родичів та знайомих для забезпечення його лікування. Разом із тим зазначені обставини не спростовують факту наявності у відповідача можливості здійснювати значні грошові перекази на користь дитини та брати участь у її матеріальному забезпеченні.

Водночас позивачкою не доведено наявності підстав для стягнення аліментів саме у заявленому розмірі 20 000,00 грн щомісячно, оскільки надані докази не підтверджують необхідність покладення на відповідача обов`язку нести витрати на утримання дитини саме у такому обсязі з урахуванням його матеріального становища, стану здоров`я та інших обставин.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дитини, інтереси малолітньої дитини, її потреби, матеріальне становище сторін, стан здоров`я відповідача, наявність у нього майна, здійснення ним матеріальної допомоги дитині та інші обставини, які мають істотне значення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та визначення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн щомісячно.

За таких обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Положеннями пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача. Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача потрібно стягнути 1311,20 грн судового збору в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 10000 (десять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 24 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1311,20 грн в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.07.2026.

Суддя О. І. Якимець