Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №151/477/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 151/477/24

Провадження № 22-ц/801/1763/2026

Категорія: 8

Головуючий у суді 1-ї інстанції Токарчук Л. Г.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокуСправа № 151/477/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

з участю секретаря судового засідання: Ходакової М. Г.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Ольгопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Люблінської Вікторії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Токарчук Л. Г. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 , згідно із заповітом від 09 грудня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №113.

Позивачем 22 лютого 2021 року подано заяву про прийняття спадщини після смерті гр. ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Чечельницького районного нотаріального округу, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №63643862 від 22 лютого 2021 року.

Спадкове майно складалось із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, житлового будинку та земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства.

Згідно із довідкою Ольгопільської сільської ради від 13 червня 2024 року №267 за ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 відповідно даних погосподарської книги №7 об`єкта погосподарського обліку №01- 0521-1 площа земельних ділянок складала всього - 1,8389 га. Із них 0,2500 га для за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 1,5889 га для ведення особистого селянського господарства. Також у копіях з погосподарської книги у розділі додаткова інформація, засвідчених старостою Демівського старостинського округу зазначено, що із вказаної у відомостях поземельної книги, а саме 1,0 га рахувалась за дочкою гр. ОСОБА_4 , за гр. ОСОБА_5 , яка проживала із гр. ОСОБА_3 за однією адресою. Тобто, аналізуючи вищевказане, можна дійти висновку, що за адресою АДРЕСА_1 рахувались наступні ділянки:

1) 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за гр. ОСОБА_3

2) 1,0 га для ведення особистого селянського господарства за гр. ОСОБА_5

3) 0,5889 га для ведення особистого селянського господарства за гр. ОСОБА_3 , яка у даній справі є спірною (додатки 10, 11). 26 грудня 1992 року Кабінет Міністрів України видав Декрет №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», відповідно до якого сільські, селищні, міські Ради народних депутатів повинні були забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення: 1. особистого підсобного господарства; 2. будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); 3. садівництва; 4. дачного і гаражного будівництва.

Відповідно рішення 17 сесії 21 скликання Демівської сільської ради від 24.03.1994 «Про безоплатну передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам села Демівка» гр. ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку 0,80 га для ведення особистого підсобного господарства. Дане рішення прийнято згідно Земельного кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок».

Для внесення відомостей про дані земельні ділянки до Національної кадастрової системи Позивач звернулась до ФОП ОСОБА_6 , яка здійснює діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,5889 га за цільовим призначення 01.03 для ведення особистого селянського, яка передана у власність гр. ОСОБА_3 рішенням 17 сесії 21 скликання Демівської сільської ради від 24 березня 1994 року «Про безоплатну передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам села Демівка». Але, Позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з тих причин, що дана земельна ділянка перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером 0525082600:01:002:0102, яка належить Відповідачу 2 на праві приватної власності (додаток 12).

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна номер інформаційної довідки 385478773 від 04.07.2024 земельна ділянка площею 0,4500 га належить гр. ОСОБА_2 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав, виданого на підставі витягу з рішення 15 сесії 8 скликання, серія та номер: 43, виданий 21 грудня 2021 року, видавник Ольгопільська сільська рада (додаток 13). Тобто, спірна земельна ділянка передана у власність Відповідачем 1 Відповідачу 2 та не враховано дані погосподарської книги та рішення 17 сесії 21 скликання Демівської сільської ради від 24 березня 1994 року «Про безоплатну передачу приватну власність земельних ділянок громадянам села Демівка».

Позивач вважає, що рішення 17 сесії 21 скликання Демівської сільської ради від 24 березня 1994 року «Про безоплатну передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам села Демівка» є чинним і саме ним передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку. А отже, прийняте рішення 15 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради №43 від 21 грудня 2021 року, у частині передачі у власність земельної ділянки 0,4500 га гр. ОСОБА_2 - Відповідачу 2 прийнято з порушення норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Звернувшись в суд із цим позовом, ОСОБА_1 просила:

- визнати недійсним та скасувати рішення 15 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради №43 від 21 грудня 2021 року, у частині передачі у власність земельної ділянки площею 0,4500 га кадастровий номер 0525082600:01:002:0102 гр. ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення державного реєстратора Ольгопільської сільської ради Гайсинського району номер відомостей про речове право: 46419481 від 26 січня 2022 року про державну реєстрацію речових прав (з відкриттям розділу), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2569088105040 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з припиненням права власності за гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0525082600:01:002:0102, площею 0,4500 га;

- скасувати державну реєстрацію в. Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 0525082600:01:002:0102, площею 0,4500 га, із закриттям запису у Поземельній книзі;

- стягнути з Ольгопільської сільської ради, гр. ОСОБА_2 на користь гр. ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, судовий збір в розмірі 121 1,20 грн, загалом 11 211,20 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 з моменту передачі йому у приватну власність земельної ділянки, а це з 1994 року, по день смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше 25 років не оформив документи на передану йому земельну ділянку. Натомість ОСОБА_2 проведено усі необхідні дії і зареєстровано передану земельну ділянку відповідно до норм законодавства. За таких підстав, відповідачем ОСОБА_2 на законних підставах набуто право власності на вказану земельну ділянку.

Врахувавши позиції сторін, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до переконання в тому, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення його права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням, представник позивачки подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Рибчинський В. П.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення її недоліків.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 червня 2026 року справу призначено до розгляду на 06 серпня 2026 року о 10 год 20 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 05 серпня 2026 року суддів Копаничук С. Г., Рибчинського В. П. замінено на суддів Берегового О. Ю. та Панасюка О. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів позовної заяви.

Позивачкою звернуто увагу на безпідставність висновку суду першої інстанції, покладеного в основу відмови у задоволенні позову, про те, що спадкодавець ОСОБА_3 з моменту передачі йому у приватну власність земельної ділянки у 1994 році та до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не оформив належним чином правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, тоді як ОСОБА_2 здійснила всі необхідні дії щодо оформлення та державної реєстрації права на передану їй земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства.

Наведені обставини самі по собі не можуть свідчити про відсутність у ОСОБА_3 права на спірну земельну ділянку та не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд першої інстанції фактично ототожнив виникнення права на земельну ділянку з подальшим оформленням правовстановлюючих документів, що не відповідає вимогам земельного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Право ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку виникло на підставі чинного та нескасованого (чинного) рішення 17 сесії 21 скликання Демівської сільської ради від 24 березня 1994 року «Про безоплатну передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам села Демівка». Саме цим рішенням компетентного органу місцевого самоврядування спадкодавцю було передано земельну ділянку у приватну власність, а тому відсутність у подальшому оформлених правовстановлюючих документів не спростовує факту набуття ним відповідного права.

Більше того, невчинення особою за життя дій щодо оформлення або державної реєстрації права на земельну ділянку не припиняє вже набутого права та не позбавляє спадкоємців можливості захисту такого права у судовому порядку. Протилежний висновок суду першої інстанції суперечить правовій природі набуття права власності на земельну ділянку та фактично зводить нанівець юридичне значення рішення органу місцевого самоврядування, яке є чинним та не визнане недійсним у встановленому законом порядку.

Крім того, безпідставним є і посилання суду на недоведеність позивачем порушення її прав належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, оскільки саме оспорювання права позивача на спадкове майно та неможливість реалізації нею права на оформлення спадщини свідчать про наявність порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від відповідачів не надходив.

В судовому засіданні позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави.

Представники відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 19 лютого 2021 року виконавчим комітетом Ольгопільської сільської ради Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 17 (а. с. 11, том 1).

Як вбачається із заповіту складеного 9 грудня 2014 року ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів дочці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 12).

З витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №63643862 виданого 22 лютого 2021 року приватним нотаріусом Мільком А. М. видно, що до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, реєстрація спадкової справи, номер у спадковому реєстрі № 67238113, спадкодавець ОСОБА_3 (а. с. 9, том 1).

Як вбачається із довідки виданої ОСОБА_1 приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Мільком А.М. №75/01-16 від 12 лютого 2024 року, 22 лютого 2021 року була заведена спадкова справа № 23/2021 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якого на день смерті було зареєстровано за адресою с. Демівка Гайсинського району Вінницької області. Відомості про склад спадкоємців на майно ОСОБА_3 : ОСОБА_1 (а. с. 10, том 1).

Відповідно до довідки виданої 13 червня 2024 року № 266 Демівським старостинським округом Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився в селі Демівка, Чечельницького району Вінницької області, останнє місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із ОСОБА_3 на момент його смерті проживали та були зареєстровані в даному господарстві : дружина - ОСОБА_7 , 1937 року народження, донька - ОСОБА_5 , 1961 року народження. Також згідно заповіту після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями вважаються дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 13, том 1).

Як вбачається з архівного витягу виданого архівним відділом №5 Гайсинської районної державної адміністрації 08 лютого 2024 року №412, рішенням Демівської сільської ради народних депутатів Чечельницького району Вінницької області від 24 березня 1994 року 17 сесія 21 скликання «Про безплатну передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам села Демівка» згідно ЗК України ст. 17.56 та декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» сільська Рада народних депутатів вирішила: 1) передати безплатно у приватну власність земельні ділянки громадянам згідно додатку ( додаток додається). 2. Виконкому сільської ради постійно контролювати використання земельних ділянок жителями села. Додаток до рішення 17 сесії 21 скликання номер запису 703 - ОСОБА_3 – 080 га загальна площа земельної ділянки, яка передається у власність; в т. ч. 080 га – для ведення особистого підсобного господарства (а. с. 14, том 1).

Згідно довідки виданої Демівським старостинським округом Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області 13.06.2024 № 267 на момент смерті гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно погосподарської книги № 7 об`єкта погосподарського обліку № 01-0521-1 площа земельних ділянок складала всього - 1,8389 га. Із неї за цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 0,2500 га та для введення особистого селянського господарства - 1,5889 га (а. с. 15, том 1).

Як вбачається із витягу погосподарської книги за 2016-2020 роки зазначено ОСОБА_3 та його дружину ОСОБА_3 , в особистому користуванні яких на 1 січня рахувалося всього земельних ділянок 1,8389 га, з яких : 0,2500 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 1,5889 для особистого селянського господарства. Із загальної площі земельних ділянок площа сільськогосподарських угідь 1,7189, з них 1,7189 рілля. Крім того, в додатковій інформації зазначено 1 га ріллі належало ОСОБА_5 (а. с. 16-17, том 1).

Згідно книги №5 інвентаризації земель села Демівка за ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 значилися земельні ділянки : № НОМЕР_2 розміром 0,22 га, № НОМЕР_3 розміром 0,10 га та земельна ділянка № НОМЕР_4 розміром 0,05 га, яка перекреслена, як зазначено на зображенні, у зв`язку зі зміною меж землекористування. Чому викреслена та ділянка представнику сільської ради невідомо, оскільки книга перейшла їм від Демівської сільської ради після децентралізації (а. с. 164, том 1).

Відповідно до довідки №12 виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 від 14 червня 2024 гр. ОСОБА_1 , вона, як спадкоємець, згідно договору замовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ім`я ОСОБА_3 , на земельну ділянку, яка передана йому рішенням 17 сесії 21 скликання Деміської сільської ради «Про безплатну передачу в приватну власність земельних ділянок» згідно ЗК У України ст. 17.56 та декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», за адресою: Демівка на території Ольгопільської ТГ, Гайсинського району Вінницької області, проте дану технічну документацію неможливо виготовити, так як існує наявна накладка на земельну ділянку, кадастровий номер: 0525082600:01:002:0102, що належить згідно даних ДЗК ОСОБА_2 (а. с. 18, том 1).

Крім того, представником позивача до справи долучено план-схему земельної ділянки кадастровий номер 0525082600:01:002:0102 площею 0,4500 га та викопіювання з кадастрової карти с. Демівка Гайсинського району Вінницької області кадастровий номер земельної ділянки 0525082600:01:002:0102 (а. с. 19-21, том 1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки 385478773 від 04.07.2024 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525082600:01:002:0102 є ОСОБА_2 .. Документи подані для державної реєстрації : рішення 15 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради № 430 від 21 грудня 2021 року (а. с. 22, том 1).

Згідно довідки виданої Ольгопільською сільською радою від 18 липня 2024 року за № 283/02-16 громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована в АДРЕСА_2 (а. с. 30, том 1).

Як вбачається із клопотання ОСОБА_2 07 грудня 2021 року звернулася до сільського голови Савченка М. А. із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,70 га. на території Ольгопільської сільської ради.(а. с. 103, том 1).

Відповідно до витягу із рішення 11 позачергової сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 30 серпня 2021 року № 297 сільська рада вирішила: Згідно ст. ст. 12, 33, 116, 118, 121, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 25, 50 Закону України «Про землеустрій», надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Ольгопільської сільської територіальної громади громадянам, в тому числі під номером 57) ОСОБА_2 - орієнтовною площею 0,70 га, в т. ч. для ведення особистого селянського господарства площею 0,70 га за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Демівка, урочище «Долина» та у термін 1 (один) рік замовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у організації, яка має відповідні дозволи ( ліцензії ) на виконання цих робіт (а. с. 102, том 1).

Як вбачається із витягу з рішення 15 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 21 грудня 2021 року № 430 «Про передачу безкоштовно у власність земельних ділянок та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства» сільська рада вирішила: згідно ст. ст. 12, 33, 79 -1, 116, 118, 121, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій» затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Ольгопільської сільської територіальної громади передати у власність земельні ділянки громадянам, в тому числі ОСОБА_2 - загальною площею 0,7000 га, в т. ч. : 0,4500 га (кадастровий номер земельної ділянки 0525082600:01:002:0102) для ведення особистого селянського господарства за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Демівка, 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 0525082600:01:002:0100) для ведення особистого селянського господарства за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Демівка. Крім того, ОСОБА_2 звернутися до органу реєстрації для проведення державної реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки. Сектору земельних ресурсів внести зміни в земельно-облікову Документацію. Громадянам ОСОБА_2 дотримуватися вимог ст. 91 Земельного кодексу України (а. с. 104, том 1).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

За статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Європейська конвенція з прав людини у статті 6 також гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини друга, третя статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Обов`язок суду захистити порушене право у спосіб, який передбачений законом, визначено у частині 1 статті 5 ЦПК України, згідно якої, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент винесення Ольгопільською сільською радою оскаржуваного рішення № 430 від 21 грудня 2021 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Стаття 393 ЦК України вказує про те, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Судами встановлено, що Рішенням 15 сесії 8 скликання Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 21 грудня 2021 року № 430 «Про передачу безкоштовно у власність земельних ділянок та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства» сільська рада вирішила: згідно ст. ст. 12, 33, 79 -1, 116, 118, 121, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій» затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Ольгопільської сільської територіальної громади передати у власність земельні ділянки громадянам, в тому числі ОСОБА_2 - загальною площею 0,7000 га, в т. ч. : 0,4500 га (кадастровий номер земельної ділянки 0525082600:01:002:0102) для ведення особистого селянського господарства за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Демівка, 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 0525082600:01:002:0100) для ведення особистого селянського господарства за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Демівка.

Право власності на вказану земельну ділянку було належним чином зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 набула власну земельну ділянку на законних підставах відповідно до норм чинного законодавства.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 22, 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-XII право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Вказаними нормами спростовуються доводи апеляційної скарги позивачки про ототожнення судом першої інстанції виникнення права на земельну ділянку з подальшим оформленням правовстановлюючих документів.

Отже, встановивши, що ОСОБА_3 , спадкоємицею якого є позивачка, з моменту передачі йому у приватну власність земельної ділянки з 1994 року, по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не оформив право власності на передану йому земельну ділянку, місцевий суд правильно виснував, що стороною позивачки достовірно та беззаперечно не доведено, що саме земельна ділянка, яка у 1994 році передана ОСОБА_8 на підставі рішенням 17 сесії 21 скликання Демівської сільської ради народних депутатів Чечельницького району Вінницької області від 24 березня 1994 року передана у 2021 році ОСОБА_2 .

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку із їх недоведеністю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, понесені судові витрати у суді апеляційної інстанції слід залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Люблінської Вікторії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за нею.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повна постанова складена 11 серпня 2026 року.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк