Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №758/1052/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1052/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - відповідач), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено порядок прийняття Постанови №837/2024 від 23.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - спірна постанова), з огляду на що, просить суд скасувати спірну постанову та справу про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити.

Ухвалою від 27.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) учасників справи.

13.03.2026 до суду від відповідача надійшов відзив, щодо якого, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України, заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив).

У відповідності до ч. 3, п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Однак, відзив не містить доказів, що підтверджують надіслання (надання) позивачу.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про залишення відзиву відповідача та доданих до нього доказів без розгляду.

14.04.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Спірною постановою, встановлено, що позивач 14.10.2024 не з`явився до відповідача у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом, тим самим порушив вимоги ст. 22 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постановлено накласти на громадянина України - позивача штраф у сумі 25500,00 грн.

Державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 77144033 на підставі спірної постанови про стягнення з позивача 51000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивач просить суд поновити строк на оскарження спірної постанови, виходячи з того, що усі матеріали необхідні для оскарження, були отримані лише у відповідь на адвокатський запит лише наприкінці 2025 року.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 121 КУпАП суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи встановлені обставини та обгрунтування клопотання про поновлення строку, суд доходить до висновку про його задоволення.

Згідно ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, судом встановлено, що відповідачем було прийнято спірну постанову у зв`язку з порушенням позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Однак, в матеріалах справи відсутні вказані в спірній постанові документи - повістка/розпорядження/виклик, а також докази їх направлення/вручення позивачу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач порушення передбачене ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки, на думку суду, у нього відсутній склад адміністративного правопорушення.

Згідно з п. ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

А тому, суд приходить до висновку про необхідність скасувати спірну постанову Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача - закрити.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн на користь позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до Ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвокат АХ№1314205 від 23.12.2025 (надалі за текстом - адвокат) надає правову допомогу позивачу.

23.10.2025 між позивачем та адвокатом було укладено Договір про надання правничої допомоги №2310-01/2025 (надалі за текстом - Договір послуг) відповідно до умов якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, який укладено на наступних умовах.

1.1 Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта при розгляді справ про адміністративні правопорушення та щодо скасування в судовому порядку постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП України, зняття арешту, накладеного у рамках виконавчого провадження НОМЕР_3, зняття з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3

2.2. Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:

- Підготовку позовної заяви щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу

України про адміністративні правопорушення та супровід судових процесів;

- Подання заяв, скарг та запитів з метою скасування арешту, накладеного у рамках виконавчого провадження НОМЕР_3;

- Подання заяв, скарг та запитів з метою зняття ОСОБА_1 з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3

4.4. Загальна вартість супроводу становить 5 000 грн., оплата за договором здійснюється не пізніше 14.01.2026 року.

Позивач сплатив адвокату 5000,00 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 92M4-C2P3-ETX0-94X4 від 13.01.2026.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поруч з цим, суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. В той же час, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд виходячи з складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченого ним часу, а також усталеності судової практики у подібних спорах, звертає увагу, що вартість визначена заявником сума є завищеною. Враховуючи викладене, суд, керуючись принципами справедливості і верховенства права, доходить до висновку, що виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру належна до відшкодування сума витрат на правову допомогу є вдвічі меншою, ніж доведена позивачем, а відтак, на відповідача покладаються витрати позивача на правничу правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань за зобов`язаннями відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити;

Скасувати Постанову № №837/2024 від 23.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрити;

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок та витрати позивача на правничу правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП НОМЕР_1 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк