Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №127/459/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/459/26

Провадження № 1-кп/127/13/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,

зі сторони захисту захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia) в порядку спеціального судового провадження, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 03 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових роЗСлідувань за № 22024020000000013, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Антрацит, Луганської області, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, скоїла кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 9 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX) президент РФ Путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі - ЗС РФ) на територію України.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про заки і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія російської федерації (далі - РФ) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» (далі - «лнр»).

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, російської федерації на території Луганської області так званої «лнр», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015, Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014, Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

У період з 2014 року по теперішній час смт. Нижній Нагольчик Антрацитівського району Луганської області було захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і воно знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 та Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 № 309.

Крім того, близько 5 години ранку 24 лютого 2022 року військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

У подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалась. 17 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 27.07.2023 № 3275 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», яким воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року. Таким чином з 24 лютого 2022 року по 15 листопада 2023 року в Україні діяв правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24 серпня 1991 року, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на територіях населених пунктів Луганської області, які на теперішній час контролюються та утримуються російськими військами; представниками РФ залучаються особи з числа місцевого населення Луганської області для формування органів управління, які виконують функції виконавчих органів влади на окупованих територіях.

Указом так званого «главы лнр» № УГ-159/22 від 12 березня 2022 року на тимчасово окупованій території Луганської області визначено адміністративно-територіальний устрій «луганської народної республіки», який відповідає адміністративно-територіальному устрою Луганської області України станом на 18 травня 2014 року.

Крім того, «конституцією лнр» визначено, що місцеве самоврядування здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів та інших форм прямого волевиявлення, через виборні та інші органи місцевого самоврядування.

«Законом лнр» від 14 марта 2023 года № 428-ШІ «Об образовании на территории Луганской Народной Республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ» створено «Антрацитовский муниципальный округ Луганской Народной Республики» з адміністративним центром у м. Антрацит Луганської області.

Також, згідно «закону лнр» від 30 березня 2023 року № 431-III «О наименовании органов местного самоуправления вновь образованных муниципальных образований, численности и сроках полномочий депутатов представительных органов вновь образованных муниципальных образований» визначено, що представницьким органом муніципального округу являється - рада муніципального округу. Також, ст. 2 вказаного «закону» встановлює, що чисельність «депутатів представницьких органів Антрацитівського муніципального округу» становить 20 осіб. Крім того, «закон лнр» від 30 березня 2023 року № 432-III «О местном самоуправлении в Луганской Народной Республике» встановлює компетенцію представницького органу муніципального утворення, та визначає такий орган як орган влади.

Так, приблизно на початку вересня 2023 року, більш точний час з об`єктивних причин встановити не виявилось можливим, громадянка України ОСОБА_5 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - в м. Антрацит Луганської області, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, зі своїх особистих мотивів погодилася на призначення її на посаду «голови дільничної виборчої комісії територіальної виборчої комісії м. Антрацит луганської народної республіки» для організації та проведення незаконних так званих «Выбори депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва и виборы депутатов представительных органов муниципальных образований Луганской Народной Республики первого созыва» на тимчасово окупованій території У країни.

У подальшому, у період часу з 08 по 10 вересня 2023 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у м. Антрацит Луганської області, точну адресу встановити не вдалося; виконуючи відведену їй роль «голови дільничної виборчої комісії територіальної виборчої комісії м. Антрацит луганської народної республіки», спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування, підрахунку бюлетенів тощо, прийняла участь в організації та проведенні незаконних так званих «Выбори депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва и виборы депутатов представительных органов муниципальных образований Луганской Народной Республики первого созыва» на тимчасово окупованій території України.

Досудове провадження та судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) ОСОБА_5 , яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду не надходило.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченої суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачена була повідомлена про судовий розгляд. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд «in absentia» допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченої на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачена відмовилася особисто бути присутньою на суді («Пелладоах проти Нідерландів»; «Пуатрімоль проти Франції»).

Положенням ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, в тому числі і щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України у якому обвинувачується ОСОБА_5 .

В рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 09.09.2025 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, шляхом опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак обвинувачена ОСОБА_5 до слідчого не з`явилася.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

Крім того, судом враховано, що підозрювана ОСОБА_5 , постановою слідчого від 23.09.2025 оголошена у державний та міжнародний розшук.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.12.2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, в порядку глави 24-1 КПК України, у зв`язку із тим, що остання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Вказана інформація була в подальшому опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур`єр».

Таким чином, факти систематичних викликів та повідомлень обвинуваченої ОСОБА_5 про необхідність явки до органів досудового розслідування повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.

В подальшому, після надходження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України до суду, судом було вжито всіх заходів для інформування обвинуваченої про розгляд кримінального провадження відносно неї, шляхом розміщення повідомлень, як на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, так і шляхом опублікування відповідної інформації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2026 року було задоволено клопотання прокурора та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Обвинувачена викликалася до суду на 30.07.2026 року.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права стати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює, як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

У ході судового провадження захисник ОСОБА_4 просив суд ухвалити законне рішення, яке ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається наступне.

03.01.2024 року до ЄРДР внесено відомості, відповідно до яких за інформацією 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області громадянка України ОСОБА_5 у вересні 2023 року добровільно зайняла посаду голови виборчої комісії м. Антрацит Луганської області, а також брала участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території Луганської області

Як вбачається із повідомлення заступника начальника ГВ ЗНД – начальника 3 відділу УСБУ у Вінницькій області від 15.01.2024 року, ОСОБА_6 уродженка м. Антрацит, Луганської області, громадянка України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 15.12.2007 року, зареєстрована за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

Відповідно до акту огляду від 01.01.2024 року та протоколу огляду від 15.01.2023 року з долученим до нього додатком, оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області проведено огляд веб сторінки сервісу для зображення та публікацій відеозапису в мережі Інтернет «RuTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». События. 10.09.2023» розміщена користувачем «ТК «Родной Алчевск» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На 15 хв. 09 с. відеозапису зафіксовано особу, яка редакторами матеріалу зазначена як « ОСОБА_7 ». Председатель избирательного участка в Антраците».

Вказана особа в часовому проміжку зазначеного відеоматеріалу з 15 хв. 09 с. до 15 хв. 27 с. повідомила наступне: «Голосование у нас проходит в штатом режиме, жители поселка, кстати, на мое удивление идут очень активно, наверно люди уже немножко соскучились за вот этим, каким-то праздничным настроением, на выборах, поэтому жители хорошо идут, голосуют, недовольных как-бы, возмущенных нет, поэтому все хорошо».

Згідно із копією паспорту громадянина України, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянкою України.

Відповідно до протоколу огляду від 28.02.2024 року з долученим до нього додатком, оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області проведено огляд телеграм каналу під назвою «Администрация города Антрацит» у якому розповідається про життя місцевих жителів окупованого міста Антрацит Луганської області. При введенні в пошуковій стрічці телеграм каналу « ОСОБА_7 » висвітлюються новинні статті з проведеною діяльністю ОСОБА_5 .

В телеграм-пості вказується, що ОСОБА_8 являється активісткою провладної партії РФ «Единая россия». 12.10.2023 року ОСОБА_5 брала участь в зібранні допомоги для місцевого населення представляючи окупаційну владу «Единая росия», в телеграм-пості зазначається, що остання зібрала біля 600 пакетів документів (російські паспорти тощо) для подальшої передачі в фонд медичного страхування окупаційної влади.

Також, в телеграм каналі присутня публікація під назвою «Активисты Антрацитовского отделения партии «Единая россия» помогают в сборе документов для оформления полиса обязательного медицинского страхования», в якій зазначається, що ОСОБА_5 , як активістка та представниця від політичної партії «Единая россия» протягом 4 робочих днів оформила для 230 мешканців міста документи для отримання медичного страхування.

На зображенні № 3 та 4 видно ОСОБА_5 в одязі з символікою російської політичної партії «Единая россия».

Відповідно до протоколів огляду від 02.10.2024 року та 16.06.2025 року, з долученими до них додатками, в ході огляду відомостей у мережі Інтернет стосовно ОСОБА_5 у соціальній мережі «Однокласники» користувача « ОСОБА_9 », на одній із публікацій відмічена ОСОБА_10 . Користувач соціальної мережі «Телеграм» з номером телефону НОМЕР_2 (Росія), у чаті під назвою «Чат красный Луч ЛДНР» запитував номер телефону ОСОБА_5 , з прикріпленим її фото, де зазначив для уточнення, що вона була головою виборчої комісії.

Як вбачається із протоколу огляду від 19.08.2025 року та долученого до нього додатку, старшим слідчим відділу УСБУ у Вінницькій області проведено огляд вилученої на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2025 року інформації з АТ КБ «ПриватБанк». При відкритті папки з назвою 0000004562755614» відкрилось 5 (п`ять) папок формату csv, при перегляді яких встановлено наявність відомостей про банківські транзакції ОСОБА_5 , які наявні до 2014 року та фіксуються в межах м. Антрацит Луганської області.

При відкритті папки з назвою «0000004561282300» відкривається папка з назвою « НОМЕР_3 _(INN_3032204662)» при подальшому відкритті якої наявні два файли формату tif з назвою «0000000219282882», розміром 502 КБ та «0000000219282884», розміром 450 КБ. В першому наявна скан копія паспорта гр. України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Антрацит Луганської області, а в іншому анкета-заява, що подавалась ОСОБА_5 до Приватбанку. В папці з назвою «0000002110007795» формату jpg, розміром 6 КБ наявне фото зображення громадянки ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/18386-ФП від 29.08.2025 року, зображення особи, що містяться на знімках екрану під назвами «Знімок екрана 2025-06-16 112429», розміром 220 КБ; «Знімок екрана 2025-06-16 112455», розміром 251 КБ та «Знімок екрана 2025-06-16 112510» розміром 791 КБ, які скопійовано на оптичний DVD-R диск, марки «Verbatim» № 97/6431 ві та фотозображення громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримане із АТ КБ «Приватбанк», із назвою 0000002110007795», розміром 6 КБ, яке скопійоване на CD-R диск марки «Verbatim» з написом барвником сірого кольору 11644047, придатні для ідентифікації особи за ознаками зовнішності або портретної ідентифікації.

На знімках екрану під назвами «Знімок екрана 2025-06-16 112429», розміром 220 КБ; «Знімок екрана 2025-06-16 112455», розміром 251 КБ та «Знімок екрана 2025-06-16 112510» розміром 791 КБ, які скопійовано на оптичний DVD-R диск, марки «Verbatim» № 97/6431 ві, та на фотозображенні громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке отримане із АТ КБ «Приватбанк», із назвою «0000002110007795», розміром 6 КБ, яке скопійоване на CD-R диск марки «Verbatim» з написом барвником сірого кольору 11644047, наданих на дослідження, зображена одна й та ж сама особа.

За архівними та діючими обліками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області інформація щодо виходу з громадянства України, втрати громадянства ОСОБА_5 відсутня.

Із відповіді начальника паспортного відділу УКП ДКС МЗС України від 02.12.2024 року вбачається, що за даними відомчої інформаційної системи (ВІС) МЗС України та за обліками закордонних дипломатичних установ України, відсутня інформація щодо перебування на консульському обліку ОСОБА_5 . За обліками закордонних дипломатичних установ, інформації про отримання повідомлень щодо арешту, затримання або засудження, звернення вищезазначеної громадянки до ЗДУ з метою оформлення виходу з громадянства України чи постійного місця проживання за кордоном не виявлено.

Згідно відповіді заступника директора Департаменту консульської служби МЗС від 14.11.2024 року, звернення про вихід ОСОБА_5 з клопотанням про вихід з громадянства України відсутнє.

Наведені докази у справі, а саме відео докази та письмові докази свідчать, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною.

ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 5 ст. 111-1 КК України, що передбачає відповідальність за участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території.

Суд зазначає, що всі складові об`єктивної сторони є доведеними.

Перш за все суд підкреслює, що законними виборами на території України є вибори, що здійснюються у відповідності до Розділу 3 Конституції України та виборчого законодавства України. Всі інші дії, які мають спільнокореневе найменування із словом «вибори» є незаконними.

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII та Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, якою схвалено Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», Російську Федерацію визнано державою-агресором.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-IX (зі змінами та доповненнями) утворено Ровеньківський район (з адміністративним центром у місті Ровеньки) у складі територій Антрацитівської міської, Ровеньківської міської, Хрустальненської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, Ровеньківський район з 07.04.2014 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Отже в м. Антрацит Луганської області є тимчасово окупованою територією України.

Копією паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджено, що обвинувачена є громадянкою України.

ОСОБА_6 уродженка м. Антрацит, Луганської області, громадянка України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 15.12.2007 року, зареєстрована за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді начальника паспортного відділу УКП ДКС МЗС України від 02.12.2024 року, за даними відомчої інформаційної системи (ВІС) МЗС України та за обліками закордонних дипломатичних установ України, відсутня інформація щодо перебування на консульському обліку ОСОБА_5 . За обліками закордонних дипломатичних установ, інформації про отримання повідомлень щодо арешту, затримання або засудження, звернення вищезазначеної громадянки до ЗДУ з метою оформлення виходу з громадянства України чи постійного місця проживання за кордоном не виявлено.

Згідно відповіді заступника директора Департаменту консульської служби МЗС від 14.11.2024 року, звернення про вихід ОСОБА_5 з клопотанням про вихід з громадянства України відсутнє.

Тобто ОСОБА_5 є громадянкою України.

З 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022 встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ) та ін.)».

Як вже зазначалось, м. Антрацит Луганської області є тимчасово окупованою територією України оскільки входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З протоколу огляду від 01.01.2024 року та протоколу огляду від 15.01.2023 року з долученим до нього додатком, судом встановлено, що в мережі Інтернет «RuTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». События. 10.09.2023» розміщена користувачем «ТК «Родной Алчевск» міститься відео за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні досліджено вказаний відеозапис на якому о 15 хв. 09 с. зафіксовано особу, яка редакторами матеріалу зазначена як « ОСОБА_7 . Председатель избирательного участка в Антраците».

Вказана особа з 15 хв. 09 с. до 15 хв. 27 с. повідомила наступне: «Голосование у нас проходит в штатом режиме, жители поселка, кстати, на мое удивление идут очень активно, наверно люди уже немножко соскучились за вот этим, каким-то праздничным настроением, на выборах, поэтому жители хорошо идут, голосуют, недовольных как-бы, возмущенных нет, поэтому все хорошо».

З висновку експерта № СЕ-19/102-25/18386-ФП від 29.08.2025 року вбачається, що на вказаному відео громадянка України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином вказане відео підтверджує факт того, що на тимчасово окупованих територіях України, всупереч національному законодавству України проведено незаконні вибори.

Зміст вказаного відео підтверджує факт того, що ОСОБА_5 приймає участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території, здійснює зазначене добровільно, являється не просто спостерігачем чи особою, що приймає участь у голосуванні під окупацією, а є активною організаторкою проведення незаконних виборів.

З протоколу огляду від 28.02.2024 року судом встановлено, що в телеграм-пості вказується, що ОСОБА_8 являється активісткою партії РФ «Единая россия», 12.10.2023 року ОСОБА_5 зібрала біля 600 пакетів документів (російські паспорти тощо) для подальшої передачі в фонд медичного страхування окупаційної влади.

Світлини з ОСОБА_5 , що зафіксовані в протоколах оглядів месенджерів з новинами, відео із нею, характер та зміст вчинених ОСОБА_5 дій, вказують на відсутність застосованого примусу та переконують суд у тому, що ОСОБА_5 здійснила вказані дії добровільно.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи усі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 повністю знайшла своє підтвердження у ході судового провадження та підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_11 є власником частки нерухомого майна, а саме квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

З вимоги про судимість від 07.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судима.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, а саме вчинення тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка підтримала російську агресію проти України, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади та місцевого самоврядування, з конфіскацією всього майна належного на праві власності

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2025 року накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , а саме на (одну четверту) частку квартири, загальною площею 41,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном, однак без позбавлення власника права його використання.

На вказане нерухоме майно накладено обмеження, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав від 23.09.2025 року.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи вказане та вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, суд дійшов висновку, що арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 11.09.2025 року на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , скасуванню не підлягає.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а також її було оголошено в розшук на підставі ст. 281 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід слід залишити без змін до моменту її затримання на виконання вироку суду.

При цьому, строк відбування покарання обвинуваченій необхідно рахувати з моменту її затримання для приведення вироку до виконання.

Крім того, з обвинуваченої на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 7131,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65-67, 111-1 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади та місцевого самоврядування на п`ятнадцять років, з конфіскацією всього належного на праві власності ОСОБА_5 майна в дохід держави Україна.

Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.

Належну на праві приватної власності ОСОБА_5 (одну четверту) частку квартири, загальною площею 41,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 - конфіскувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 7131,20 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані на підставі ст. 193 КПК України продовжити, а саме:

Оголосити в міжнародний розшук обвинувачену ОСОБА_5 .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченої ОСОБА_5 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.

Зобов`язати посадову особу органу уповноваженого на затримання особи, після затримання обвинуваченої ОСОБА_5 і не пізніш як через 48 (сорок вісім) годин з часу доставки до місця кримінального провадження у справі доставити ОСОБА_5 до Апеляційного суду Вінницької області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вручити копію вироку прокурору – негайно.

Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_5 вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя: